Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Будзей Олег. 40-річна галерея почесних: від Бєляєва до Тронька: Непомітні ювілеї // Подолянин. - 2006. - 30 червня. - С. 5.

40-РІЧНА ГАЛЕРЕЯ ПОЧЕСНИХ: ВІД БЄЛЯЄВА ДО ТРОНЬКА

Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

40 років тому, 5 липня 1966 р., дев'ята сесія Кам'янець-Подільської міської ради десятого скликання "на ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції та Радянської влади на Україні" встановила звання "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський". В ухвалі сказано, що звання "надається громадянам, що своєю активною участю в трудовому та громадському житті міста, видатними заслугами в період Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської та Великої Вітчизняної воєн і в післявоєнний період безпосередньо сприяли розвиткові господарського та культурного будівництва в місті Кам'янець-Подільський і чия діяльність є прикладом дотримання принципів комуністичної моралі та самовідданого служіння справі побудови комуністичного суспільства в нашій країні".

Імена перших почесних громадян міста стали відомі тільки через рік і 4 місяці - 5 листопада 1967 р., тобто за два дні до славного ювілею - 50-річчя "Великого Жовтня". П'ята сесія міської ради одинадцятого скликання розглянула єдине питання: про надання звання "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський". І одноголосно ухвалила, що ними стануть (за абеткою): письменник, автор трилогії "Стара фортеця" Володимир БЄЛЯЄВ (Москва), хірург, заслужений лікар УРСР Микола КОМІСАРОВ (Кам'янець-Подільський), старі більшовики, організатори й активні учасники "боротьби за встановлення Радянської влади в місті Кам'янець-Подільський і на Поділлі" Михайло КУШЕЛЄВ (Житомир) і Федір ПОПОВ (Москва). На урочистих зборах у міському Будинку культури секретар міськвиконкому Олександр ГОГОЛЬ зачитав постанову міськкому КПУ та міськради про перших почесних громадян міста; голова міськвиконкому Григорій ТОНКОЧЕЄВ трьом із чотирьох відзначених (крім 79-річного Кушелєва, який не зміг приїхати із Житомира) вручив грамоти почесних громадян, а дівчата в національних українських костюмах пов'язали їм широкі червоні стрічки. "Прапор Жовтня" оперативно опублікував спогади Михайла Кушелєва (7 листопада) і Федора Попова (22, 25, 29 листопада та 2 грудня), а 12 грудня публікацією про Михайла Кушелєва започаткував рубрику "Почесні громадяни міста Кам'янець-Подільський" (15 грудня з'явилася публікація про Федора Попова, 26 грудня - про Миколу Комісарова).

П'ятий почесний громадянин з'явився через рік - 19 листопада 1968 р., коли на сесії міськради проводили на пенсію голову міськвиконкому (від 1964 р.), а ще раніше (у 1953-1962 рр.) першого секретаря міськкому КПУ Григорія ТОНКОЧЕЄВА. У такий спосіб було відзначено його "добросовісну та бездоганну роботу в партійних і радянських органах міста, великий вклад у справу розвитку господарства та культури Кам'янця-Подільського".

23 березня 1974 р. - до 30-річчя визволення Кам'янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників - почесним громадянином міста став москвич Дмитро ЛЕЛЮШЕНКО - генерал армії, двічі Герой Радянського Союзу, командувач 4-ої гвардійської танкової армії, яка визволяла Кам'янець від німецько-фашистських загарбників. А наступного дня Дмитро Данилович запалив Вічний вогонь на могилі Невідомого солдата в сквері Танкістів.

Через 10 років, у березні 1984 р., на честь 40-річчя визволення міста високе звання надали ще чотирьом визволителям Кам'янця. Це Герої Радянського Союзу Петро БАРАБАНОВ (Сочі), Михайло РАДУГІН (Москва), Олександр УШАКОВ (Москва), Яків ХАРДІКОВ (Київ). Двоє з них - Барабанов і Ушаков - прибули на святкування до Кам'янця-Подільського, тож 25 березня їм урочисто вручили дипломи почесних громадян, пов'язали червоні стрічки.

23 квітня 1986 р. востаннє за радянських часів депутати міськради надали звання "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський". Передусім, уважили персонального пенсіонера Олександра ЛЄСОВОГО, який "багаторічною активною участю в трудовому та громадському житті, очолюючи з лютого 1963 року до червня 1985 року міську партійну організацію, сприяв комплексному розвиткові Кам'янця-Подільського". Ще одним почесним громадянином міста стала перший секретар общинського комітету Болгарської комуністичної партії м.Тутракан Василка Ганєва МАРИНОВА. Це був своєрідний обмін люб'язностями міст-побратимів: тодішній перший секретар Кам'янець-Подільського міськкому КПУ Володимир КОЗЛОВ став почесним громадянином Тутракана.

Отже, за 25 радянських років (1966-1991) звання почесного громадянина Кам'янця-Подільського було надано всього 12 особам. Планка трималася надзвичайно високо.

За 15 років незалежної України (1991-2006) почесними громадянами міста стала 41 особа. Звісно, від такої масовості престиж відзнаки дещо потьмянів.

Передусім, звання надавали визволителям Кам'янця-Подільського. 1994 р., коли місто святкувало піввіковий ювілей мирного життя, почесними громадянами Кам'янця стали 14 його визволителів: 23 березня - гвардії генерал-майори у відставці Іван ПУПКОВ (Ростов-на-Дону) і Володимир ПАРХОМЕНКО (Москва), гвардії підполковник у відставці Олександр СТОЛЯРОВ (Гомель), гвардії полковник у відставці Василь ДЕМЕНТЬЄВ (Москва), гвардії майори у відставці Костянтин ВАХТІН (Кам'янець-Подільський) і Володимир РЯБУШКО (Реутов Московської області), невдовзі - гвардії полковник у відставці, Герой Радянського Союзу Павло КУЛЕШОВ (Алупка), інженер-капітан у відставці Петро ЛЕВАШОВ (Київ). сержант у відставці Ніна ЛУЦЕНКО (Брянськ), контр-адмірал у відставці Михайло КАЛАШНИКОВ (Москва), гвардії підполковник у відставці Яків ЛІВШИЦЬ (Москва), старші лейтенанти у відставці Федір ПРОКОПОВ (Донецьк) і Григорій КОТИК (село Бабанка Уманського району Черкаської області), гвардії підполковник у відставці Іван СМИРНОВ (Кам'янець-Подільський).

Рекордним для звання "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський" виявився 1999 рік - 15 відзначених (11 березня, 15 вересня і 19 жовтня). Почесними громадянами стали 8 визволителів міста - Василь ЯРОШЕНКО (Подольськ Московської області), москвичі Віктор ПЛАТОВ і Микола ЖЕЛЄЗНОВ, ветерани війни 121-ої Рильсько-Київської Червонопрапорної орденів Суворова та Богдана Хмельницького стрілецької дивізії Василь ВЕРЖИКОВСЬКИЙ (Шепетівка), Андрій ЛЕВКОВ (село Шрубків Летичівського району), Дмитро КОСТИЛЬОВ (Калінінград), Віталій МАЗУР (Київ) і Андрій КОСТИЦИН (Чернігів). Було відзначено також мужність і героїзм у боях за визволення України, багаторічну сумлінну працю та виважену громадську позицію чотирьох кам'янчан - Василя СКРИПКА, Бориса ФРІМЕРА, Григорія ЗОРКІНА, Михайла РЕЗНІЧУКА. І, нарешті, було пошановано трьох ветеранів праці - Станіслава БАРБАРУКА, Івана РИБУ та Володимира КРИЛОВА.

15 грудня 1999 р. сесія міської ради затвердила нове Положення про звання "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський". Передусім, було зазначено, що звання надається сесією міської ради до Дня міста (третя субота травня) та до Дня визволення міста від німецько-фашистських загарбників (26 березня), але не більше ніж двом особам на рік. Підставою для відзначення громадянина є його значний внесок в економічний, соціальний, культурний і духовний розвиток міста, в розв'язання соціальних проблем, а також визнана видатна науково-практична та громадська діяльність, яка сприяє популяризації та утвердженню міста.

Відзначеним особам вручається посвідчення встановленого зразка, нагрудна стрічка блакитного кольору з вишитим жовтими нитками написом "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський".

Почесний громадянин має право на вільний вхід на всі загальноміські заходи, в усі виконавчі структури міської влади, вносити пропозиції до міської ради та її виконавчого комітету з усіх життєво важливих питань міста, безкоштовно їздити в міському пасажирському транспорті (крім таксі). Якщо почесний громадянин міста, який не є кам'янчанином, прибув у Кам'янець-Подільський на запрошення міськради, міськвиконкому, міської ветеранської організації (за погодженням із міським головою), то він забезпечується безкоштовним проживанням і харчуванням на встановлений період, а також оплатою проїзду в обидві сторони (крім таксі та спального вагону).

Після введення в дію нового Положення список почесних громадян міста за 6 років (2000-2005) зріс на 12 чоловік. Отож, принципу "щороку по дві особи" міськрада не порушила, хоча були роки, коли відзначали чотирьох, але й були роки, коли не відзначали нікого.

Отже, почесними громадянами стали ще 4 учасники визволення Кам'янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників - хмельничанин Іван ПРОБИТНИЙ, москвичі Євген БЕЗСОНОВ і Володимир ШИМАНКІН, кам'янчанка Наталія АРДИ, яка 16-річною в березні 1944 р. під ворожим вогнем провела в місто батальйон автоматників капітана Феодосія ПРИХОДЬКА. На жаль, під час роботи над цією статтею надійшла сумна звістка про смерть Наталії Володимирівни.

Жителька Кубачівки (нині в складі села Смотрич) Марія СЕРЕБРЯКОВА відзначилася при захисті міста в червні - липні 1941 р., тож 18 червня 2003 р. їй надали звання "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський".

Почесними громадянами також стали кам'янчани Василь МЕЛЬНИЦЬКИЙ, Анатолій ШЕВЧУК, Микола РОЗБАМ, Василь АНДРЄЄВ, "місцевий поет" Петро КРАСНОЛУЦЬКИЙ, громадянин ФРН Конрад ЯНКЕ. На сьогодні список почесних громадян міста замикає академік Петро ТРОНЬКО, відзначений 24 червня 2005 р. - незадовго до його 90-річчя.

Отож, 53 особи за 40 років стали почесними громадянами нашого міста. А що ми знаємо про них? Про більшість - практично нічого. До речі, в Положенні про відзнаку міської ради "Честь і шана", затвердженому 24 червня 2005 р., є цікавий пункт 3.4: "В газеті міської ради "Кам'янець-Подільський вісник" публікувати, після нагородження, коротку автобіографію та фото відзначеного". Правда, про цей пункт відразу ж забули. А непогано було б, щоб він виконувався, щоб аналогічний пункт було вписано в Положення про надання звання "Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський". Місто повинно знати своїх героїв в обличчя.