Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

БУЛЬВАР СХІДНИЙ

У мальовничому куточку Cтaporo міста, над Смотричем височить Гончарна башта, а поряд з нею - ресторан "Стара фортеця". Тут починається бульвар Східний, який проходить по східних схилах Старого міста, і виходить до вулиці Р. Люксембург, біля тютюнової фабрики.

У перші дні війни бульвар Східний і вулиця Р. Люксембург були зруйновані ворожою авіацією.

У минулому бульвар називався Фурлейським спуском. Тут мешкало населення, яке побудувало свої будинки по східних схилах Старого міста. В середні віки тут був в основному цех гончарів, який в 1583 році побудував височезну Гончарну башту (висота зі сходу до 30 м і товщина стін до 2-х метрів). Має вона строго циліндричну форму. В 1669 році башту реконструювали місцеві купці. Вона мала п'ять ярусів з високим дахом і дозорним майданчиком.

Мури верхнього ярусу башти зовні зрізані (це зроблено для оборонних цілей, що крім Кам'янця-Подільського, більше ніде не зустрічається. На південь від Гончарної башти стоїть чотириповерхова споруда кінця XIX ст., в якій розмішено ресторан "Стара фортеця". Це будинок № 1 бульвару Східного.

Далі на південь - Різницька башта, яка побудована цехом різників худоби, в ті ж часи, що й Гончарна. За розміром вона далеко менша за Гончарну, висотою зі східної сторони до 12 метрів, товщина стін - 1,5 метра. Поряд з Різницькою залишився фундамент квадратної невеликої башти, збудованої цехом кравців. Між Гончарною і Різницькою баштами місцевість називається Валами. Це свідчить що між баштами існували оборонні вали, які теж захищали місто від ворога.

Глину зі схилів в середні віки цех гончарів використовував для виробів керамічного посуду, червоної черепиці для покрівель будинків і глиняних люльок з яких палили тютюн місцеві оборонці міста.

До Великої Вітчизняної війни експонувалася в місцевому музеї копія набору керамічних люльок, що були подаровані Петру І під час його перебування в Кам'янці-Подільському.

Починаючи з ХVІІІ ст. і особливо в XIX ст. східна частина Старого міста густо забудовується як ремісниками, так і візниками. До революції живе тут переважно біднота, візники мають коні і балагули - ресорні вози на зразок фаетона, на яких перевозили пасажирів з Кам'янця-ГІодільського до Дунаевець, Жванця, в Стару Ушицю і в інші місця. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції бульвар Східний ще був густо заселений. До революції лише одна електрична лінія постійного струму йшла з старої електростанції (тепер цех заводу "Електроприлад" на Комсомольській вул.) в Старе місто для освітлення Фурлейського спуску. Перед війною електричні вогні густо сяяли вже від нової електростанції біля Турецького мосту, виросли підприємства Старого міста.

А. ТЕРЛЕЦЬКИЙ
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1981. - 22 серпня