Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

Подолянин. - 2007. - № 10 (9 березня). - С. 8.

ЧАРІВНИЙ ТЕНОР ІЗ КОЛУБАЇВЦІВ

Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

Щороку на початку березня Україна взнає лауреатів своєї найпрестижнішої премії - Шевченківської. А вперше це сталося 45 років тому: 9 березня 1962 р. першими лауреатами було названо письменників Олеся ГОНЧАРА, Павла ТИЧИНУ та композитора Платона МАЙБОРОДУ. Тоді це була Республіканська премія імені Т.Г.Шевченка. Від 27 вересня 1999 р. це Національна премія України імені Тараса ШЕВЧЕНКА.

Серед лауреатів Шевченківської премії (за 45 років їх число перевалило за півтисячі) є і наші земляки. Це, зокрема, уродженці Кам'янця-Подільського - поети Микола БАЖАН, Микола ПОДОЛЯН, автор знаменитої трилогії "Стара фортеця" Володимир БЄЛЯЄВ. Але наша сьогоднішня розповідь буде не про письменників, а про чудового оперного співака Михайла ДІДИКА - теж нашого земляка, і теж Шевченківського лауреата.

У 1997-1999 рр. була, крім звичної Шевченківської, ще й Мала Шевченківська премія (офіційно - Мала Державна премія України імені Тараса Шевченка). Її присуджували за кращий творчий дебют молодим митцям віком до 35 років. У березні 1998 р. лауреатами Малої Шевченківської премії стали солісти Національної опери України - 29-річна Ольга НАГОРНА та 34-річний Михайло ДІДИК. Так високо було поціновано виконання ними головних партій - Джільди та Герцога - в опері Джузеппе ВЕРДІ "Ріголетто" на сцені Національної опери України.

Михайло Дідик народився в селі Колубаївці Кам'янець-Подільського району. Сталося це 20 листопада 1963 р. Природа щедро наділила хлопця голосом. Але кожен коштовний камінь вимагає вмілої огранки. Таку огранку Михайло пройшов у Київській консерваторії (нині Національна музична академія імені Петра ЧАЙКОВСЬКОГО) в класі чудового оперного співака, народного артиста України Володимира ТИМОХІНА.

Закінчивши 1991 р. консерваторію, Михайло ще два роки навчався в цільовій аспірантурі при консерваторії, а потім стажувався в Паризькій опері Бастилія у професора Анни-Марії БОНДІ. Так шліфувався Михайлів голос - лірико-драматичний тенор.

Дебют співака на сцені Національної опери України відбувся 25 травня 1994 р. Михайло Дідик співав Альфреда в опері Джузеппе ВЕРДІ "Травіата" разом із примадонною української сцени Євгенією МІРОШНИЧЕНКО. Це був бенефіс співачки. У перспективному молодому співакові вона бачила надію свого театру завдяки його величезному потенціалу й енергії, чудовому голосу, величезному акторському таланту. Рік по тому співак дебютував у прем'єрі "Мадам Баттерфляй" Джакомо ПУЧЧІНІ, виконавши партію легковажного красеня-офіцера Пінкертона і знову продемонструвавши високий вокальний і акторський рівень.

1998 р. Дідик постав перед публікою в ролі розпусного і підступного Герцога Мантуанського у відновленому "Ріголетто" Джузеппе ВЕРДІ. Завдяки його блискучим вокальним і акторським даним образ вийшов насиченим і правдивим. Як вже зазначалося, саме за цю роль Михайло Петрович став Шевченківським лауреатом.

У партії Рудольфа в прем'єрі "Богеми" Пуччіні його блискуча акторська робота стала найвищим виконавським досягненням спектаклю. Він був ніби створений для ролі юного, щирого, ніжного і жагучого поета. Того ж 1998-го Михайло співав Ленського в "Євгенії Онєгіні" Петра ЧАЙКОВСЬКОГО, представивши власну інтерпретацію цієї поетичної та ліричної партії. У ній поєдналася романтична мрійність і сум юного поета з молодецьким запалом і пристрастю.

До кожної партії Михайло підходить ретельно підготовленим, відмовляється від штампів, знаходячи нові вокальні фарби. Показує не тільки високу техніку виконання, а й неабиякі акторські можливості, синтезуючи спів і драматичну гру. У Дідика великий вокальний репертуар. Причому всі арії він виконує мовою оригіналу. Серед улюблених композиторів - Петро ЧАЙКОВСЬКИЙ, Джакомо ПУЧЧIНІ, Джузеппе ВЕРДІ, Шарль ГУНО, Жюль Еміль Фредерік МАССНЕ.

1996 р. Михайло Дідик став заслуженим артистом України, а ще через три роки - народним артистом України. Незабаром його ім'я засяяло на афішах багатьох найкращих театрів світу. Михайло гастролював у Франції, Швейцарії, Канаді, Німеччині й інших країнах. Співав на сценах Фінської національної опери (Гельсінкі), Большого та Маріїнського театрів (Москва і Санкт-Петербург), Нової ізраїльської опери (Тель-Авів), Нью-Йорк Сіті опера (США). Брав участь у спектаклях під управлінням Марка ЕРМЛЕРА, Мауріціо БАРБАЧІНІ, Джорджа МЕНЕХЕНА, Джуліано КАРЕЛЛА.

У Фінляндії Михайла Дідика ангажували на спектакль "Анна Болейн". Небагато хто з вокалістів погоджуються співати цю оперу, справедливо вважаючи її дуже складною для виконання. Саме тому цей твір Гаетано ДОНІЦЕТТІ рідко ставиться: з часу його написання (в першій половині ХІХ століття) відомо лише п'ять постановок. Рецензії після прем'єри були найзахопленішими. Критики відзначили акторські дані Михайла, віртуозність володіння голосом (у Дідика красивий лірико-драматичний тенор з "піковими верхами").

На початку 2004 р. Олексансандр МОСКАЛЕЦЬ, аназізуючи в тижневику "Дзеркало тижня" виступи українських співаків за кордномом, писав: "Продовжує сяяти ще одна зірка, котра спочатку впевнено зійшла на батьківщині - Михайло Дідик. Одним з останніх "найрезонансніших" ангажементів співака були п'ять спектаклів "Богеми" Пуччіні, в яких він співав на початку поточного року в Марселі. Тамтешня газета "Діманш" відзначала його "чудову зовнішність, яка має рідкісну витонченість, елегантність і дивну легкість". Втішно, що наприкінці сезону Дідик знайшов час і для виступів на сцені Національної опери України (у "Піковій дамі" та "Євгенії Онєгіні"). У Михайла також відбулося репертуарне зростання. Де б йому ще пощастило виступити в "Вертері", "Макбеті", "Капулетті та Монтеккі", як не в "прекрасному далекому"? Дідик навіть удостоївся титулу "найчудовішого тенора, котрий будь-коли співав у Пуерто-Ріко". Саме так визначено його статус після виступів у "Мадам Баттерфляй" у цій країні. І якщо це звання виглядає трохи екзотичним і несподіваним, то варто сказати і про інші примітні сторінки творчої біографії Михайла. Приміром, він мав честь виступати перед королем Карлом XVI Густавом шведським, королевою Сільвією й королевою-матір'ю під час візиту української державної делегації до Швеції".

Ось на які висоти вивів чудовий голос, талант і велика праця хлопчину з непримітного села Колубаївці неподалік від Кам'янця-Подільського.