¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

÷≥ ст≥ни боронили  ам'¤нець

јнал≥зуючи фактори виникненн¤ м≥ста, можна з певн≥стю сказати, що у цьому немаловажну роль з≥грали природн≥ умови, ¤к в економ≥чному, так ≥ у в≥йськово-стратег≥чному план≥.

ƒавн≥й звичай - посел¤тис¤ так, щоб в≥д ворога захищали природн≥ рубеж≥.  ласичним прикладом цього Ї  ам'¤нець-ѕод≥льський, ¤кий розташовуЇтьс¤ на п≥востров≥, що було виг≥дно з точки зору захисту м≥ста. ѕропоную подорож по комплексу оборонних споруд.

—ьогодн≥ арх≥тектурний ансамбль —тароњ фортец≥ потребуЇ значних затрат на ремонтно-реставрац≥йн≥ роботи, ¤к≥ с¤гають близько 10 м≥льйон≥в карбованц≥в. «вичайно, роботи по реставрац≥њ замку виконуютьс¤ на прот¤з≥ дек≥лькох дес¤тил≥ть. “≥льки за останн≥х три роки були завершен≥ роботи на Ќов≥й сх≥дн≥й башт≥ („орн≥й).

” 1988 роц≥ розпочались роботи на “енчинськ≥й башт≥, кошторисна варт≥сть ¤ких складаЇ 39 тис¤ч карбованц≥в. ƒосл≥дженн¤ми (було встановлено, що вежа належить до давн≥х споруд замку. ÷≥лком можливо, що по¤ва ц≥Їњ буд≥вл≥ пов'¤зана з прињздом до  ам'¤нц¤ у XV стол≥тт≥ в≥йськового фах≥вц¤ яна “енчинського. ” 1990 роц≥ плануЇтьс¤ розпочати ремонтно-реставрац≥йн≥ роботи тюремних камер, башти Ћ¤нцкоронськоњ, башти –ожанки, на що буде використано 117 тис¤ч карбованц≥в. Ѕашта –ожанка утворюЇ п≥вн≥чно-зах≥дний р≥г фортец≥, можливо, це дало њй таку назву.  ам'¤на плита, вмонтована в ст≥н≥ засв≥дчуЇ, що вона побудована на кошти  реслава з  урозвенок.

«амок з м≥стом з'ЇднуЇ кам'¤ний м≥ст. ќстанн≥ досл≥дженн¤ показують, що вже у XVI стол≥тт≥ ц¤ споруда сто¤ла на п'¤ти кам'¤них стовпах, що з'Їднувались стр≥лчастими арками. ѕо боках м≥ст був укр≥плений кам'¤ними парапетами з б≥йниц¤ми, його укр≥плюють ще й двома баштами, залишки ¤ких збереглис¤ до сьогодн≥.

«араз транзитне сполученн¤ через м≥ст заборонене. ” 1984 р. виконувались роботи по реставрац≥њ п≥вн≥чних сход≥в «амкового мосту, а в 1990 р. плануютьс¤ реставрац≥йн≥ роботи на п≥вденних сходах, на що буде затрачено близько 50 тис¤ч карбованц≥в.

ѕ≥вн≥чн≥ше, на одн≥й ≥з терас каньйону, стоњть невелика башта. ÷е - Ѕашта на брод≥. ” XVI стол≥тт≥ навпроти нењ був бр≥д через р≥чку ≥ тулилась до скел≥ дорога в м≥сто з п≥вноч≥. Ѕашта охорон¤ла дорогу ≥ бр≥д через р≥чку. ƒва роки тому завершен≥ роботи по реставрац≥њ башти, на що було затрачено 79,5 тис¤ч≥ карбованц≥в.

” п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ м≥ста в XVI стол≥тт≥ збудована потужна г≥дротехн≥чна система - ѕольська брама, ¤ка з'Їднувала л≥вий ≥ правий берег р≥чки. —кладалас¤ вона з п'¤ти башт ≥ оборонних мур≥в. “ам, де мури перетинали р≥чку, були влаштован≥ шлюзи. ¬насл≥док частих затоплень, а також при буд≥вництв≥ дороги в 30-x роках XIX стол≥тт¤ комплекс частково був зруйнований. ” 1960 роц≥ на цьому комплекс≥ проводились консервац≥йно-реставрацгйн≥ роботи, ≥ тепер в≥н використовуЇтьс¤, ¤к об'Їкт екскурс≥йного показу.

ƒал≥ —таропоштовий cпуск п≥дн≥маЇтьс¤ круто вгору. «л≥ва дороги т¤гнетьс¤ кам'¤ний мур з б≥йниц¤ми, а справа - “урецьк≥ баст≥они у вигл¤д≥ потужноњ чотирьохпрольотноњ аркади, де зараз розташован≥ склади.

« п≥вноч≥ м≥сто захищав оборонний комплекс  ушн≥рськоњ башти та ¬≥тр¤ноњ брами.  ушн≥рську башту ще називають баштою —тефана Ѕатор≥¤. «будована вона на кошти рем≥сничого цеху кушн≥р≥в.  ам'¤на дошка, що вмонтована на ст≥н≥, засв≥дчуЇ, що башта збудована у 1585 роц≥, ≥ у 1785-му реконструйована. ¬ 1990 роц≥ розпочнутьс¤ ремонтно-реставрац≥йн≥ роботи на башт≥, кошторисна варт≥сть ¤ких складаЇ близько 120 тис¤ч карбованц≥в.

¬≥д  ушн≥рськоњ башти спускаЇмось по сходах до ѕорохових склад≥в, ¤к≥ побудован≥ в XVIII стол≥тт≥ ≥ призначались дл¤ збер≥ганн¤ вибух≥вки. «араз вони теж служать складами.

« сх≥дного боку м≥сто захищали три башти - √ончарна, –≥зницька,  равецька, побудован≥ у XVI стол≥тт≥ на кошти рем≥сничих цех≥в гончар≥в, р≥зник≥в, кравц≥в, збро¤р≥в, ¤к≥ жили в цьому район≥ м≥ста. ўe у XV стол≥тт≥ м≥сто отримало магдебурзьке право, користувалось в≥дносним складським правом.

√ончарна башта в≥дреставрована. ѕ≥вденн≥ше, на скельн≥й терас≥ каньйону - залишки –≥зницькоњ та  равецькоњ башт. –≥зницька, невеличка, квадратна. Ќа сьогодн≥ ведутьс¤ роботи по реставрац≥њ ц≥Їњ споруди, кошторисна варт≥сть роб≥т близько 49 тис¤ч карбованц≥в.

« п≥вдн¤ м≥сто захищала потужна чотирьохповерхова споруда  азарм фортец≥, ¤к≥ побудован≥ у XVIII стол≥тт≥ комендантом фортец≥ яном де ¬≥тте. ѓх називали ще ¬≥ттовими казармами. ¬ 1793 роц≥ при розпод≥л≥ ѕольщ≥ (ѕод≥лл¤ входить до складу –ос≥њ) утворюЇтьс¤ ѕод≥льська губерн≥¤.  ам'¤нець-ѕод≥льський стаЇ центром губерн≥њ ≥ поступово втрачаЇ роль важливого в≥йськово-стратег≥чного пункту.

¬же у XIX стол≥тт≥ казарми пристосовуютьс¤ п≥д в≥йськовий госп≥таль. ¬≥домо, що в цьому госп≥тал≥ недовгий час л≥карем працював в≥домий рос≥йський вчений, л≥нгв≥ст, етнограф, автop "“лумачного словника живоњ великоруськоњ мови" ¬.≤. ƒаль. Ќа прот¤з≥ дек≥лькох дес¤тил≥ть прим≥щенн¤ казарм використовуЇтьс¤ п≥д виробнич≥ цехи тютюновоњ фабрики. “епер вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ переведенн¤ фабрики за меж≥ запов≥дника, пристосуванн¤ пам'¤тки п≥д культосв≥тн≥ ц≥л≥.

¬ оборонну систему м≥ста входить також потужний г≥дротехн≥чний комплекс –уськоњ брами, ¤кий знаходитьс¤ в п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ м≥ста. –уськ≥ ворота побудован≥ за таким же принципом, ¤к ≥ ѕольськ≥ в 1527 роц≥. “≥льки довжина кам'¤них мур≥в, ¤к≥ перетинали каньйон, складала 100 метр≥в, в оборонну систему входило 8 башт. “ут у 1717 ≥ 1770 роках проводилась реставрац≥¤ –уськоњ брами. ¬елик≥ реставрац≥йн≥ роботи проведен≥ тут ≥ в 1960 р. «араз комплекс споруд не використовуЇтьс¤.

ѕ≥вн≥чн≥ше ¬≥ттових казарм т¤гнетьс¤ ланцюг м≥ських укр≥плень, побудованих в XV стол≥тт≥, ¤к≥ завершують периметр оборонноњ системи м≥ста.

як зрозум≥в читач, тепер частина пам'¤ток оборонного зодчества використовуютьс¤ ¤к об'Їкти екскурс≥йного показу, частина - п≥д складськ≥ прим≥щенн¤, ≥нш≥ перебувають у безгосподарному стан≥, що не в≥дпов≥даЇ њх функц≥ональному призначенню.

«г≥дно “≈– (техн≥ко-економ≥чних розрахунк≥в), впор¤дкуванн¤ запов≥дноњ територ≥њ на перспективу вс≥ пам'¤тки арх≥тектури повинн≥ використовуватись виключно в культосв≥тн≥х ц≥л¤х, тому просимо кам'¤нчан дати своњ пропозиц≥њ щодо њх пристосуванн¤.

Ќов≥кова √.
÷≥ ст≥ни боронили  ам'¤нець // ѕрапор ∆овтн¤, 1989. - 22 липн¤.