Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ДЕКАБРИСТИ І ПОДІЛЛЯ

У грудні минулого року виповнилось 160 років з початку повстання декабристів, яке залишило глибокий слід у революційній боротьбі в Росії. Та, либонь, не всі знають, що діяльність Південного товариства "Союзу благоденства", створеного декабристами, була пов'язана з Поділлям.

Після переможного закінчення війни 1812 року до Кам'янця-Подільського повернувся один з полків 2-ої армії, в якому служив В.Ф. Раєвський - друг П.І. Пестеля і О.С. Пушкіна. В 1816 році він організував у місті таємний політичний гурток "Залізні персні". Його члени виступали проти самодержавства, за встановлення в Росії демократичної республіки, дали клятву вірності поставленій меті і на знак священної дружби носили залізні персні - символ політичного союзу.

Саме на Поділлі, в містечку Тульчині, знаходилась одна з управ Південного товариства на чолі з П.І. Пестелем - людиною високоосвіченою, великої сили волі, чудовим організатором.

Програму для Північного товариства склав Микита Муравйов, Незважаючи на певні розходження, обидві організації являли собою єдиний суспільний рух. Обидві готували спільний план повстання і дотримувались єдиної тактики військового перевороту. 14 грудня 1825 року, в день присяги новому царю Миколі І, Північне товариство вивело на Сенатську площу в Петербурзі кілька військових частин чисельністю до 3 тисяч чоловік, які відмовились від присяги...

Серед декабристів були і вихідці з подільського краю. У м. Кам'янці-Подільському розпочав свою службу подолянин Олексій Петрович Юшневський, генерал-інтендант 2-ої армії, найближчий друг П.І. Пестеля, редактор "Руської правди", один із директорів Південного товариства. Вступив Юшневський на шлях революційної боротьби свідомо, Коли за світлі ідеї довелось іти на вічну каторгу, наш земляк, як і інші декабристи, поводив себе з великою гідністю. Жінок, які перебороли величезні труднощі, щоб добитися у царя дозволу на добровільне заслання в Сибір, було одинадцять. Серед них - дружина Юшневського Марія Казимирівна. Вона була вірною супутницею в уcix тяжких випробуваннях чоловіка.

Серед декабристів - подолян видне місце займав Олексій Йосипович Корнілович. Він відомий не тільки, як учасник повстання 14 грудня 1825 року, але і своєю різнобічною літературною діяльністю.

Був серед декабристів і наш земляк Павло Хомич Вигодовський. Селянин за походженням, він відрізнявся найбільш демократичними поглядами. Вигодовський був одним із тих небагатьох декабристів, які і після засудження не склали зброї, не здали революційних позицій. У своїх сибірських творах декабрист з нечуваною прямотою виступав проти старих підвалин самодержавного кріпосницького ладу. 11 листопада 1854 року в Наримі його було заарештовано вдруге.

Під час обшуку у Вигодовського знайшли 3588 аркушів рукопису - з різкими словами на адресу уряду, панівних класів. Знову суд. Знову заслання в більш віддалений район Сибіру - у Вілюйськ.

У 1856 році багатьох декабристів амністували. Але Вигодовського, царська "милість" не торкнулася. Вступивши на шлях революційної боротьби 22-річним юнаком, він пробув у в'язниці, на каторзі і в засланні 55 років, майже все своє свідоме життя.

Повстання декабристів зазнало поразки, але вогонь боротьби, ними запалений, підняв наступні покоління на революційні звершення.

Соловей В.
Декабристи і Поділля // Прапор Жовтня, 1986. - 4 січня.