Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Дещо про Вячеслава Розвадовського

Вячеслав Розвадовський (1878-1543) - маляр-подоляк, ім'я якого тісно пов'язане з історією українського мистецтва. Ще в роки навчання в Одеській художній школі (1890-1894) та Петербурзькій Академії художеств (1894-1900) у класі А.І. Куїнджі він наполегливо вивчав історію та фольклор України. Поселившись по закінченні навчання в Кам'янці-Подільському, В.Розвадовський особливо зацікавився народним мистецтвом, архітектурою та пам'ятниками старовини й уважно студіював їх та відображав у своїх творах. Художник багато часу й зусиль віддавав громадській роботі.

Прагнучи познайомити широкі маси подолян із українським мистецтвом, Розвадовський влаштовував художні пересувні виставки, на яких показував кращі твори прогресивних художників, а також і свої роботи історичного та етнографічного характеру, прагнучи пробудити маси до культурного самопізнання.

У 1901 - 1902 роках Розвадовський подорожував по місцях, де мали відбуватися його пересувні виставки, щоб познайомитися з їхніми майбутніми відвідувачами, і тільки після цього почав добиватися дозволу в урядових установ.

Не шкодуючи коштів і здоров'я, Розвадовський зібрав колекцію кращих творів мистецтва в оригіналдх і репродукціях. І.Ю. Рєпін передав йому для виставки свої "Вечорниці", А.І. Куїнджі - "Українська ніч", М.П. Богданов-Бельський - "Куточок". Тут же були й твори самого організатора виставки "Ой не світи, місяченьку", "жнива", "Катерина", "Тарасова могила" "Гуцулка", "Кобзар", "Над Дніпром", які користувалися великим успіхом.

З червня 1904 року виставку було відкрито в Києві, де її відвідали понад 3000 шанувальників мистецтва, а згодом вона вирушила на Поділля. Серед села Розвадовський розбивав два намети, у яких розгортав свою експозицію, розповідав селянам про художників. Так він об'їхав багато сіл і містечок Поділля й Київщини. 21 листопада 1904 року перша народна виставка завершила свою мандрівку в Кам'янці-Подільському, за 170 днів побувавши у 200 селах, 12 містечках та містах.

Тоді ж В. Розвадовський узявся за організацію в Кам'янці-Подільському художньої школи, яку з великими труднощами було відкрито 1905 року. Пізніше ця школа видавала художні листівки, які відображали історію, архітектуру та етнографію Поділля. Прибуток від листівок був використаний на організацію пересувних виставок на Україні 1904-1905 років.

У травні 1905 року з Кам'янця-Подільського почала свою подорож друга пересуьна виставка. Маршрут її проліг через Дунаївці, Нову Ушицю, Могилів-Подільський Бандишівку, Шпиків, Жмеренку, Сутиски, Вінницю, Немирів, Літин, Летичів, Проскурів... Зупинившись у Кам'янці-Подільському, вона стала постійною і її відвідало близько 30 тисяч подолян.

Але жандармська адміністрація жорстоко переслідувала цю виставку й примусила Розвадовського залишити Україну і виїхати до Туркестану, звинувативши його в тому, що починає селянам з малюнків, а кінчає революцією. Перед виїздом до Туркестану, Розвадовський побував у Галиччичі. де вподобав собі південно-східну частину Карпатських гір - Гуцульщину. Захоплений чарівною природою Карпат, різноманітністю гірських краєвидів, строкатістю пейзажу, мальовничим вбранням гуцулів-селян та художніми виробами, він побував чи не в кожному селі Гуцульщини, писав портрети, фотографував, збирав вироби домашнього вжитку, а зже потім виїхав 1912 року до місця свого вигнання.

Коли влітку 1923 року Радянський уряд постановив створити у Москві Всесоюзну виставку, то Вячеслав Розвадовський увійшов до складу Туркестанського виставочного Комітету і виїхав до Москви для влаштування на виставці туркестанського павільйону. Захопив із собою й гуцульські вироби. Вони були включені до експозиції українського павільйону з написом "Куточок Гуцульщини в Східній Галиччині, частини українського народу під Польщею". Тут було виставлено: скриню, різьблені пугарі, інкрустовану рамку, пояси. уплітки на голову, запаску, скатерті, рушники, ґердани, комплект одягу гуцулки - переважно роботи Василя Шкрібляка з Яворова й Дем'яна Миронюка з Пистеня. Крім цього, було 20 фотографій та кілька портретів, виконаних самим В. Розвадовським.
Експертно-виставочна комісія присудила В. Шкріблякові і Д. Миронюкові почесні дипломи першого ступеня.

Помер Вячеслав Костьович Розвадовський 1943 року в Середній Азії, віддавши чималу частину свого життя культурі братнього народу.

Мефодій РЯБИЙ.
Дещо про Вячеслава Розвадовського //Народна творчість та етнографія, 1972. - №4.