Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

ДІМ, ДЕ ЖИВУТЬ УЛЮБЛЕНІ ГЕРОЇ

Ольга БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

Мабуть, кожному ще з дитинства добре відомі казки Ганса Крістіана АНДЕРСЕНА "Дюймовочка", "Гидке каченя", "Снігова королева" та інші. У них так багато доброго, світлого, що навіть негативні герої (чи то жаба, кріт, а чи розбійники) не такі вже й страшні. А скільки нового можна взнати, читаючи ці твори. Наприклад, у дитинстві із захопленням читалось, що десь там далеко на півночі є країна вічних снігів, в якій живе снігова королева, і називається ця країна Лапландією... Лише потім взнала, що така область, де живуть реальні лапландці, є насправді. А ще запало в пам'ять незграбне каченятко, що стало красенем-лебедем. В Андерсена завжди не просто казка, а все відбувається по-справжньому.

І саме 2 квітня, у день народження великого казкаря, весь світ, починаючи з 1967 р., святкує день дитячої книги. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

Але не тільки це стало приводом відвідати дитячу бібліотеку, що розташована на вул. Лесі Українки, 38...

Та про все це згодом - у розмові із завідувачем центральної дитячої бібліотеки № 6 Оленою ГАЛЕНКО.

- Олено Миколаївно, нині діти цікавляться книгами?

- Звичайно. Ні перегляд телевізора, ні заняття на комп'ютері її не замінять. Тільки у нашій бібліотеці понад дві з половиною тисячі читачів. А ще ж є філії на мікрорайоні Жовтневий і на вулиці Пушкінській. А там - свої читачі.

Книжки у нас беруть як дошкільнята, так і старшокласники. Одним треба написати реферат, підготувати доповідь, а інші просто полюбляють почитати. Крім того, нашими читачами є студенти училища культури, університету.

- А є що читати?

- Фонд бібліотеки налічує понад 29 тисяч примірників. Майже половина фонду - художня література. Маємо великий довідковий фонд з новими, незастарілими даними: різноманітні енциклопедії з різних галузей знань, довідники, книги з історії України та рідного краю, про природу, мистецтво і т. д. Не так давно ми отримали гарно ілюстровану велику дитячу енцеклопедію "Україна" харківського видавництва "Фоліо".

Щодо мови, то українських книг на декілька сот більше ніж російських. Є декілька примірників на інших мовах. Крім того, ми передплачуємо чимало газет і журналів. Серед них: "Барвінок", "12 +", "Дивосвіт", "Комп'ютер", "Яблунька", "Клас", "Юний натураліст", новий журнал для дівчаток "GIRL" і ін. Учителі, студенти можуть скористатися журналами "Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах" та "Всесвітня література в середніх навчальних закладах".

- Як і чи достатньо бібліотека поповнюється книжками?

- Раніше було важкувато. А ось в останні роки діє державна програма поповнення бібліотечних фондів. Крім того, на поповнення маємо хоч і невеликі власні кошти, які отримуємо від надання платних послуг. Періодичні видання допомагає передплачувати місцева влада. От якби у неї знайшлися ще кошти на художню літературу...

Ми дуже вдячні, коли нам дарують книги. Ось на днях до нас завітав колишній читач, а нині письменник Микола МАЧКІВСЬКИЙ, який живе в Хмельницькому, і подарував три свої книги - "До вежі черленої", "Чорний дяк" і збірку поезій "Монолог тиші".

- Бібліотека - це тільки книги, журнали?

- Ні. При бібліотеці є гурток "Книга і лялька", в якому активно задіяні як працівники бібліотеки, так і юні читачі. Діти допомагають виготовляти іграшки до лялькових вистав і залюбки грають у них. Останнім часом дошкільнята та учні шкіл переглянули такі вистави: "Язиката Хвеська", "Іван-Побиван", "Теремок", "Дюймовочка", "Колобок" (на сучасний лад) та ін.

У наших читальних залах (їх є два) проходить чимало зустрічей. Дуже сподобався діткам приїзд майстрині-писанкарки з Дунаївців Валентини ВОЙТКОВОЇ, майстра вишивки, кам'янчанки Гафії КЛЕВЕЦЬ.

А ще у нас проходять різні тематичні уроки. Так, до 220-річчя з дня народження Устима КАРМАЛЮКА ми провели історичний урок "Славний лицар-захисник". А оце у березні до Шевченківських днів створили книжкову виставку "Шевченківська світлиця" та провели літературну годину.

- Крім всього, Ви не відмовляєтесь і від комп'ютерів?

- Ще взимку 2003 р. при бібліотеці відкрито "Інтернет-центр". Маємо два комп'ютери, на яких кожна дитина-читач, старша 14 років, і яка вміє ним користуватися, має можливість здобути додаткову інформацію. Правда, нині це можна здійснити лише за невеличку плату.

- Олено Миколаївно, розкажіть про свій колектив, як Вам працюється?

- Нас четверо молодих однодумців, які, незважаючи на невелику зарплату, намагаються зробити для читачів чимало цікавого. Це Оксана КУЛЬЧИЦЬКА, Людмила МАТВЄЄВА, Інна ДОЛИНЧУК і я.

- То які Ваші найближчі плани?

- Хочемо провести зустріч читачів з кам'янецьким поетом Борисом ВОРОНОВСЬКИМ, який подарував нам свою книгу віршів-роздумів "Больше о прошлом". А ще плануємо зустріч із майстринею, що виготовляє поробки із соленого тіста.

- На початку квітня бібліотека матиме ще одне свято?

- Так... Це сталося відразу після визволення Кам'янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників. На вулиці Резервуарній, що невдовзі стала Уральською, у будинку №4 розмістили міську бібліотеку, завідувачем якої з 1 квітня 1944 р. призначили Ніну КРЕЧЕТ. Книжок у бібліотеці майже не було. І працівники на чолі з завідувачкою стали збирати їх по всьому місту. Взнавали, де є "безпритульні" книжки, і туди йшли. Допомагали їм солдати як робочою силою, так і машинами. Безумовно, ці книги були у страшному стані, їх треба було чистити, сушити, клеїти. На прохання міської ради книги почали зносити і жителі міста.

Через два місяці, 30 травня, було видано розпорядження по бібліотеці про переведення з 1 квітня її окремих працівників до дитячої бібліотеки. Тож 1 квітня 1944 р. ми вважаємо днем народження нашої дитячої бібліотеки.

Дві бібліотеки існували в одному приміщенні до 1951 р., коли міська бібліотека для дорослих переїхала в гарне приміщення на нинішній вулиці Лесі Українки. 1969 р. доросла бібліотека знову переїжджає, тепер - у триповерхове приміщення на нинішній вулиці Князів Коріатовичів. А ми перебралися на звільнене місце, де перебуваємо й нині. Хочеться лише, щоб влада допомогла зробити ремонт у цьому гарному приміщенні.

- І наостанок: що Ви побажаєте своїм малим читачам?

- Щоб вони частіше приходили до нас. Щоб відривалися від комп'ютера, телевізора і брали в руки книгу. Адже її ніщо не замінить. Книгу можна взяти з собою куди завгодно - в парк, ліс, а то й на балкон - і отримати масу задоволення від спілкування з улюбленими або незнаними героями.

Якщо в школярів є канікули, то в дитячої бібліотеки канікул немає. Тож із радістю чекаємо наших читачів завжди.