¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

ƒЌ≤—“≈–
(читайте також про назву)

ƒн≥стер - найб≥льша р≥ка в межах ’мельницькоњ област≥. ¬она бере початок на п≥вн≥чних схилах украњнських  арпат з гори –озлуч поблизу с. ¬овчого Ћьв≥вськоњ област≥. ” верхн≥й частин≥ ƒн≥стер - типова г≥рська р≥ка, що пробиваЇтьс¤ на п≥вн≥ч м≥ж стр≥мкими скел¤стими берегами. ¬ийшовши на р≥внинн≥ простори, спочатку тече заболоченою долиною, а пот≥м вр≥заЇтьс¤ в ѕод≥льське плато. ƒовжина р≥ки - 1362 к≥лометри, в межах ’мельницькоњ област≥ ( ам'¤нець-ѕод≥льського ≥ Ќовоушицького район≥в) - 160 к≥лометр≥в.
” середн≥й теч≥њ долина ƒн≥стра неширока, звивиста, багата на мальовнич≥ краЇвиди. ¬≥домий письменник ≥ етнограф ќ.—. јфанасьЇв („ужбинський), ¤кий у середин≥ XIX ст. об'њздив всю –ос≥ю ≥ побував на  ам'¤неччин≥, в своњх "Ќарисах ƒн≥стра", виданих 1863 року, писав, що в≥й не знаЇ н≥чого б≥льш мальовничого, н≥ж долина ц≥Їњ р≥ки. " ам'¤н≥ скел≥ р≥зноман≥тних форм ≥ дерева в незл≥чених комб≥нац≥¤х безперервно зм≥нюють ландшафт, - читаЇмо в нарис≥, - ≥ чи нависне над кручею дикий л≥с, чи стел¤тьс¤ виноградники, всюди бачиш зак≥нче ну картину, що маЇ св≥й особливий колорит... ƒе¤к≥ м≥сц¤ на ƒн≥стр≥ так≥ гарн≥, що прос¤тьс¤ на полотно ≥ з нетерп≥нн¤м чекають талановитого пейзажиста". (див. фото —тароушицького заказника)

—учасн≥ досл≥дженн¤ геолог≥в ≥ г≥дролог≥в дозвол¤ють приблизно визначити в≥к ƒн≥стра. ‘ормуванн¤ долини ≥ русла р≥ки пов'¤зане з в≥дходом на п≥вденний сх≥д так званого —арматського мор¤.

—арматське море утворилос¤ у результат≥ з'Їднанн¤ двох морських басейн≥в - ѕрикарпатського ≥ ѕричорноморського. 15-20 м≥льйо-
н≥в рок≥в тому це море вкривало велик≥ простори - в≥д  ременецького кр¤жу ≥  арпат до сучасного јральського мор¤. ¬оно було внутр≥континентальною неглибокою ≥ теплою водоймою. ¬≥дступало море пов≥льно, к≥лька м≥льйон≥в рок≥в, ≥ на початку антропоге-
новою пер≥оду набрало обрис≥в сучасних „орного, јзовського ≥  асп≥йського мор≥в.

« в≥дходом —арматського мор¤ поступово утворювались долини ≥ русла р≥к, що нин≥ впадають у „орне ≥ јзовське мор¤. ƒе¤к≥ з них (притоки ƒн≥пра, ѕ≥вденний Ѕуг та ≥нш≥) в результат≥ вертикальних рух≥в кристал≥чноњ платформи ≥ окремих блок≥в зм≥нювали напр¤мки своњх теч≥й, а ƒн≥стер ≥ нин≥ тече т≥Їю долиною, ¤ку в≥н розробив понад м≥льйон рок≥в тому.

” далекому минулому р≥ка несла своњ води широкою долиною з низькими пологими берегами. ÷¤ долина, ¤к вважають учен≥, утворилась на м≥сц≥ давнього розлому, що ставс¤ в кристал≥чному фундамент≥ ≥ в осадочних утворенн¤х палеозойськоњ ери. ¬ гом≥нценов≥й епос≥, ¤ка розпочалась близько 1 м≥льйона рок≥в тому, ƒн≥стер був повноводним, а швидк≥сть його теч≥њ звично вищою, н≥ж тепер. ÷е було пов'¤зано головним чином з тим, що кл≥мат тод≥ був теплим ≥ вологим. ” той час б≥льшу частину територ≥њ сучасноњ ”крањнськоњ –—– вкривали густ≥ субтроп≥чн≥ л≥си. Ѕуйна рослинн≥сть добре акумулювала дощов≥ води, ¤к≥ ц≥лор≥чно численними бурхливими потоками вливались у ƒн≥про, ƒн≥стер та ≥нш≥ велик≥ р≥ки.

…шли тис¤чол≥тт¤. ƒн≥стер все глибше вр≥зувавс¤ в товщ≥ лесових в≥дклад≥в, а пот≥м у тверд≥ породи, що утворились прот¤гом давн≥х геолог≥чних пер≥од≥в. ” —ередньому ѕодн≥стров'њ поступово формувалась вузька, глибока, каньйонопод≥бна долина, над ¤кою м≥сц¤ми зд≥ймаютьс¤ 70-80-метровоњ висоти оголен≥ в≥дклади палеозойськоњ ери. ÷≥ скел≥ - природн≥ пам'¤тки.

Ќа наш≥й планет≥ вони найб≥льш визначн≥ пам'¤тки силур≥йського пер≥оду, ¤ким нарахоиуЇтьс¤ понад 300 м≥льйон≥в рок≥в. ѕо¤ву перв≥сноњ людини на берегах ƒн≥стра та його приток датують першою половиною раннього палеол≥ту. « того часу минуло близько 160 тис. рок≥в, “ут перебували невелик≥ групи перв≥сних людей нав≥ть у пер≥од дн≥провського зледен≥нн¤, коли г≥гантськ≥ двок≥лометровоњ висоти льодов≥ ¤зики доповзли до л≥н≥њ сучасних м≥ст Ўепет≥вки ≥ ƒн≥пропетровська, а ѕод≥лл¤ ≥ ѕричорномор'¤ перетворились у тундру.
ѕодн≥стров'¤ було пор≥вн¤но густо заселене в часи трип≥льськоњ культури ≥ культури шнуровоњ керам≥ки (4-5 тис. рок≥в тому). ƒавн≥ слов'¤ни розселились на ƒн≥стр≥ не п≥зн≥ше 1-го стол≥тт¤ нашоњ ери. ¬ середин≥ 1-го тис¤чол≥тт¤ н. е. цю територ≥ю насел¤ли анти, а пот≥м давньоруське плем'¤ тиверц≥в.

ƒн≥стер впродовж багатьох тис¤чол≥ть в≥д≥гравав роль основноњ транспортноњ артер≥њ, що зв'¤зувала ѕрикарпатт¤ ≥ ѕонизз¤ з Ѕалканами ≥ Ѕлизьким —ходом. ” далекому минулому з п≥вдн¤ р≥чкою доставл¤лись вироби з металу, античний посуд, тканини тощо, а племена ѕодн≥стров'¤ вивозили хл≥б, хутро, шк≥ру. « час≥в  ињвськоњ –ус≥ до середини XIX стол≥тт¤ ƒн≥стром сплавл¤ли до чорноморських порт≥в ц≥нну деревину (в основному так званий корабельний л≥с), вивозили зерно, хутро, мед, в≥ск, зброю, вироби м≥сцевих рем≥сник≥в.

“епер господарське значенн¤ ƒн≥стра зросло. ¬≥н даЇ питну воду дл¤ великих ≥ малих м≥ст, приводить у рух турб≥ни двох потужних г≥дроелектростанц≥й. ѕлануЇтьс¤ спорудженн¤ нових √≈—. ”творен≥ велик≥ водосховища використовуватимутьс¤ дл¤ зрощенн¤ пол≥в, розведенн¤ риби, регулюванн¤ стоку р≥ки, розширенн¤ судноплавства, зд≥йсненн¤ оздоровчих заход≥в.

√арнага ≤.
ƒн≥стер // ѕрапор ∆овтн¤, 1984. - 30 жовтн¤