Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

С.Е. БАЖЕНОВА

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ПОДІЛЛЯ
ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
ПРИ КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ПЕД. УНІВЕРСИТЕТІ.

До питання про роль польської історичної науки у розвитку поділлєзнавства
другої половини ХІХ століття на прикладі творчості Й.Й. Роллє.

Поділлєзнавство, як складова історичного краєзнавства України, вперше обгрунтовано Л.В. Баженовим на початку 90-х рр. ХХ ст.1 Ним же розроблені різнобічні аспекти поділлєзнавства з початку його виникнення, етапи становлення та розвитку, роль окремих осіб. В системі поділлєзнавства він уперше визначив і окреслив діяльність історико-краєзнавчих шкіл, зокрема досить грунтовно проаналізував роль польської історичної науки у висвітленні історії Поділля. У цьому контексті найбільш яскравий слід залишила творчість Ю.А. Роллє, якого в українському середовищі називали Йосипом Йосиповичем. Його наукова спадщина досить значна і ніколи не залишала байдужими читачів, критиків і дослідників, що видно з численних рецензій на його твори, залишених В.Б. Антоновичем, М.І. Яворовським, Ю.Й. Сіцінським та ін.

З укріпленням тоталітарної системи до творчості Роллє зверталися дослідники, хоч посилатися на неї було небезпечно, бо офіційно за Роллє закріпилося реноме польського націоналіста і всі його твори були предметом гострої критики.

На початку 90-х рр. ХХ ст.спостерігається пробудження інтересу до творчості Й.Й. Роллє. В 1990 році в українському перекладі побачили світ оповіді Й.Й. Роллє "Доля красуні" та "На Шпаковому шляху". Передмову до них написав український історик І.Г. Шульга. Він відзначав і той позитивний внесок, який зробив Роллє у дослідженні історії Поділля2 . У 1994 році було видано останню оповідь Роллє, що відзначається об'єктивністю у зображені і оцінці змальованих персонажів, "Жінки при Чигиринському дворі" з примітками О.І. Гуржія, у яких знову ж таки показані позитивні сторони творчості цього історика3.

Більш грунтовно його наукова діяльність подана у пряцях В.С. Прокопчука та Л.В. Баженова4.

Мета даної статті - на конкретних прикладах творчості Й.Й. Роллє показати позитивні і негативні сторони польської історичної науки у становлені українського краєзнавства на Поділлі.

Народився Роллє 1830 року в с.Генріхівка (нині Ролля) на Шаргородщині (Вінничина). Початкову освіту він отримав дома, а потім навчався у Немирівській, Вінницькій, Білоцерковській, Київській гімназіях. Після закінчення гімназії у 1850 році вступив на медичний факультет Київського університету Св. Володимира, який закінчив з відзнакою у 1855 році. У тому ж році він став працювати лікарем у м.Яришів неподалік Могилева-Подільського у маєтку Яна Сулятицького. У вільний час він упорядковував і вивчав сімейні архіви Сулятицьких. Ця робота з давніми документами так захопила Роллє, що стала пристрастю на все життя. Перебуваючи з візитами у хворих, він завжди цікавився їх сімейними архівами, вивчав їх. Дуже часто власники дарували йому стародруки, документи. В 1861 році д-р Роллє переселяється до Кам'янця-Подільського і в Старому місті на вулиці Кармелітській придбав будинок, в якому прожив майже 40 років.

Оселившись у Кам'янці, Роллє відразу встановив зв'язки з Подільським губернським статистичним комітетом, Подільським єпархіальним історико-статистичним комітетом, Подільським товариством лікарів. Під опікою Комітетів та за їх кошти вперше було видано "Статистическое описание Подольской губернии", яке підготували А.С. Дем'яненко та Й. Роллє. Водночас за їх допомогою Роллє опублікував "Гигиенические очерки Подолии" (1865), в яких уперше розглянуто в історичному плані соціальні аспекти умов життя і побуту населення краю.

У 1872 році в Кракові було видано 40 екземплярів головної історичної праці д-ра Антонія "Замки подільські на молдавському кордоні". Це було однотомне видання обсягом у 532 сторінок. Друге видання, в певній мірі переосмислено і значно доповнене, вийшло з друку у Варшаві у 1880 році5. Воно було тритомне. Перший і другий том присвячені історії Кам'янця-Подільського. Шість розділів першого тому охоплюють минувшину Кам'янця-Подільського з найдавніших часів до опису міста у ХVIII ст., включаючи висвітлення трьох станів його населення: духовенства, військових, міщан. Другий том висвітлює історію оборонних укріплень та замку Кам'янця-Подільського, розповідає про комендантів фортеці, про кам'янецьких вірмен, римо-католицизм та його монашеські ордени, унію і православ'я в Кам'янці і на Поділлі. В третьому томі вміщені історичні описи подільських поселень: Жванця, Окопів, Браги, Устя на Дністрі, Панівців на р.Смотрич, Чорнокозинець над Збручем, Бара, Могилів-Подільського і Шаргорода.

Монографія про Жванець була перекладена на російську мову вчителем Кам'янецької гімназії І.К.Михалевичем і видрукована окремою брошурою. Джерельною базою написання праці слугували магнатські сімейні архіви, стародруки, раритетна польська література, яка до цього часу була майже недоступна для пересічного дослідника. Крім того, Роллє детально вивчав видання Київської археографічної комісії і "Описи актовых книг", які видавались управлінням Київського центрального архіву, детально вибирав з цих видань всі подробиці, які мали історичний, історико-топографічний чи біографічний інтерес.

Праця Роллє "Замки подільські ..." має велике наукове значення і в наш час. Цінна вона передусім унікальними історичними фактами подій, описами життя і побуту магнатських родин, польської шляхти й українського населення. Недивно, що дана праця стала базою для написання таких книг, як "Город Каменец-Подольский" Ю.Сіцінського, "Памятники старины в Подолии" В.Гульдмана, трилогії "Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Володиєвський" Г. Сінкевича, усіх краєзнавчих праць ХХ століття про Поділля доби середньовіччя.

Однак робота має і свої, на наш погляд, прорахунки: в ній, як і в інших історико-літературних працях того часу, Роллє дотримується точки зору офіційної польської історіографії на історію України як "східних кресів" Речі Посполитої, несприймає визвольну боротьбу українського народу середини XVII ст., особи її організатора і керівника Богдана Хмельницького. Загалом в праці превалює думка про те, що в українських землях Польща переслідувала цивілізаторську місію і була зайнята переважно насаджуванням розумової і громадянської культури.

В 1880 році у Варшавському журналі "Klosy" було видруковано статтю Роллє "Панівці над Смотричем"6. В ній детально описана історія Панівців, а також поміщено 5 гравюр з видами пейзажів села, а також його замку. Через кілька років у цьому ж журналі упродовж 1884-85 рр. видруковано роботу Роллє "По малих шляхах"7, яка ілюстрована малюнками кам'янецького краєзнавця М. Грейма. У працях з великою любов'ю описані в історичному плані подільські села Супруньківці, Михайлівка, Кривчик, Жванчик, Отроків, Тинна, Маліївці, Стріхівці, Миньківці, Струга і Вербовець (Ушицький), Яришів, Шаргород, Могилів на Дністрі, Дністровські пороги, Цецорське поле, Немія, Юрківці і Лядава (Могилівський), Нігин (Кам'янецький), Сутківці (Летичівський), Ярмолинці, Шарівка, Боднарівка і Бобрухи (Проскурівський повіти).

Як "Замки подільські..." стали базовою книгою для написання історії Поділля, так праці "Друкарня і граверна майстерня в Бердичеві"8 і "Друкарні на молдавському кордоні"9 стали базовими для вивчення книговидавничої справи в Правобережній Україні.

На початку 80-х років ім'я Роллє, як історика, стає широко відомим не тільки в Україні та в Польщі, а й у Росії і Європі. В 1879-80 р. у Варшаві видрукована його праця "Полоніка: матеріали до історії Польщі в містах російських (1700-1862 рр.) зібрані"10. Ця робота була удостоєна нагороди Історико-літературного товариства в Парижі.

Досліджуючи історію, Роллє надавав надзвичайно важливого значення вивченню джерельної бази, і тому не випадковими є його статті "Тимчасова археографічна комісія, центральні Київські архіви та їх видавництва"11 й "Опис документів, що знаходяться в архіві віленського генерал-губернаторства"12, в яких автор рекомендує науковцям і краєзнавцям всебічно використовувати у своїх дослідженнях архівосховища, займатися археографічною роботою.

Особливою гранню багатовимірного таланту Й.Й. Роллє є його "Історичні оповіді", котрі об'єднані у 9 серій, що охоплюють 77 науково-популярних нарисів з історії Поділля та Волині.

Підгрунтям для їх написання слугували ті ж фамільні й державні архіви, глибоке знання життя та побуту як польської шляхти, так і українського народу, а також бездонна криниця легенд, переказів, народних пісень. Поклавши в основу своїх "Історичних оповідей" добросовісне історичне дослідження та грунтовне знання історичної епохи, а також умов побуту і життя минулих поколінь, Й. Роллє, як історик та популяризатор, художньо відтворює життя минулих поколінь при допомозі творчої фантазії. Хоча в більшості відтворював картини життя польського суспільства, але, зображуючи взагалі місцеву старовину, він змальовував і місцевих діячів, і місцеві етнографічні й побутові риси життя з історичною добросовісністю та художньою правдивістю, керуючись як природнім поетичним чуттям, так і грунтовним вивченням минувшини по оригінальних архівних пам'ятках і обширних історичних матеріалах.

"Історичні оповіді" охоплюють період з XVI по XIX ст. і стосуються всіх сторін життя тогочасного суспільства. "Оповіді" розміщені в 9 серіях не в хронологічному порядку, і при детальному їх вивченні творчість Й.Й. Роллє можна умовно поділити на два періоди:

перший - ранній, в якому Й.Й. Роллє, в силу свого шляхетства, твердо переконаний у "культуртрегерській ролі" Польщі на "східних кресах", для якого Богдан Хмельницький - "бунтівник", "кривавий гетьман";

другий - де він дає оцінку Богдану Хмельницькому як "державному мужу, вельми освіченому, наділеному величезним дипломатичним талантом"13, де українці "красиві та горді як з князів, чудова пісня, краса жінок - доводить до шаленства".

Якщо на початку своєї творчості польський шляхтич був для нього уособленням всіх чеснот, то в пізніших своїх творах він змальовує їх уже без всякої ідеалізації. Образ Чаплінського14, Йосифа Стемпковського15 та інших тому підтвердження. Після виходу у світ третьої серії "Історичних оповідей" В.Б. Антонович у своїй рецензії, видрукованій в "Киевской старине", відзначив, що "все очерки этой серии д-ра Антония написаны с таким же талантом и знанием исторического материала, какие мы отметили и в прежних сочинениях"16.

Змальовуючи безправне життя українських селян, Й.Й. Роллє об'єктивно висвітлює ті причини, які змусили селян взятись за "ножі та коси"17 і з ними в руках виборювати ліпше життя. Розповідь про селянське поневіряння викликають співчуття як у автора, так і у читача18. Об'єктивно аналізує д-р Антоній і ті причини, що зумовили появу опришка Устима Кармалюка, який грабував багатих і жорстоких поміщиків й віддавав награбоване бідним. Створюючи образ Кармалюка, Й. Роллє нешкодував епітетів "бандит", "грабіжник", але разом з тим, він зображував жадібність і жорстокість поміщиків. Заслугою автора є те, що він першим ввів у літературу образ народного ватажка і мимоволі сприяв його популяризації. Оповідь "Опришок" під назвою "Розбійник Кармелюк", одна з небагатьох, перекладена на російську мову і видрукована в часописі "Киевская старина" в 1886 році19. Та ж оповідь стала підгрунтям для написання Михайлом Старицьким роману "Розбійник Устим Кармелюк".

Особливу увагу в своїй творчості Й.Й. Роллє приділяв періоду захоплення Поділля турками. Оповіді "Під знаком півмісяця"20, "Під знаком хреста"21, "Кам'янецька зрада"22, "Львівські заручники"23, "Матрона Польська"24, "Жінки в оточеному турками Кам'янці"25 - в різних аспектах відтворюють ті трагічні часи. Період розпаду Польщі, причини, що призвели до нього, переконливо показані через діяльність і характери окремих історичних осіб. Вони змальовані письменником надзвичайно достовірно, бо лише лікарю-психіатру, а Й.Й. Роллє був саме ним, під силу було помітити в характерах людей не значні, на перший погляд, нюанси, які робили ті образи переконливими, живими.

Те ж саме можна сказати і про Ігнатія Мархоцького26, і про героїнь оповідей "Жінки з пограниччя"27, "Доля красуні"28, в яких саме шляхетська сваволя показана як головна причина, що призвела до занепаду Польської держави.

Працюючи у магнатських сімейних архівах, Й.Й. Роллє відкрив безліч цікавих фактів з історії шляхетських родин і вони стали тим благодатним грунтом, на якому були створені оповіді "З життя Красінського"29, "Спадщина Мошинського"30, "Рід Мальчевських"31, "Панство Володийовських"32, "Спадщина по князю Нассауському"33, "Спадщина по Гуменецькому"34, "Беатріче"35, "Фатіма"36, "Тадеуш Лещиць Грабянка і Тереза з Стадницьких"37, "Емір Жевуський"38, "Господарство пана скарбника червоногродського в Кам'янецькій варовні"39, "Одна з гілок заслуженого роду"40 та інші. Хоч в більшості своїй Й. Ролле описував шляхту та магнатів, в "Історичних оповідях" чимало місця відведено епізодам з історії України. Перед нами проходить галерея образів: Іван Богун41, Сава Чаленко42, Юрій Хмельницький43, Іван Підкова44, Шпак45, гетьмани Ханенко та Дорошенко46. І хоч де-інде письменник тенденційно трактує деякі факти, в історичному плані вони подані з бездоганною точністю.

З великою любов'ю і глибоким знанням Й. Роллє описує історію подільських містечок - Бакоти, Студениці47. Територіально "Історичні оповіді" охоплюють Поділля, Волинь та Київське Полісся48.

Надзвичайно цінною серед оповідей є історичний нарис "Дії осідлих татар на молдавському пограниччі"49, з якого дізнаємось про татарську колонізацію Поділля: при литовських князях в ХІV ст., при барському старості Претвичі в XVI ст. (біля Бару село Чемериси), під час польсько-козацьких воєн і при 27-річному пануванні турків на Поділлі..

Не можна обминути увагою і дослідження "Початок польської торгівлі на Чорному морі і навігація по Дністру"50, - де, спираючись на архівні джерела, Й.Й. Ролле розповідає про спроби багатих подільських землевласників Прота Потоцького і Валеріана Дзедушинського наприкінці XVIII ст. налагодити навігацію по Дністру і Чорному морю.

Оглядаючи з відстані століття творчість д-ра Антонія, бачимо, що вона не втратила своєї актуальності. Сьогодні, звичайно, нам не сприйнятні його оцінки історичних подій, історичних діячів, але для нас важливі факти, а не їх інтерпретація. Тому важко не погодитись з оцінкою творчості Й.Й. Роллє даною В.Б. Антоновичем: "Оглядаючи наукову і літературну діяльність, ми не можемо не визнавати її вельми плодотворчого значення. Як історик, він опрацював багаточисельні епізоди минулого і скористався для вивчення їх архівними приватними матеріалами, котрі без його участі не знайшли б ще довго свого наукового використання. Але набагато більше значення має д-р Антоній, як популяризатор; його монографії написані легко і привабливо, ознайомили польське суспільство з історією південно-західного краю і примусили його відмовитись від багатьох упереджених думок, тенденційних уявлень. Якими б не були його симпатії, який би зовнішній калорит він не надавав своїм судженням, об'єктивно історична істина, яку д-р Антоній поважав, як історик, виступала постійно з-під легкої зовнішньої стилістичної пелени і сприяла розвитку самопізнання, чим і полегшувалась бажане в краю примирення. Тому не дивлячись на розбіжності в думках на різні точки зору - ми повинні визнати, що д-р Антоній невтомною своєю діяльністю на полі історичної науки чесно відслужив на користь рідного краю"51.

ПРИМІТКИ

1 Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ - ХХ ст. Кам'янець-Подільський, 1993; Його ж. - Основні наукові школи історико-краєзнавчого вивчення Поділля у ХІХ - ХХ ст. // Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження. - Хмельницький, 1995. - С.334-338.
2 Антоній Йосип. Доля красуні. Оповідання з минулого Поділля. - Вінниця, 1990. - 32с
3 Роллє Й. Жінки при Чигиринському дворі. - Київ, 1994.
4 Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ - початку ХХ ст. - Хмельницький, 1995; Прокопчук В.С. Краєзнавство на Поділлі: історія та сучасність. - Київ, 1995.
5. D-r Antoni J. Zameczki Podolskie na kresach multanskich. - Krakow, 1872; Wyd. 2- gie. - Warszawa, 1880. - T. I - III.
6. D-r Antoni J. Paniowce nad Smotryczem // Klosy (Warszawa), 1880.
7. D-r Antoni J. Po malych drogach // Klosy, 1884, T. - 38; 1884, T. - 40.
8. D-r Antoni J. Drukarnie i sztycharnia w Berdyczowie. - Krakow, 1872.
9. D-r Antoni J. Drukarnie na kresach multanskich. - Krakow, 1872.
10. D-r Antoni J. Polonica, materialy do dziejow Polski w pismach rosyjskich (1700-1862) zebrane. - Krakow, 1879-1880.
11. D-r Antoni J. Czasowa komisya archeograficzna na "centralne Kijowske archiwum i ich wydawnictwa" // Kraj, 1882.
12. D-r Antoni J. Opis dokumentow przechowywanych w archiwum Wilenskiego general - gubernatorstwa // Kraj, 1885, №48.
13. D-r Antoni J. Zameczki Podolskie na kresach multanskich. - Krakow, 1872. - S.226
14. D-r Antoni J. Kobiety Czygyrynskigo dwory // Sylwetki i czice historyczne i literackie. - ser. IX. - Krakow, 1893.
15. Taм само.
16. Д-р Антоний. Страшный Йосиф. // Киевская старина. - т. ІХ-Х, 1883.
17. Киевская старина. - т.ІV, 1882. - C.569-572.
18. D-r Antony J. Opryszek // Gawedy z przeszlosci. - Lwow, 1879.
19. D-r Antoni J. Chamska dola // Opawiadania. Serya IV. - Warszawa - Krakow, 1884.
20. Д-р Антоний. Разбойник Кармелюк // Киевская старина. - 1882. - №10.
21. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Lwow, 1876.
22. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Lwow, 1872, t.1-2.
23. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Serya VII. - Lwow, 1891.
24. Там само.
25. D-r Antoni J. Sylwetky i szkice histjryczne i literackie. ser. IX. - Krakow. 1893.
26. Там само.
27. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. IV. - Warszawa - Krakow, 1884. - t. 1-2.
28. D-r Antoni J. Niewiadania historyczne. - Ser.VII. - Lwow, 1891.
29. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Lwow, 1872, t.1-2.
30. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. VII. - Lwow, 1891.
31. D-r Antoni J. Sylwetky i szkice historyczne i literackie. ser. IX, Krakow, 1893.
32. Там само.
33. D-r Antoni J. Sylwetky historyczny. - ser.VIII. - Warszawa, 1882.
34. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. VII. - Lwow, 1891.
35. Там само.
36. Там само.
37. Там само.
38. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. VI. - Lwow, 1891.
39. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - ser. IV. - Warszawa - Krakow, 1884. - t. 1-2.
40. Там само.
41. Там само.
42. D-r Antoni J. Szkice i opowiadania. - ser. V. - Warszawa - Krakow, 1886.
43. Там само.
44. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Lwow, 1878.
45. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. VI. - Lwow, 1887.
46. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. IV. - Warszawa - Krakow, 1884. - t. 1-2.
47. D-r Antoni J. Nowe opowiadania historyczne. - Lwow, 1878.
48. Там само.
49. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. IV. - Warszawa - Krakow, 1884. - t. 1-2.
50. D-r Antoni J. Sylwetky i szkice historyczne i literackie. ser. IX. - Krakow, 1893.
51. D-r Antoni J. Opowiadania historyczne. - Ser. IV. - Warszawa - Krakow, 1884. - t. 1-2.
52. Антонович В.Б. И.И. Ролле (некролог) // Киевская старина. - 1894. - Т.XLIV.