Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Надруковано: "Подолянин", 2 грудня 2005 р.

7 ГРУДНЯ - ДЕНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ЩО ДУМА НАДУМАЛА?

Олег БУДЗЕЙ, "ПОДОЛЯНИН"

Сьогодні місцеве самоврядування в Кам'янці-Подільському здійснюється через міську раду та її виконавчий комітет (міськвиконком). Очолює обидва органи міський голова. Добре відомий кам'янчанам і чотириповерховий будинок у центрі міста (майдан Відродження, 1), в якому депутати міської ради збираються на сесії та засідання комісій, в якому постійно працюють міський виконавчий комітет, його відділи та управління. А як виглядало самоврядування в нашому місті 100-150 років тому?

У часи Російської імперії відповідником сучасній міській раді була міська дума. Уперше це поняття введено 21 квітня 1785 р. в "Грамоті на права та вигоди міст Російської імперії", виданій Катериною II. Важливими кроками в розвитку самоврядування стали міські положення від 16 червня 1870 р. і 11 червня 1892 р.
У Кам'янці-Подільському міську думу засновано 24 грудня 1837 р. На підставі міського положення 1870 р. перші вибори за новими правилами до Кам'янець-Подільської міської думи відбулися тільки 26 червня 1878 р. На чолі міської думи та її виконавчого органу, яким була міська управа, стояв міський голова. Упродовж 15 років, у 1878-1893 рр., міським головою був Петро Дорофійович ЛЕВИЦЬКИЙ.
На основі міського положення 1892 р. вибори до Кам'янець-Подільської міської думи відбулися в березні 1893 р. Як зазначає архівіст Іван ГАРНАГА, хоч тоді в місті проживало 32 тисячі, до виборів допустили всього 132 з них: 23 дворянина, 48 чиновників, 19 присяжних повірених (адвокатів), 22 купці, кілька відставних офіцерів. На заваді участі у виборах став майновий ценз (вартість нерухомого майна - не менше 1000 рублів), віковий ценз (25 років), стать (до 1901 р. жінки не мали права голосу). До того ж, щоб брати участь у виборах, на час складання списків треба було прожити в Кам'янці-Подільському не менше року. Вибори до міської думи проводилися раз на чотири роки.
А тепер наведемо склад міської думи станом на 1895 р. До неї входили 15 гласних. Це статські радники (5-й клас у табелі про ранги, в якій найнижчим був 14-й клас) Іван МИХАЛЕВИЧ, Микола ЯВОРОВСЬКИЙ, надвірні радники (7-й клас) Костянтин БУЗИЛОВ, Антон КОЛБ, колезький асесор (8-й клас) Петро ЛЕВИЦЬКИЙ, титулярні радники (9-й клас) Полікарп МОЛЧАНОВСЬКИЙ, Олександр ДОНСЬКОЙ, колезькі секретарі (10-й клас) Яків КАРПІНСЬКИЙ, Цезарій НЕЙМАН, Кипріян ТИНОВСЬКИЙ, губернський секретар (11-й клас) Митрофан ТРУБЛАЄВИЧ, нотаріуси Володимир ВІЦІЄВСЬКИЙ, Леонід МАНДЕЛЬШТАМ, присяжний повірений Данило БАБИЧЕВ і лікар Віктор БІНЬКОВСЬКИЙ. Крім того, до складу міської думи входив окремий депутат від православного духовенства. Це був священик Афанасій ШМАНКЕВИЧ. Нарешті, в міській думі було два представники від євреїв - Мендель ОКСМАН і Зельман ФЕЛЬДШТЕЙН. Всього, як бачимо, 18 чоловік.
Наведемо й склад міської управи станом на 1895 р. Її, як і міську думу, очолював міський голова. На цю посаду 1893 р. було вибрано та затверджено вчителя місцевої чоловічої гімназії Івана Кузьмича МИХАЛЕВИЧА. Членами міської управи були Митрофан ТРУБЛАЄВИЧ (він же заступав місце міського голови) та колезький асесор Федір РОМАНОВ. Секретарем управи (і одночасно секретарем думи) був Володимир ГРЕЧЕНКО. Важливу роль у діяльності управи грали міський санітарний лікар Модест КОРОВИЦЬКИЙ, міський архітектор Мацей-Йосип БАЛОГ і міський землемір Георгій РОМАНОВ.
У 1897-1901 рр. на Новому плані - на розі Бульварної та Олександрівської вулиць - для міської управи було збудовано (під керівництвом губернського архітектора Віктора КАНАКОТІНА) нове двоповерхове приміщення. Сьогоднішня його адреса - Соборна, 1 (тут з 1957 р. розміщується будівельний технікум; третій поверх надбудували в радянські часи).
А тепер, щоб відчути дух того часу, наведемо низку обов'язкових постанов, ухвалених міською думою, які діяли в місті станом на 1915 рік.

ПРО НУМЕРАЦІЮ БУДИНКІВ

Видано 1911 року

§ 1. Усі володіння, що виходять на вулиці, майдани та провулки, а також незабудовані земельні ділянки, які належать приватним особам, державним, духовним і громадським закладам, повинні бути занумеровані - окремо по кожній вулиці, майдану та провулку.
§ 2. На вулицях, що мають напрямок із півдня на північ, а також на тих вулицях і провулках, які йдуть приблизно паралельно до головних вулиць, нумерація будинків і незабудованих володінь повинна йти в порядку зростання з півдня на північ, причому на правій стороні вулиць і провулків розміщуються парні номери, а на лівій стороні - непарні.
Кожна ж вулиця й провулок, що перетинають указані вище вулиці й провулки, повинні мати окрему нумерацію, яка повинна йти в напрямку із заходу на схід, причому їхні парні номери розташовуються на правій стороні, а непарні - на лівій.
На Новому плані вулиці й провулки, що мають паралельний напрямок із Романовським проспектом, повинні нумеруватися в тому ж порядку з півдня на північ, а вулиці ж, що їх перетинають, мають той самий порядок нумерації із заходу на схід.
§ 3. Два та більше житлові будинки, що належать тому самому власникові, мають один спільний номер.
§ 4. Житлові будинки, що не виходять на вулиці, не мають нумерації.
§ 5. Кожний наріжний будинок повинен мати дві номерні дощечки та дві з назвами прилеглих вулиць.
§ 6. Дощечки з позначенням № будинку потрібно прибити на помітному місці будинку, а там, де немає будинків, - на брамі або на паркані.
§ 7. Крім нумераційних дощечок, потрібно мати біля брами кожного будинку окрему дощечку з позначенням імені, по батькові та прізвища власника будинку або дощечку з назвою того закладу, якому належить будинок.
§ 8. Зразки всіх дощечок установлює міська управа.
§ 9. Дощечки з назвами вулиць виготовляються та ремонтуються за рахунок міста, решта ж дощечок виготовляються та ремонтуються за рахунок власників будинків або закладів, яким будинки та незабудовані володіння належать.

ПРО ПОРЯДОК РОЗКЛЕЮВАННЯ АФІШ, ОГОЛОШЕНЬ

Видано 1911 року

§ 1. Заборонено розклеювати афіші та оголошення на стінах будинків, на парканах та ін., за винятком оголошень самих власників будинків чи мешканців про здавання для винайму квартир, продаж меблів тощо.
§ 2. Заборонено без дозволу управи ставити на вулицях окремі стовпи для вивішування на них публікацій, виставок книг, фотографій та інших предметів.
§ 3. Афіші, оголошення та різного роду публікації можна розклеювати тільки на афішних стовпах, влаштованих міською управою, за плату в розмірах, які встановлює міська дума.

ПРО ЗАБОРОНУ ПУБЛІЧНО РОЗПИВАТИ СПИРТНІ НАПОЇ

Видано 1903 року

§ 1. Заборонено на всіх міських вулицях, провулках, майданах і порожніх місцях, за винятком базарних майданів, всяке публічне розпивання міцних напоїв.
§ 2. Винуваті в порушенні цієї обов'язкової постанови несуть відповідальність за статтею 42 статуту про покарання мирових судів (арешт до трьох днів або грошове стягнення до 10 рублів).

ПРО ПОРЯДОК ЇЗДИ НА ВЕЛОСИПЕДАХ

Видано 1908 р.

§ 1. Їзда на міських вулицях дозволяється тільки на низьких велосипедах чи велосипедах іншого типу, визнаних міською управою безпечними, всім особам, що одержали на те посвідчення Кам'янець-Подільської міської управи.
§ 2. Малолітнім, що не досягли 14 років, посвідчення не видаються.
§ 3. Видаваний дозвіл - іменний, а тому користуватися ним може тільки та особа, на ім'я якої його видано. При видачі чи поновленні посвідчення від велосипедиста можуть вимагати пред'явити документ, що засвідчує його особу.
§ 4. Посвідчення на право їзди на велосипеді видається тоді, коли немає сумніву у вільному і вмілому керуванні та використанні велосипедів. У противному разі особа, що бажає одержати посвідчення, повинна скласти належний іспит у осіб, призначених для цього міською управою.
§ 5. Термін дії такого посвідчення закінчується 31 грудня кожного року, після чого воно визнається недійсним. Для поновлення дії посвідчення міська управа, по представленні їй такого і при відсутності яких-небудь перешкод, накладає на ньому відповідний штемпель, термін дії якого також закінчується 31 грудня.
§ 6. Кожен велосипед повинен бути забезпечений:
а) отриманими з міської управи номерними знаками, з яких один прикріплюється попереду на кермо, а інший позад сідла;
б) цілком справним гальмом;
в) дзвоником;
г) укріпленим попереду ліхтарем, який потрібно запалювати при настанні сутінків.
7. Кожен велосипедист при їзді зобов'язаний мати при собі іменний дозвіл з надрукованими на ньому цими правилами.
Примітка. Особи, що дають велосипеди на прокат, зобов'язані упевнитися в тім, що особа, яка бере велосипед на прокат, має посвідчення, зазначене в §§ 3, 4 і 5 цієї постанови, зробити запис в особливій книзі, з позначенням часу видачі велосипеда, номера посвідчення і прізвища їздця. Узятий на прокат велосипед повинний бути забезпечений усім, зазначеним у § 6 цієї обов'язкової постанови.
§ 8. Їздити на велосипедах забороняється:
а) по тротуарах;
б) по смузі чи стежині для пішоходів уздовж заміських проїзних доріг;
в) по міських парках, садах, церковних і торгових майданах.
Примітка. Крім того, за розпорядженням поліції чи міської управи, їзду на велосипедах може бути тимчасово заборонено на деяких вулицях.
§ 9. Їзда в зазначених місцях допускається при дотриманні таких умов:
а) тільки по одному в ряд;
б) по правій стороні вулиці; лише як виняток, щоб уникнути зіткнення з проїжджаючими екіпажами, дозволено тимчасово звернути на середину вулиці, поки не з'явиться можливість переїхати на праву сторону;
в) робити об'їзд пішоходів і екіпажів тільки з лівої сторони;
г) обганяючи пішоходів чи екіпажі, завчасно давати дзвоник і їхати помірним ходом;
д) без потреби не дзвонити і, крім дзвоника, не вживати жодних інших попереджувальних сигналів;
е) у разі занепокоєння зустрічних чи коней, що обганяються, чи переляку їх, велосипедист зобов'язаний зійти з велосипеда;
ж) обгинати ріг і перетинати вулицю дозволяється тихим ходом, попереджаючи про своє наближення дзвоником.
§ 10. У місцях великого скупчення публіки, при зустрічі з хресним ходом, похоронною процесією чи військовою частиною велосипедист зобов'язаний зійти з велосипеда і вести його в руках.
§ 11. Винні в порушенні цих правил притягаються до відповідальності, причому, якщо буде встановлено невміння користування велосипедом, у них можуть відібрати видані їм посвідчення на право їзди на велосипедах.

ПРО ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ЩОДО ДОМАШНІХ ТВАРИН

§ 1. Власники будинків і мешканці Кам'янця-Подільського, які тримають рогату худобу, овець, кіз і свиней, зобов'язані влаштувати у дворі, в місці, віддаленому від житлового будинку, сарай або хлів, утримувати їх у постійній чистоті та виносити гній на вказане місце щонайменше двічі на тиждень.
§ 2. Особам, які не мають біля будинку двору, тримати рогату худобу, овець, кіз і свиней не дозволяється.
§ 3. Випускати всіх родів худобу зі дворів на вулиці, майдани та місця громадського гуляння суворо заборонено.
§ 4. Тим особам, які купують свиней і відгодовують їх для промислу, забороняється тримати їх у центрі міста, тобто в садибах на Центральному майдані, Архієрейській, Поліційній, Дворянській вулицях, Миколаївському майдані, Губернаторській, Шпитальній, Утьосистій, Руській, Довгій вулицях, Східному бульварі, Східному та Фурлейському провулках, Кузнецькій вулиці, Гімназійному провулку, Гімназійному майдані, Троїцькій вулиці та провулку, Соборній, Петропавлівській, Поштовій вулицях, Глухому провулку, Обжерному ряду та Набережній вулиці й узагалі на берегах річки.
§ 5. Обори для свиней, яких приганяють у місто і потім відправляють в інші місця, потрібно влаштовувати за містом у місцях, указаних міською управою.
§ 6. Мешканці Набережної вулиці та, взагалі, прибережних місць мають право купити й утримувати до забою не більше ніж 5 свиней. Свині утримуються в хлівах або сараях, причому хліви, сараї та подвір'я повинні очищатися щотижня. Купати свиней в річці заборонено. Для купання коней міська управа відводить окремі місця.
§ 7. Домашніх тварин, які бродять по вулицях, затримують та доставляють в один із міських загонів, де здають сторожеві, який перебуває біля них.

ПРО ЗАБОРОНУ НАБЛИЖАТИСЯ ДО ОБРИВІВ

Видано 1913 року

Заборонено ходити по крутих схилах скель, наближатися до обривів, заходити за бар'єри й живі загорожі та псувати їх.

ПРО ПОРЯДОК УТРИМАННЯ ЦИРУЛЕНЬ

§ 1. Цирульня повинна розміщуватися в кімнаті досить світлій та окремій від житлового приміщення.
§ 2. Меблі в цирульні повинні бути тільки або дерев'яними, або ж оббитими шкірою чи клейонкою.
§ 3. У цирульні повинен бути трипроцентний розчин карболової кислоти для дезінфекції приладдя після кожного його застосування.
§ 4. У цирульні потрібно дотримуватися чистоти й охайності.
§ 5. Приладдя для стриження, гоління, ставлення банок, кровопускання, а саме: бритви, помазки, склянки та ін. повинні утримуватися в справності й чистоті.
§ 6. Для стриження та гоління відвідувачів, які мають нашкірні ураження на черепі й обличчі, повинні бути особливі приладдя, які для відвідувачів здорових не повинні застосовуватися.
§ 7. Рушники й простирадла, застосовувані при стриженні волосся й голінні, повинні утримуватися чисто, після кожного застосування їх треба ретельно струшувати й очищати від волосся, що залишилося на них, і паразитів, які можуть там бути.
§ 8. Цирульники повинні бути чисто й охайно вдягнені й після відвідування заразного хворого дотримуватися щодо себе правил дезінфекції.
Доповнення, зроблене 1905 р.: Фельдшери, цирульники, перукарі та їх працівники повинні мати полотняні або парусинові халати й вдягати їх поверх одягу під час стриження й гоління та при наданні медичної допомоги хворим.
§ 9. Ножиці, бритви й гребені потрібно щоразу перед застосуванням і після нього ретельно обмивати й витирати ватою, змоченою у 80-градусному спирті, бензині чи очищеному скипидарі.
§ 10. Замість пудрениць чи пушку потрібно щоразу застосовувати гігроскопічну вату, яку після застосування викидають в окрему посудину.
§ 11. Перед тим, як розпочати гоління й стриження, цирульник зобов'язаний щоразу мити руки милом у присутності відвідувача.