¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей


краЇзнавство / запов≥дники / ‘енцур / " ам'¤нець" / стор. 2

 амендантська башта. XVI-XVII ст. ƒво¤русна на кам'¤ному мур≥. ¬икористовувалась ¤к дозорна ≥ ¤к вузол оборони на шл¤ху, що в≥в до м≥ста.«а техн≥ко-економ≥чними розрахунками, загальна варт≥сть роб≥т з реставрац≥њ на¤вних у запов≥днику пам'¤ток арх≥тектури становить 76,5 млн. грн. ÷е лише 8 в≥дсотк≥в в≥д вартост≥ загального обс¤гу роб≥т. “ому з метою актив≥зац≥њ реставрац≥њ та в≥дбудови пам'¤ток передбачено активн≥ше залучати ≥нвестор≥в на п≥льгових засадах, з поступовою передачею пам'¤ток у довгострокове безоплатне користуванн¤ з умовою завершенн¤ реставрац≥йних роб≥т власним коштом ≥ використанн¤ буд≥вель дл¤ обслуговуванн¤ турист≥в.

1992 року дирекц≥¤ запов≥дника розробила ѕрограму першоњ черги комплексноњ реконструкц≥њ —тарого м≥ста, а 1994-го - ѕрограму його впор¤дкуванн¤ (з≥ зведеним кошторисно-ф≥нансовим розрахунком роб≥т першоњ черги до 2000 року), погоджену з головою ƒержкомм≥стобудуванн¤ ”крањни.

«г≥дно з концепц≥Їю розвитку запов≥дника, зруйнован≥ ≥сторичн≥ будинки в≥дбудовують в≥дпов≥дно до спец≥ального положенн¤, затвердженого р≥шенн¤м м≥ськвиконкому 1992 року. «а цей час дано дозв≥л на в≥дбудову 21 замовников≥. Ќа жаль, стримуЇ активн≥сть замовник≥в ще недосконала ф≥нансово-податкова пол≥тика держави й непевн≥ гарант≥њ щодо збереженн¤ права власност≥ на буд≥влю.

ѕоц≥нувавши значенн¤ культурноњ спадщини м≥ста, сес≥¤ м≥ськоњ ради в грудн≥ 1996 року затвердила "ќсновн≥ заходи щодо комплексного розвитку —тарого м≥ста", в ¤ких туризм визнано за пр≥оритетний напр¤м.

1998 року  ињвський ≥нститут Ќƒ≤ѕм≥стобудуванн¤ опрацював "ѕрограму перспективного розвитку запов≥дника", ¤ка стала основою дл¤ складанн¤ " омплексноњ програми розвитку Ќац≥онального ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника " ам'¤нець", затвердженоњ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в у березн≥ 1999 року. ¬≥дпов≥дн≥ обласну й м≥ську програми з визначеними обс¤гами ≥ джерелами ф≥нансуванн¤ схвалено сес≥¤ми обласноњ ≥ м≥ськоњ рад. ќр≥Їнтовна варт≥сть роб≥т першоњ черги до 2005 року становить 15 млн. гривень при загальн≥й вартост≥ вс≥х роб≥т, пов'¤заних з упор¤дкуванн¤м запов≥дника, близько 145 млн. гривень.

Ќа розвиток цих загальних документ≥в 1999 року ƒЌƒ≤“≤јћ опрацював розраховану на 11 рок≥в "ѕерспективну програму консервац≥йних ≥ реставрац≥йних роб≥т по комплексу —тарого й Ќового замк≥в", погоджену ƒержбудом ”крањни й ћ≥н≥стерством культури ≥ мистецтв ”крањни 2000 року.

«д≥йснити накреслене можна при комплексному п≥дход≥ й сп≥льних д≥¤х в≥дпов≥дних проф≥льних установ на загальнодержавному ≥ м≥сцевому р≥вн¤х, з шиpоким залученн¤м на п≥льгових умовах недержавних структур.

ƒирекц≥¤ запов≥дника з 1995 року сп≥впрацюЇ з ≥сториками ¬ищоњ педагог≥чноњ школи ≤нституту ≥стор≥њ та арх≥тектурним в≥дд≥ленн¤м  рак≥вськоњ пол≥техн≥ки. ”  ам'¤нц≥-ѕод≥льському й  раков≥ проведено дв≥ науково-практичн≥ конференц≥њ на тему "≤стор≥¤  ам'¤нц¤ та околиць". ”же к≥лька рок≥в триваЇ пл≥дна сп≥впрац¤ украњнський ≥ польських фах≥вц≥в у досл≥дженн≥ й реставрац≥њ «амкового мосту.

1999 року за поданн¤м ƒержбуду ”крањни «амковий м≥ст включено до —писку 100 пам'¤ток св≥ту, ¤ким загрожуЇ руйнац≥¤. Ќими оп≥куЇтьс¤ м≥жнародний фонд "World Monuments Watch" (Ќью-…орк).

“енчинська башта.«а активноњ п≥дтримки ѕольського нац≥онального ком≥тету ≤ ќћќ—у й ƒержбуду ”крањни Ќац≥ональна ком≥с≥¤ ”крањни у справах ёЌ≈— ќ ще 1996 року передала до штаб-квартири ёЌ≈— ќ в ѕариж≥ матер≥али на включенн¤ —тарого м≥ста кандидатом до —писку всесв≥тньоњ культурноњ спадщини. 2001 року в  ам'¤нц≥-ѕод≥льському в≥дбудетьс¤ м≥жнародна конференц≥¤ ≤ ќћќ—у, в центр≥ уваги ¤коњ буде визначенн¤ ц≥нност≥ ≥сторико-арх≥тектурного середовища —тарого м≥ста. ѕ≥сл¤ конференц≥њ буде завершено п≥дготовку матер≥ал≥в дл¤ остаточного включенн¤  ам'¤нц¤ до —писку ¬сесв≥тньоњ спадщини. “акий м≥жнародний статус спри¤тиме поширенню ≥нформац≥њ про наше м≥сто за кордоном, привабить турист≥в, зумовить зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й. ј це своЇю чергою зобов'¤же ≥ дирекц≥ю запов≥дника, ≥ м≥ську раду, ≥ мешканц≥в м≥ста краще дбати про збереженн¤ своЇњ ≥сторико-культурноњ спадщини.


ѕ” є 3-4 2000 р.