Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Л.В.Баженов
м.Кам'янець-Подільський

ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДІЛЛЯ І ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ВОЛИНІ
ЗА РОКИ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1991 - 2002 РР.)

У системі українського народознавства етнологія, фольклористика та мистецтвознавство є важливими складовими галузями суспільного буття та науки, які безпосередньо формують і визначають менталітет, уклад і духовність нації, а в поворотні періоди історії Вітчизни є яскравим виразником національно-культурного відродження. Прикладом цього є нинішня розбудова Української держави, яка спирається на віковічні традиції, звичаї, обряди, колорит народної творчості і забезпечує їх розвиток та народження нових у сучасних умовах. У даному контексті важливо сьогодні проаналізувати, систематизувати і узагальнити діяльність учених і краєзнавців за роки незалежності України по відродженню і впровадженню в усі сфери життя населення держави здобутків національної етнології, зокрема в такому великому регіоні, як Поділля та Південно-Східна Волинь.1

Виразником початку нового етапу національно-культурного відродження в Україні стала проведена 25-26 вересня 1986 році в Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (тепер педагогічний університет) перша в ХХ столітті на теренах нашого краю представницька Всеукраїнська наукова конференція "Проблеми етнографії Поділля", яка проходила у дні великого фольклорно - етнографічного фестивалю "Подольские вечорниці".

Вперше до міста над Смотричем прибуло з різних куточків України майже 200 науковців і краєзнавців етнографів, фольклористів, мистецтвознавців, істориків та філологів, які в доповідях і повідомленнях розглянули різноманітні аспекти розвитку матеріальної і духовної культури регіону від найдавніших часів до середини 80-х років ХХ ст.2 Цей форум привернув увагу народознавців до систематичних етнологічних і фольклорних досліджень у подільсько-волинському регіоні, спонукав колектив учених Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені Максима Рильського та його відділень до багаторічної праці по створенню фундаментальної книги "Поділля. Історико-етнографічне дослідження", яке побачило світ у 1994 році.

На зламі 80-90-х років ХХ ст., коли поставала незалежна Українська держава, об'єктивно визначилося першочергове завдання переосмислити усі попередні здобутки етнологів, відкинути в народознавчих дослідженнях ідеологічну заангажованість радянської політичної системи і, головне, віднайти, відродити раніше свідомо заборонені або замовчувані національні й релігійні свята, традиції, звичаї, обряди, реабілітувати репресованих минулими режимами діячів української культури і науки. Саме в такому дусі 1992 року пройшли організовані у м. Вінниці обласним краєзнавчим музеєм наукова конференція "Етнографія Поділля"3 та презентація наукового збірника в Кам'янець-Подільському педагогічному інституті "Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля"4. На цих наукових зібраннях нові підходи до народознавчих досліджень в Україні знайшли відображення у доповідях відомих учених і краєзнавців Т.Косміної (Київ) "До проблеми реконструкції народної культури Поділля", А.Зінченка (Київ) "Народна традиція і духовність на Поділлі наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.", Л.Р. Кароєвої (Вінниця) "Етнографи Поділля", В.Вовкодава (с.Кармалюкове на Вінниччині) "Голодомор 33-го року в приказках одного села", Т.Сис (м. Кам'янець-Подільський) "Історія Поділля в усній народній творчості" та ін.

Про вагоме місце етнологічних досліджень Поділля і Південно-Східної Волині свідчить той факт, що практично на всіх 66 міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-краєзнавчих конференціях, що відбулися в 90-ті роки ХХ - на початку ХХІ ст. у Вінницькій, Житомирській, Рівненській та Хмельницькій областях були належно представлені доповіді та матеріали з мистецтвознавства, фольклору та етнології регіону. Водночас спеціальні культурологічні та етнологічні секції були представлені на таких відомих міжнародних і всеукраїнських науково-краєзнавчих форумах, як "Культура Поділля: історія і сучасність"(Хмельницький, 1993), "Духовні витоки Поділля: творці історії краю"(Кам'янець-Подільський, 1994), "Велика Волинь: минуле й сучасне (Із'яслав,1994), "Південно-Східна Волинь: наука, освіта і культура"(Шепетівка, 1995), "Полонному 1000 років" (Полонне, 1995), "Хмельниччина: роки становлення та поступу"(Хмельницький, 1997), "Старокостянтинів і край в просторі часу"(Старокостянтинів,1997), "Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій" (Дунаївці, 1997, 2000), "Болохівщина: земля і люди" (Стара Синява, Любар, 2000), "Житомирщина на зламі тисячоліть" (Житомир, 2000), 10-17 Вінницькі обласні (1990-1997) і 8-10 Подольские історико-краєзнавчі конференції (1990, 1995, 2000).

У збірниках праць науково-краєзнавчих конференцій нагромаджено такий великий за обсягом та різноманітний сюжетний матеріал з матеріальної і духовної культури населення, що він склав справжню народознавчу енциклопедію Поділля та Південно-Східної Волині в контексті українського національно-культурного відродження.

За роки незалежності України науковцями і краєзнавцями опубліковано ряд книг, упорядковано і видано чимало збірників народознавчого характеру про Поділля та Південно-Східну Волинь. З-поміж них вартують уваги монографічні дослідження в галузі етнології П.Я.Слободянюка (м. Хмельницький) "Культура Хмельниччини"(1995), І.В.Рибака (м. Кам'янець-Подільський) "Соціальна інфраструктура українського села: зміни, труднощі, проблемі (20-ті - початок 90-х рр. ХХ ст.)" (1997) та "Соціально-побутова інфраструктура українського села (1921-1991 рр.)" (2000), О.М.Пажимського (с.Самчики) "Садибні ансамблі Подільської Волині"(1997), Ю.К.Савчука (м. Київ) "Геральдика Поділля" (1995), І.Веремійчика (Луцьк) "Традиційні знаряддя праці, промисли і ремесла на Волині" (1995), Л.Мельничук, І.Мельничука, М.Вдовцова (Вінниця) "Бубнівська кераміка"(1999), І.І. Зайця (м. Вінниця) "Трипільська культура на Поділлі" (2001), І.С. Винокура (м. Кам'янець-Подільський) "Черняхівська культура: витоки і доля" (2000) і "Ювеліри Середнього Подністров'я" (1997) та ін. Проте найбільшим досягненням у цій галузі стало видання 1994 року згадуваної книги "Поділля: історико-етнографічне дослідження", яку підготував авторський колектив у складі 38 осіб відомих етнологів, мистецтвознавців, істориків та інших науковців. У книзі не тільки глибоко проаналізовано стан історико-етнографічного вивчення краю упродовж ХVIII - ХХ ст., але й зосереджено великий фактичний та ілюстративний матеріал про матеріальну і духовну культуру краю від доби первісного суспільства до середини 1990-х років. Однак при всій важливості й цінності зосередженого у виданні етнологічного матеріалу варто зауважити, що він не однаково повно відображає внутрішні регіони Поділля. Зокрема, у книзі порівняно з Вінниччиною (Східне Поділля) та Тернопільщиною (Західне Поділля) значно слабше етнографічно описана Хмельниччина.5

Тому суттєво заповнили фактичним матеріалом прогалини цього видання об'ємна хрестоматія "Народознавство Поділля" (1995) та навчальний посібник "Нариси народно-побутового життя Поділля" відомого ученого етнографа і дослідника народної педагогіки В.П.Струманського (м. Кам'янець-Подільський), який в грудні 2001 року передчасно пішов з життя. Позитивність його названих та інших етнологічних праць полягає в тому, що вони не тільки є вагомим внеском в етнографічну науку, але й практично спрямовані на її впровадження в систему освіти України та його рідного краю.

На порозі ХХІ ст. не менш активно здійснювалось фольклористичне дослідження Поділля та Південно-Східної Волині, збирання і упорядкування зразків народних пісень, легенд, переказів, говірок й інших духовних цінностей краю. Серед численних такого напрямку видань доцільно виокремити такі фольклористичні збірники, які упорядкували Д.Брилінський "Словник подільських говірок" (Хмельницький, 1991), П.Медведик "Євшан-зілля: легенди та перекази Поділля" (Львів, 1992), Ю.Гжимайло "Із народних вуст: народні пісні, легенди, прикмети Красилівщини"(Хмельницький, 1993), О. Царик "Легенди і перекази з Шепетівщини" (Шепетівка, 1995), Т.Сис - Бистрицька "Перлини Кам'янеччини: легенди та перекази" (Кам'янець-Подільський, 1993), "Перлини Товтрів-Медоборів" (Кам'янець-Подільський, 1994), П.Андрухов "Волинь у легендах і переказах" (Острог, 1995), В.Куфльовський "З-понад Смотрича: народно-поетичний збірник"(Городок, 1992), С.Кравчук "Чари сивої Погорини: перлини народної творчості"(Рівне, 1998), В.Прокопчук "Топоніми рідного краю"(К., 1999), В.Вовкодав "Останній гайдамака: легенди і перекази про Устима Кармалюка"(Вінниця, 2001) та ін. Зразки народних і обрядових пісень регіону упорядкували і видрукували у збірниках А.Сваричевський "От де наша слава... Фольклор про історичні події на Поділлі і Волині" (Хмельницький, 1995), В.Прокопчук і Т.Прокопчук "Стелися зелений кудрявцю. Подольские колядки, щедрівки, гаївки"(Хмельницький, 1992), "Ой радуйся земле" (Кам'янець-Подільський, 2001), Н.Дудар "Пісні Віньковеччини" (Хмельницький, 1993), В. Струманський і В. Сіркізюк "Українські народні побрехеньки" (2002) й ін., а також перевидано збірку відомого українського етнографа і фольклориста початку ХХ ст. К.Широцького "Подольские "Колядки" і "Щедрівки" (Хотин, 1991). Усі ці видання, хоча вони не однозначні за якістю упорядкування, поліграфічного дизайну і здебільшого мають обмежений тираж, нині є золотим скарбом духовності українського народу, є фундаментом відродження його національних джерел творчості, звичаїв, традицій і обрядів, народної культури, лежать в основі проведення в областях Поділля і Південно-Східної Волині фольклорно-етнографічних свят, фестивалів, концертів та інших масових гулянь і видовищ.

Крім зазначених видань, вагоме значення для етнологічних досліджень та їх популяризації мають поповнення оригінальними народознавчими матеріалами фондів та експозицій краєзнавчих музеїв областей Поділля і Південно-Східної Волині. Саме яскравою ознакою перебудови музейної роботи в контексті українського національно-культурного відродження стало створення в цих установах спеціальних етнографічних експозицій нового типу. Перша така велика експозиція була відкрита у 1991 році в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику, а згодом переобладнанні в Хмельницькому, Вінницькому, Житомирському, Рівненському обласних краєзнавчих музеях та новостворені в Дунаєвецькому, Славутському, Шепетівському, Городоцькому (Хмельниччина), Тульчинському, Барському (Вінниччина), Острозькому державному історико-культурному заповіднику (Рівненщина) та інших районних краєзнавчих музеях. Особливо вражають багатством представлених оригінальних етнологічних матеріалів Південно-Східної Волині (порубіжжя Хмельницької, Житомирської, Рівненської і Тернопільської областей) та дизайн їх показу експозиційні зали Нетішинського міського краєзнавчого музею Славутського району на Хмельниччині, який було переоформлено до рівня сучасних вимог музейного будівництва і відкрито у вересні 2001 року. Одночасно ряд краєзнавчих музеїв здійснюють видання наукових збірників, в яких належало представлені статті і матеріали з народознавчої тематики. Прикладом можуть слугувати наукові збірники Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника "Музей і Поділля"(1992), "Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля"(1992), Вінницького обласного краєзнавчого музею "Подільська старовина"(1993 і 1998) та ін.

У 90-ті роки ХХ ст.. утворилися в областях Поділля науково-дослідні і методичні центри етнологічного дослідження краю. Зокрема, в 1995 році у м. Хмельницькому засновано при обласному державному архіві Подільське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України (керівник П.Я.Слободянюк), яке з 2000 року діє при Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті (керівник С.В. Козяр). У цьому ж році при Кам'янець-Подільському державному педагогічному університеті створено навчально-наукову етнологічну лабораторію та в ній змістовну етнографічну експозицію (керівник Т.І.Колотило), Центр мовознавчих студій (керівник П.Є.Ткачук) та Центр дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України з відділенням у м. Теофіполі Хмельницької області (з 1999 р.), який з 2001 року також підпорядкований Хмельницькому обласному інституту післядипломної педагогічної освіти (керівник Л.В.Баженов). Зокрема, Подільське відділення ІМФЕ імені Максима Рильського спеціалізується по фольклористичному вивченню краю і здійснює видання збірок народних жанрових і обрядових пісень, легенд і міфів. Навчально-наукова етнологічна лабораторія Кам'янець-Подільського педуніверситету щоліта проводить у Середньому Подністров'ї етнографічні експозиції по дослідженню українського села за участю викладачів, краєзнавців і студентів, розробила і опублікувала "Програму етнографічного вивчення Поділля", видала перший випуск своїх наукових праць з етнології: "Народні надмогильні написи - посвяти з Поділля" (2001). Фольклорно-етнографічні матеріали належно представлені також у виданнях, підготовлених за участю Центру дослідження Поділля, зокрема, у книгах О.Т.Щура "Голосків. Село на Поділлі"(1999), В.С.Прокопчука "Два села - одна доля" (Блещанівка і Михайлівка на Дунаєвечиині, 2001) й інших, а також у науково-краєзнавчому альманасі обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців "Диво- край" (1995, 1997).

Зазначені науково-дослідні Центри взаємодіють в етнологічному вивченні регіону між собою, а також з обласними науково-методичними центрами народної творчості міст Хмельницького і Вінниці, Житомирським науково-краєзнавчим товариством дослідників Волині, з профільними науковими установами Києва і Львова. Саме за їх ініціативою і участю організована ІІІ Всеукраїнська наукова конференція "Проблеми етнології, фольклористики і мистецтвознавства" у м. Кам'янці-Подільському (червень 2001р.).
Важливим стимулом у діяльності в галузі народознавчих досліджень Поділля стало заснування Хмельницькою обласною державною адміністрацією у 1993 році премії імені Костя Широцького в галузі мистецтвознавства, фольклору і етнографії, премії імені Владислава Розвадовського в галузі образотворчого та декоративного мистецтва, якими щорічно нагороджуються провідні науковці і краєзнавці. Сьогодні продовжують плідно працювати і утверджувати національно-культурні традиції українського народу, бути наставниками молодого покоління науковців і краєзнавців у різних напрямках народознавчого вивчення Поділля і Південно-Східної Волині А.В.Сваричевський, Ю.І.Блажевич, С.В.Козяр, В.М.Ільїнський, П.Я.Слободянюк й ін. (м.Хмельницький), Т.Сис, І.В.Рибак, Т.І.Колотило, А.П.Гаврищук, З.П.Яропуд та ін. (м. Кам'янець-Подільський), О.П.Царик (м. Шепетівка), В.С.Прокопчук, Т.К.Прокопчук (м.Дунаївці), Ю.Д.Гжимайло (м.Красилів), В.Я. Мех. (Старокостянтинів), В.П.Вовкодав (с. Кармалюкове на Вінниччині), В.А.Косаківський, А.Ф.Завальнюк та ін. (м. Вінниця), відомі етнографи Г.К.Кожолянко (м. Чернівці), Ф.С.Петрякова (м. Львів), П.В.Білоус (м. Житомир), А.П.Пономарьов, З.Є.Болтарович, В.І.Наулко (м.Київ), тощо.

Отже, за роки незалежності України чимало зроблено в областях Поділля і Південно-Східної Волині в народознавчому досліджені краю, у відродженні й утверджені національної матеріальної і духовної культури, які відкрито шлях на далеку перспективу по розгортанню комплексного етнологічного, фольклористичного і мистецтвознавчого обстеження і вивчення цієї щедрої української землі.

Примітки:

1. Про етнологічне вивчення Поділля та Південно-Східної Волині у ХІХ - у 80-х рр.. ХХ ст.. див: Етнографічне вивчення Поділля //Поділля: історико-етнографічне дослідження.- К., 1994. - С. 13- 31; Стаценко Н.Е. Етапи етнографічного вивчення Поділля // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля: Наук. зб. - К-Под., 1992. - С.5-8; Кароєва Л.Р. Вчені - етнографи Поділля // Там само. - С. 11-12; Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ - ХХ ст. - К.-Под., 1993. - С.3-109.
2. Проблема етнографії Поділля. Тези доповідей наукової конференції / ред.кол.: Л.В.Баженов (відп.ред.), І.С.Винокур та ін. - Кам'янець-Подільський, 1986.- 214 с.
3. Етнографія Поділля: Тези доповідей наукової конференції /Ред.кол: Д.М.Загнітко, Л.Р.Кароєва, В.А.Косаківський - ч.І-ІІ - Вінниця, 1992.
4. Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля: Науковий збірник (Ред.кол: Л.В.Баженов, І.С.Винокур та ін. - Кам'янець-Подільський, 1992. - 252 с.
5. Баженова С.Е. Рец.: "Поділля: історико-етнографічне дослідження, К., 1994" // Поділля та Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. - Хмельницький, 1995. - С. 343 - 344.