Повернутись в головне меню | до історичних відомостей | до списку статей

Секція: Кам'янець-Подільський в епоху середньовіччя та раннього нового часу

УДК 94(477.43)+94(438)]"13-16"

С.В. Трубчанінов, м. Кам'янець-Подільський

Опубліковано в: Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність. Збірник наукових праць за підсумками другої міжнародної науково-практичної конференції. - Кам'янець-Подільський. - 2005.

Географія зв'язків між Кам'янцем-Подільським і містами Польщі в XIV-XVIII ст.

У статті порушуються проблеми місця та ролі м. Кам 'янця-Подільського у європейському просторі XIV-XVIII cm.

Ключові слова: пріоритет, демографія, дієцезія, культурні зв'язки, релігійні зв'язки.

Кам'янець-Подільський як головний економічний і політичний центр Поділля у XIV-XVIII ст. підтримував тісні зв'язки з багатьма містами України та різних країн Європи (Польщі, Туреччини, Молдавії, Росії та ін.). Міжнародні зв'язки Кам'янця лежали в багатьох сферах, головним чином у торгівлі. Представники окремих держав і народів прибували на Поділля і надовго оселялися в його столиці. Пріоритет у цьому належав вихідцям з Польщі, оскільки місто з кінця XIV ст. (з невеликими перервами) до кінця XVIII ст. входило до складу Польського королівства.

Зв'язки між Кам'янцем-Подільським та містами Польщі сучасними українськими і польськими дослідниками звичайно розглядаються у площині вивчення міжнародної торгівлі, ремесла, демографії, культурних і релігійних контактів, розвитку фортифікації тощо [1; 2; 3]. Спеціальне дослідження географії зв'язків між Кам'янцем і польськими містами дозволило б пролити світло на різні сторони життя Кам'янця-Подільського, України та Польщі того часу. У цьому повідомленні виділимо лише окремі аспекти, які потребують подальших досліджень.

З документів відомо про давні зв'язки Кам'янця з містами Малої Польщі, Сілезії та Мазовії. Найдавніші згадки про зв'язки Кам'янця з Краковом, на той час столицею Польщі, припадають на час правління князів Коріатовичів. Представники цього дому не раз бували в Кракові, у тому числі й з питань укладення політичного союзу. Саме вони започаткували контакти між столицями Поділля та Польщі на найвищому рівні. Ще більше зміцніли зв'язки між Краковом і Кам'янцем у 1395-1399 pp., коли краківський воєвода Спитко з Мельштина правив Кам'янцем та Західним Поділлям "на повних князівських правах". Варто зазначити, що починаючи з Ягайла, який відвідав Кам'янець чотири рази, у місті над Смотричем побували майже всі польські королі [4].

При польському королівському дворі в Кракові та Варшаві (фактично стає столицею в 1569 р.) часто перебували подільські воєводи та кам'янецькі біскупи, яким доводилося виконували різноманітні функції. За посадою воєводи та біскупи-ординарії входили до складу сенату Речі Посполитої. У сеймах Речі Посполитої брали активну участь представники подільської шляхти. Так, у сеймах 1692-1763 pp. - 6 осіб.

Перші згадки про "татарську дорогу", яка йшла з генуезьких колоній Північного Причорномор'я через Поділля та Львів до Польщі, датуються 1343 роком. Коріатовичі надали привілей краківським купцям на торгівлю цим шляхом з Поділлям. Торгівельним шляхом через Кам'янець на Схід з кінця XIV ст. користувалися купці і з інших польських міст. На жаль, у документах перші торгівельні контакти передусім відображені у зв'язку з судовими справами, тому вони не можуть дати цілісної уяви про географію торгівельних зв'язків з містами Польщі. Так, торгові зв'язки Кам'янця з головним містом Сілезії Вроцлавом вперше засвідчені у зв'язку з пограбуванням вроцлавського купця. Справа набула великого розголосу та стала предметом дипломатичного листування між Тевтонським орденом і литовським князем Вітовтом [5].

З кінця XV ст. зустрічаються згадки в магістратських книгах Кракова про перебування в цьому місті кам'янецьких міщан (Ян Вєлюньський, Станіслав Злотник, Криштоф Конвісар, Якуб). На Поділля виїжджали купці з Кракова (Миколай Косла, Мельхіор Харнігер, Гжегош Гуттетер, Ян Гебергард) та сусіднього з ним (сьогодні - в межах Кракова) Казиміра (Вавжинець кравець, Матуш).

За матеріалами книги лавничої 1520-1547 років польський дослідник Фелікс Кирик визначив місцевості з якими Кам'янець підтримував тісні зв'язки. Серед них зустрічаємо назви багатьох польських міст: Краків, Казимір, Бохня, Гарволін, Курів, Пацанув, Познань, Перемишль, Ярослав, Клодно, Радом, Стжижов, Торобін, Ужендув, Віслиця. Відомо, що з Намислова у Сілезії походить слюсар Андрій, який поселився в Кам'янці до 1535 року. З Бохні походив Мартин Житкович. З найстарішої, зі збережених, лавничої книги відомо, що поляки селилися у різних частинах міста. Імена найдавніших міщан Кам'янецьких, знайдених переважно у міських книгах Львова засвідчують про певну домішку німців хоча не відомо звідки вони походили [1, 70-81].

Кам'янецькі купці регулярно відвідували ярмарки в Любліні, Перемишлі, Жешуві, Ярославі та інших містах, які сьогодні знаходяться на території Польщі.

Активними були зв'язки між Кам'янцем-Подільським та польськими містами в релігійній сфері. Польські дослідники доводять, що поява на Поділлі римо-католицьких місіонерів і чернечих згромаджень відноситься ще до першої третини XIII ст. Проте релігійні зв'язки документально засвідчено лише з другої половини XIV ст. У останній чверті XIV ст. у Кам'янці-Подільському засновується римо-католицька дієцезія, яку очолював біскуп [6].

Перші біскупи перебували на цій посаді з моменту призначення до кінця свого життя (з 1375 до 1479 р. всього їх було дев'ять). Пізніше, коли вводиться практика переведення біскупів на інші дієцезії, Кам'янецьке біскупство стає першою сходинкою в кар'єрі церковних ієрархів. Протягом XVI-XVIII ст. столицю біскупа в Кам'янці займало 36 прелатів, з них тільки 9 залишилися до кінця свого життя на чолі Кам'янецької дієцезії. 27 ієрархів були переведені в інші міста (для 16-ти з них це було перше біскупство в їхній кар'єрі). У 10 випадках біскупи з Кам'янця-Подільського переходили на дієцезію у Холм, у 4-х - до Перемишля, у 2-х - до Познаня, у 1-му - до Хелмжи. Троє кам'янецьких біскупів пізніше стали примасами Польщі, осівши в Гнєзно (Петро Гамрат - 1541 p., Миколай Дзержговський - 1546 p., Анджей Лещинський - 1653 p.). По два колишніх кам'янецьких біскупи закінчили своє життя на чолі Краківської, Влоцлавецької, Познанської і Перемишльської дієцезій, 1 - Полоцької [7].

З кінця XVI ст. до кінця XVIII ст. кам'янецьке римо-католицьке біскупство володіло частиною Праги (сьогодні - район міста Варшави на правобережжі Вісли). За цей час вона з невеличкого села перетворилася в розвинуте, як на ті часи, місто. В 1583 р. канцлер Ян Замойський обміняв половину села Прага, на Карчмазівську волость на сході Подільського воєводства, що належала тоді кам'янецьким біскупам. Локаційний акт на заснування міста Праги було надано 25 липня 1634 p., коли кам'янецьким біскупом був Павло П'ясецький. В підтверджувальній грамоті польського короля Августа III (видана у Варшаві 5 квітня 1739 р.) згадується, що локаційна грамота вперше була підтверджена на прохання кам'янецького біскупа Михайла Дзялинського королем Владиславом IV (10 лютого 1648 p.). Пізніше привілеї міста Праги скріплювали своїми підписами королі: Ян Казимир (13 березня 1649 p.), Михайло Вишневенький (24 квітня 1671 p.), Август II (21 червня 1701 р.) [8-11].

Жителі тієї частини Праги, що належала кам'янецькому біскупству, постійно відчували заступництво з боку єпископів. На прохання біскупа Веспасіана Лянцкоронського 13 липня 1674 р. король Ян Собеський видав універсал, в якому наказувалося військовим не чинити "тягарів" жителям Праги. 31 січня 1677 р. подібний універсал видав коронний гетьман Дмитро Вишневецький [12; 13].

В ординації біскупа кам'янецького Миколая Дембовського від 10 березня 1748 р. визначалися права і обов'язки мешканців міста Праги. "Всім і кожному зокрема, кому про те слід знати" біскуп повідомляв своїм листом наступне: бажаючи не тільки примноження добра єпископства Кам'янецького, але й обивателів", що там мешкають, оскільки доходи біскупства в не малій мірі занедбані, він, аби піддані вказаного біскупства - пражани - могли міським правом з вольностями вічно користуватися, надав на те особливі привілеї.

З дозволу капітули Кам'янецької біскупом М.Дембовським було видано ординацію "на вічні часи незмінну". В цьому акті біскуп визначав, як згідно привілею магдебурзького права пражани повинні були формувати уряди бурмістровський і війтівський, вказував на необхідність спорудження будинку для міського магістрату. М.Дембовський підкреслював, що в місті Прага діє тільки міська юрисдикція, тому духовенство чи шляхта не мали права продавати міські землі під загрозою штрафу. В ординації наголошувалось, що ярмарки повинні були відбуватися згідно королівських привілеїв, а торгові збори "на вічні часи" мали йти на підтримку ратуші та інші міські потреби [14].

Оскільки Кам'янець-Подільський був справжнім містом-фортецею, де перебував значний військовий гарнізон, з точки зору вивчення географії зв'язків між Кам'янцем і польськими містами варто було б дослідити: вихідцями з яких міст були солдати і офіцери гарнізону, як склалася в подальшому доля багатьох з них.

Примітки

1. Kiryk F. Z dziejow poznosredniowiecznego Kamienca Podolskiego // Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta і regionu. - Krakow, 2000. - T. 1. - S. 67-109.

2. Данілов І.В. Польські архітектори і будівничі в Кам'янці // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки. - Хмельницький, 1999. - С. 438-443.

3. Петров М.Б. Демографія Кам'янця-Подільського XV - першої половини XVII ст. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: історичні науки. - Кам'янець-Подільський, 2004. - С. 261-273.

4. Kurtyka J. Podole pomiedzy Polska і Litwa w XIV і 1 polowie XV wieku // Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta і regionu. - Krakow, 2000. - T. 1. - S. 9-59.

5. Білецька О.В. Поділля на зламі XIV-XV ст.: до витоків формування історичної області. - Одеса, 2004.

6. Trajdos T. Kosciol katolicki na Podolu (1340-1434) // Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta і regionu. - Krakow, 2000. - T. l. - S. 129-157.

7. Расщупкин А. Кафедральний костел св. апостолов Петра и Павла. - Каменец-Подольский, 2004.

8. Грушевський М. Барське староство. Історичні нариси (XV-XVIII ст.). - Львів, 1996. - С. 118-120.

9. Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warsawie (далі - AGAD). - Archiwum Zamojskich. - Sygn.2679 (публікувалося в АЮЗР. - Ч. 8. - T. 1. - Док. № CXL).

10. AGAD. - Zbior dokumentow pergaminowych. - Sygn. 6938.

11. AGAD. - Zbior dokumentow papierowych. - Sygn. 1145.

12. AGAD. - Zbior dokumentow papierowych. - Sygn. 1142.

13. AGAD. - Zbior dokumentow papierowych. - Sygn. 1143.

14. AGAD. - Zbior dokumentow papierowych. - Sygn. 1140.

In the article the place and role problems of Kamianets-Podilsky in European space of XIV-XVIII th centuries are violated.
Key words: priority, demograhy, diocesy, cultural relations, religious relations.