¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

√еолог≥чна ≥стор≥¤  ам'¤неччини

Ќаш район маЇ ц≥каву геолог≥чну ≥стор≥ю. ¬она в основному в≥дноситьс¤ до палеозойськоњ ери розвитку нашоњ земл≥, що почалась, 570 м≥льйон≥в рок≥в тому. —аме тод≥ наша м≥сцев≥сть ¤вл¤ла собою спочатку  ембр≥йське, ќрдовицьке, а пот≥м —илур≥йське мор¤, в ¤ких в≥дклалас¤ велика товща осадових пор≥д, ” них жили численн≥ безхребетн≥ орган≥зми: трилоб≥ти, р≥зн≥ корали, губки, молюски й ≥нш≥, з ¤ких утворились в глибоких м≥сц¤х вапн¤ки, в м≥лких - мергел≥, а в прибережних зонах - п≥сковики.

ј чотириста сорок м≥льйон≥в рок≥в тому утворились силур≥йськ≥ скельн≥ породи, ¤к≥ тепер виход¤ть, по берегах р≥чки —мотрич ≥ ≥нших приток ƒн≥стра.

ѕ≥сл¤ силур≥йського пер≥оду море в≥дходить на зах≥д.  ам'¤неччина стаЇ на довгий час суходолом. ѕрот¤гом девонського, кам'¤новуг≥льного, пермського пер≥од≥в палеозойськоњ ери ≥ тр≥асового та юрського пер≥од≥в мезозойськоњ ери, тобто прот¤гом 260 м≥льйон≥в рок≥в тут панувала пустел¤, на поверхн≥ ¤коњ д≥¤ли руйн≥вн≥ чинники: температура, атмосферн≥ опади, в≥три, р≥чки, що зм≥нювали рельЇф, поверхн≥  ам'¤неччини. ¬ окремих спри¤тливих м≥сц¤х суходолу вже була рослинн≥сть.

« тр≥асового пер≥оду мезозойськоњ ери по¤вл¤ютьс¤ на суходол≥ плазуни. јле ¤к рослинност≥ так ≥ тварин тих час≥в на  ам'¤неччин≥ не збереглос¤, що св≥дчить про виключно сувор≥ пустельн≥ умови суходолу.

Ћише в крейд¤ному пер≥од≥ 130 м≥льйон≥в рок≥в тому на  ам'¤неччин≥ знову по¤вл¤Їтьс¤ невелике море, що прийшло з п≥вденного сходу. ¬≥дклади мор¤ вир≥вн¤ли нер≥вн≥сть поверхн≥, що утворилась у пустельний час.

—келети ≥ рештки тварин дали в≥дклади вапн¤к≥в, фосфорит≥в, мергел≥в, кременю, ¤к≥ зал¤гають горизонтально, покриваючи силур≥йськ≥ породи. ÷е св≥дчить про те, що за весь час геолог≥чноњ ≥стор≥њ на  ам'¤неччин≥ не було н≥ горотворчих, н≥ вулкан≥чних ¤вищ. ¬≥дсутн≥ були тут ≥ землетруси, що зм≥нюють зал¤ганн¤ г≥рських пор≥д.

Ќаприк≥нц≥ крейд¤ного пер≥оду, 70 м≥льйон≥в рок≥в тому,  ам'¤неччина знову стаЇ суходолом, ¤кий продовжуЇ ≥снувати в палеогеновому пер≥од≥ кайнозойськоњ ери, тобто на прот¤з≥ 30 м≥льйон≥в рок≥в. ¬ умовах жаркого, троп≥чного кл≥мату на суходол≥ розвиваютьс¤ пальмов≥, лавров≥ ≥ дубов≥ л≥си. ¬ них живуть велетенськ≥ тварини: мамонти, носороги, велик≥ птахи - страусопод≥бн≥ та ≥нш≥.

«годом, у зв'¤зку з п≥дн¤тт¤м  арпатських г≥р, ≥з заходу приходить знову тепле Ќеогенове море, ¤ке заливаЇ  ам'¤иеччину, змиваючи де-не-де крейд¤н≥ в≥дклади, через що вони у нас майже в≥дсутн≥. ¬ цьому мор≥, багатому на корали, мшанки, молюски, починають в≥дкладатись др≥бноњ будови вапн¤ки 25 м≥льйон≥в рок≥в тому.

ћоре в≥дступило на п≥вденний сх≥д, а з колишнього дна залишились височ≥ти рифов≥ гори, ¤к≥ прост¤гаютьс¤ з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д ≥ звутьс¤ “овтрами або ћедоборами. ¬они займають п≥вн≥чну частину  ам'¤нець-ѕод≥льського району, створюючи низку мальовничих висот вапн¤кових г≥р.

¬≥дступаючи —арматське море (в неоген≥) в умовах жаркого кл≥мату залишаЇ р¤д озер, де п≥сл¤ випаровуванн¤ води створились в≥дклади солей г≥псу, що зустр≥чаютьс¤ по р≥чц≥, «бруч. Ѕ≥л¤ озерець скупчуЇтьс¤ рослинний ≥ тваринний св≥т того часу. —уход≥л на  ам'¤неччин≥ знову набираЇ пустельного характеру.

Ќа початку четвертинного пер≥оду кайнозойськоњ ери, тобто 1,5 м≥льйона рок≥в тому, на  ам'¤неччин≥ вже по¤вились р≥чки,
що почали свою енерг≥йну ероз≥йну роботу по розмиву скельних пор≥д. —лабкий нахил ловерхн≥ з п≥вноч≥ на п≥вдень прив≥в до того, що р≥чки утворили част≥ закрути - меандри р≥чкових долин. ќсобливо характерний ун≥кальний меандр р. —мотрич, ¤кий створив к≥льце навколо —тарого м≥ста в  ам'¤нц≥-ѕод≥льському, а також меандри ≥нших р≥чок ≥ р≥чки ƒн≥стра, зокрема.

Ћьодовик, що йшов з п≥вноч≥ в четвертинному пер≥од≥, до  ам'¤неччини не д≥йшов, але призв≥в до зм≥ни кл≥мату, пониженн¤ температури, сильноњ в≥тровоњ д≥¤льност≥. –ослинний ≥ тваринний св≥т в цей час перемандровуЇ на п≥вдень, ховаючись у глибоких долинах р≥чок, в значн≥й м≥р≥ гине. ” льодовиковий пер≥од обводнюютьс¤ р≥чки, ¤к≥ живл¤тьс¤ водами льодовика. ѕосилюЇтьс¤ ероз≥йна робота р≥чок по утворенню р≥чкових долин. –ельЇф поверхн≥ стаЇ под≥бний до сучасного.

” прильодовиков≥й смуз≥ живуть сучасн≥ зв≥р≥ ≥ вимерл≥ мамонти, носороги та ≥нш≥.

” кл≥матичних умовах того часу з'¤вл¤Їтьс¤ на  ам'¤неччин≥ перв≥сна людина, ¤ка виникла в останн≥й м≥жльодовиковий пер≥од. —л≥ди њњ збереглись по печерах, берегах р≥чок у вигл¤д≥ перв≥сних сто¤нок, на ¤к≥ багатий наш район. –ештки матер≥альноњ культури, сл≥ди вогню, св≥дчать про значний розвиток перв≥сноњ людини на наш≥й територ≥њ.

” друг≥й половин≥ четвертинного пер≥оду кл≥мат тепл≥шаЇ, льодовик тане, приходить з п≥вдн¤ рослинн≥сть ≥ тваринний св≥т. —початку сух≥сть кл≥мату ≥ д≥¤льн≥сть в≥тр≥в знову створюють пустельн≥ умови.

 ам'¤неччина вкриваЇтьс¤ шарами жовтоњ глини, ¤ку принос¤ть в≥три ≥ води, рельЇф вир≥внюЇтьс¤, житт¤ скупчуЇтьс¤ б≥л¤ р≥чок. ” цих умовах живе й перв≥сна людина ц≥лими родами.

¬инищуванн¤ л≥с≥в людиною посилило процес створенн¤ ¤р≥в ≥ балок водами, особливо на п≥вдн≥ району. —творюЇтьс¤ сучасний ¤ружно-балочний рельЇф.

¬ивченн¤ геолог≥чноњ ≥стор≥њ  ам'¤неччини маЇ велике практичне значенн¤ дл¤ в¤вленн¤ корисним копалин району та њх використанн¤ дл¤ народного господарства. Ќаш район, ¤к пише академ≥к ќ.¬¤лов, Ї ун≥кальним у св≥т≥ дл¤ вивченн¤ шар за шаром найб≥льш повного ƒн≥стровського розр≥зу силур≥йських в≥дклад≥в, тому що —илур≥йське море тут затрималось довше, н≥ж в ≥нших м≥сц¤х. ” липн≥ 1968 року в  ам'¤нц≥-ѕод≥льському з≥брались учен≥-геологи —–—– ≥ 12 заруб≥жних крањн, близько 100 чолов≥к, щоб вивчити найб≥льш повний у всьому св≥т≥ розр≥з силур≥йських ≥ девонських в≥дкладень ≥ кордон м≥ж ними на територ≥њ в≥д  итайгорода до «ал≥щик≥в по ƒн≥стру та його притоках. ÷е мало велике наукове значенн¤, де вир≥шувались м≥жнародн≥ науков≥ суперечки про кордони геолог≥чних систем силуру ≥ девону.

“ому наш ун≥кальний розр≥з силур≥йських нашарувань Ї ц≥нним пам'¤тником природи, ¤кий повинен охорон¤тис¤ не в менш≥й м≥р≥, н≥ж ≥сторичн≥ пам'¤тники, сказав академ≥к ќ. ¬¤лов.

¬ивченн¤ геолог≥чноњ ≥стор≥њ  ам'¤неччини маЇ велике п≥знавальне значенн¤ дл¤ вивченн¤ палеогеограф≥њ краю в школах, а також дл¤ атењстичноњ пропаганди серед населенн¤ закон≥в розвитку ≥ наукового обгрунтуванн¤ довколишньоњ природи ≥ процес≥в, що в≥дбувались ≥ в≥дбуваютьс¤ в н≥й.

ј. “≈–Ћ≈÷№ »…,
д≥йсний член географ≥чного
товариства јЌ ”–—–.

„итайте також про геолог≥чну будову Ќѕѕ ѕодольские “олтры