Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Ігор ДАНІЛОВ

Підполковник Гловер - фортифікатор та зброяр

Історія Кам'янця-Подільського нерозривно зв'язана з розвитком військового мистецтва. Особливо високого, рівня досягло тут мистецтво фортифікації. Можна сміливо стверджувати, що у XVI - першій половині XVII ст. кам'янецькі укріплення були на рівні найкращих європейських. 27-річне панування турків у Кам'янці (1672 - 1699) не тільки підірвало його економічну спроможність, але й залишило без жодних засобів оборони, крім архітектурних.

Завдання відродити місто-фортецю (як військову одиницю) на початку XVIII ст. лягло на плечі
майора коронної артилерії П.Стубіча. Йому допомагали офіцери коронного війська польського, зокрема капітан коронної артилерії голландець Кароль Максиміліан Крузер та англієць Арчібальт Анжій Гловер де Глейден. Цілеспрямованість та ентузіазм капітана Гловера дозволили йому 1706 року (після від'їзду з Кам'янця майора Стубіча) зайняти місце останнього.

Відомо, що Гловер народився 1660 року в Англії. У віці близько 25 років він прибув до Польщі, де вступив на військову службу та оженився на полячці Гелені Ельжбеті Грушецькій. 1692 року Гловер виступає в реєстрах артилерії як інженер і капітан артилерії 1706 року його призначено керівником військове-інженерних робіт у Кам'янці, надано чин майора. А з 1709 року він підписується як підполковник артилерії.

Фортифікація Кам'янця на початку XVIII ст. значно ускладнювалася через брак коштів. Наприклад, 1706 року Гловер одержав на проведення фортифікаційних робіт лише 2149 злотих. Не набагато зросли ці витрати у наступні роки: 1707 рік - 3260 зл., 1708 рік - 4203 зл., 1709 рік - 5026 зл. Саме тому головні роботи, які можна було проводити на ці фундуші, стосувалися, передусім, нового замку, де рубали в скелі фронтальний рів.

На початку 1710 р. польський сейм ухвалив виділити на фортифікаційне будівництво 50 тис. зл. з генерального податку. Із них 40 тис. зл. повинно було внести воєводство Волинське, а 10 тис. зл. - земля Хелмська. Правда, жодного злотого Кам'янець так і не одержав. Тому, щоб не згортати розпочаті роботи, з власних коштів у фонд фортифікації 1000 зл. вніс Гловер, 2000 зл. - новий староста кам'янецький Ян Станіслав Катський та 1900 зл. - міський магістрат. Крім того, допомогу матеріалами (дерево, метал) надав воєвода подільський Штефан Тумецький. Роботи велися з великим напруженням сил. Адже щоденно мулярам необхідно було виплачувати 1 зл., а помічникам 10. гр. За 5 років (з 1710 по 1715) вдалося вирубати в скелі рів і звести контрескарп біля нової фортеці. Між новою та старою фортецями було вибудувано 42-метровий міст на двох кам'яних опорах; у Старому Замку проведено ремонтні та реконструктивні роботи; багато робіт було проведено для реконструкції та підсилення Руської і Польської брам.

Нарешті 1715 року Гловер провів роботи в Замковому (Турецькому) мості, які своєрідно відгукнулися сьогодні. Справа в тому, що по контуру міста в каньйоні було декілька млинів, зокрема і пороховий. Весняна повінь щоразу руйнувала ці споруди. Крім того, 1715 року вода пошкодила ще і північну стіну Замкового мосту. Щоб ліквідувати повеневу загрозу, Гловер не тільки відремонтував міст, але й вирубав у ньому водозлив, куди можна було скидати рештки повеневих вод. Маємо на увазі той отвір, куди, поламавши шлюз 1950-х років, цього літа пішов Смотрич. Звичайно, що горизонт дзеркала річки в XVIII ст. був істотно нижчим, ніж сьогодні.

Багато робіт з уфортифікування Старого та Нового замків і міста Гловер провів між 1717 та 1725 рр., коли відремонтував та реконструював низку старих споруд і вибудував нові. Було підвищено платформи і потовщено мури старих артилерійських батарей, висипано нові. А батарей у Кам'янці було чимало: Святого Йосипа (поблизу кінцевої зупинки автобуса 5-го маршруту), святої Терези (Вірменський бастіон), св. Міхаїла (біля Францисканського костьолу), св. Мартина та св. Яка (справа і зліва від Міської брами), св. Урсули (з південного боку під замком) та інші. Крім того, артилерійські позиції розташовувалися у замках та в міських вежах. У найкращі роки XVIII ст. на озброєнні Кам'янця було до 230 гармат, гаубиць, мортир. (Стан кам'янецького артилерійського парку заслуговує на окрему розповідь). Під кінець епохи Арчибальда Гловера в Кам'янці розпочинають роботу в подальшому досить відомі військові інженери - Ян де Вітте та Християн Дальке. До речі, Гловер ніби передав естафетну паличку Вітте, оскільки останній документ щодо стану кам'янецької фортифікації за підписом підполковника Гловера датовано кінцем 1733 р., а перший схожий - за підписом штик-юнкера Яна де Вітте - відомий з 1734 р. В першому офіцерському чині Вітте виступає тут суперінтендантом репарації (відновлення) фортеці, підписуючи проект її ремонту та підсилення. В подальшому Ян де Вітте - генерал-майор та комендант кам'янецької та всіх прикордонних фортець.

Швед за походженням, Християн Дальке продовжує справу Гловера по його смерті, що наступила між 1736 - 1738 рр. Сам Дальке помер 1763 року в чині оберінженера (полковника інженерної служби).
З іменем Гловера і пов'язано будівництво першої кам'янецької гарматної майстерні, або людвисарні. Покидаючи місто, турки вивезли весь гарматний арсенал, близько 300 гармат. Польському гарнізону довелося збирати артилерію для Кам'янця майже зі всієї держави. Активність гетьмана великого коронного Адама Миколи Сенявського, старости кам'янецького Мартина Катського, самого Гловера сприяла поповненню кам'янецького арсеналу. Проте аналіз фінансової спроможності Польщі переконав Гловера в необхідності покладатися в справі озброєння на власні сили гарнізону та міста.
Задумавши будівництво людвисарні, Гловер уже 1707 року придбав та перевіз до Кам'янця з Львівського арсеналу дві партії пошкоджених у бою з шведами гармат загальною вагою 236 ц 0,5 каменя 20 фунтів (близько 23 тис. 620 кг) бронзи. Людвисарня в цей час була в стадії будівництва і готовою постає перед нами лише 1708 р. Вже через два роки в листі до гетьмана Сенявського Гловер говорить про 6 шестифунтових гармат, що були відлиті в Кам'янці. Зробити більше, за словами самого Гловера, заважав брак коштів. Документи називають нам не тільки творця та керівника людвисарні, але й деяких майстрів. Так з Інвентарів дізнаємось, що 1710 р. людвисаром кам'янецьким був Блажей Бохінкевич, а токарем Петер Клейс. Перший та другий за 1712 р. одержали винагороду в 360 зл. кожен. За 1727 р. людвисарем згадується Даміан Туташевич з річною платнею 192 зл. Майстерня мала широкий набір інструментів для виготовлення гармат від 6- до 24-фунтового калібру. Вже в грудні 1713 р. Гловер доводив до відома Сенявського, що кам'янецький арсенал має 10 шестифунтових гармат, відлитих у місті. Тут знову дізнаємося, що більше вилити неможливо через відсутність коштів та матеріалу. На одну гармату 12-фунтового калібру потрібно було близько 30 ц бронзи, для 6-фунтового 27 ц, для 3-фунтового близько 16 ц. В перекладі на сучасну, звичнішу градацію, 3-фунтова гармата дорівнює калібру 76 мм, 6-фунтова - 95 мм, 12-фунтова - 122 мм, 18-фунтова - 145 мм і 24-фунтова - 152 мм.

Саме брак матеріалу змусив Гловера переключити роботу людвисарні на вироблення приватної артилерії. Так були виготовлені гармати гетьману великому коронному каштеляну краківському Сенявському. 1715 року згадується одна чвертькартауна, одна 3-фунтова гармата та дві півторафунтові. Крім того, того ж таки 1715 року Гловер повідомляв Сенявського про виготовлення для нього ще однієї гармати 12 фунтів. Проте, незалежно від приватних замовлень, Гловер продовжував лити гармати і для коронної артилерії. 1726 року в Кам'янці було вже 17 нововиготовлених гармат, з яких З були 12-фунтові чвертькартауни, а 14 - 6-фунтові гармати. Інвентарі кам'янецького цейхгаузу зберегли описи гармат, де зазначено не тільки їх розмір та калібр, але й наствольні прикраси та герби, якими вони були увінчані. На початку 30-х років Гловер задумав вилити у Кам'янці серію з 12, так би мовити, зодіакальних гармат. Відомо лише декілька з них, де були зображення Овна, Лева, Бика та Рака. Можливо, це підштовхнуло львівського майстра людвисаря А.Полянського відлити 1740 року 12 так званих "апостолок" - гармат із зображенням на стволах біблійних апостолів.

Загалом людвисарня Гловера протягом 1708-1736 рр, виготовила 25 гармат. Одна з них збереглася у Варшавському військово-історичному музеї Війська Польського. Це шестифунтова гармата завдовжки близько 2,3 м. Відомо, що за часів генерала коронної артилерії Якуба Зигмунда Рибінського (1714-1725) Гловер виготовив 10 гармат.

Не зовсім ясно, де була людвисарня Гловера. Правда, легенди (тобто, письмові пояснення) до планів Кам'янця XVIII ст. дають змогу розташовувати її поблизу Францисканського костьолу над скелею з північно-західного боку міста.

По смерті полковника Гловера (між 1736 і 1738 рр.) кам'янецька людвисарня припинила своє існування. Але пам'ять про виготовлення у місті гармат не згасла. Це і дало змогу відомому коменданту Кам'янця генералу Яну де Вітте відродити діяльність людвисарні і за короткий час (між 1769 і 1772 рр.) виготовити ще 61 гармату. Всього за XVIII ст. у Кам'янці було відлито близько 100 артилерійських гармат.

Ігор ДАНІЛОВ, завідувач відділу історичного музею-заповідника.