Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Лев БАЖЕНОВ

ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ ВІКТОР ГУЛЬДМАН

З-поміж плеяди визначних дослідників минувшини Поділля другої половини XIX - початку XX ст. (Михайло ОРЛОВСЬКИЙ, Митрофан СИМАШКЕВИЧ, Йосип РОЛЛЕ, Юхим СІЦІНСЬКИЙ та ін.) не менш талановитою, але незаслужено мало поміченою постаттю в історіографії був Віктор Карлович ГУЛЬДМАН, автор 12 фундаментальних книг і близько сотні статей із статистики, демографії, економіки, історії, археології, культури й природи нашого краю. Цей виходець з німецької родини, що оселився в середині 80-х років XIX ст. у Кам'янці-Подільському і звідси 1907 року пішов в останню путь, вів настільки скромний образ життя, що про нього не писали тоді місцеві часописи, не помістили репортажі про відзначення його ювілеїв і навіть некрологу. Не збереглась і особова справа Гульдмана в установах, де він працював. Тому й досі про його біографію можемо тільки гадати і складати про нього уяву на основі громадської діяльності та творчої спадщини.

Послужний список Віктора Гульдмана, що є в справах Подільського губернського правління Кам'янець-Подільської філії облдержархіву Хмельницької області, залишає чимало питань щодо його життєпису. Сьогодні ми тільки знаємо, що народився Гульдман 1854 року в сім'ї військовослужбовця. Навчався у Київській школі землемірів, але її не закінчив. Протягом 1872-1874 років він працював помічником секретаря мирових суддів у Летичеві, Житомирі, поліцейським наглядачем у Новоград-Волинському, в канцелярії Волинського губернатора. Ймовірно, через хворобу і залишив всіляку роботу на вісім років. Зміцнивши здоров'я, Віктор Гульдман став 1882 року на службу в канцелярію Київського генерал-губернатора. 7 вересня 1885 року його призначено молодшим чиновником особливих доручень при Подільському губернаторі. Так доля привела його до Кам'янця-Подільського і поріднила з подільським краєм.

1886 року Віктора Гульдмана прийнято на роботу членом-секретарем Подільського губернського статистичного комітету, і на цій посаді він працював до 1903 року, пройшовши щаблі службовця від колезького регістратора (1887), титулярного радника (1893) до надвірного радника (1900), одночасно з 1890-го по 1903 рік був редактором неофіційної частини "Подольских губернских ведомостей", у 1895-1897 роках - діяльним членом губернської комісії з проведення загальноросійського перепису населення.

Варто зауважити, що утворений 1838 року Подільський губернський статистичний комітет за своєю суттю був чиновницько-бюрократичним органом, який керувався губернаторами і забезпечував владні структури самодержавства офіційними статистичними матеріалами. В середині 60-х - на початку 80-х років XIX ст. зусиллями його нових дійсних членів Йосипа РОЛЛЕ, Митрофана СИМАШКЕВИЧА, Миколи ЯВОРОВСЬКОГО та інших дослідників краю було здійснено спробу перетворити установу в науковий центр Поділля. Так, з ініціативи Ролле статистичний комітет видав 1885 року двотомну збірку документів "Материалы для истории Подолии". Всупереч опору чиновників, які прагнули зберегти вузьку профільність і корпоративність установи, продовжив справу перебудови статистичного комітету в науковий осередок краєзнавства Віктор Гульдман. В його руках перебував увесь видавничий потенціал закладу, і він із завзяттям став готувати й публікувати видання, які виходили за межі компетенції комітету.

Перший напрям діяльності в комітеті Віктора Гульдмана пов'язано з відомчим виданням статистичних і довідкових матеріалів про Подільську губернію. Вже 1888 року за його авторством побачили світ статистичні збірники "Движение населения в Подольской губернии (1872-1886)" і "Справочная книжечка Подольской губернии", в 1895 і 1900 роках "Подольский адрес-календарь" та інші. За своїм характером ці книги були довідниками для службового користування й усіх тих, хто цікавився подільським краєм. Тут читач й сьогодні може знайти корисні відомості про всі державні й громадські установи, організації та товариства, що діяли в Кам'янці і губернії, про стан населення, промисловості, ремесла, сільського господарства, транспорту і зв'язку, торгівлі, культури, освіти та інших галузей в розрізі губернії і повітів. Нині ці видання, які відзначаються правдивістю і достовірністю викладу статистичних матеріалів, є цінним і об'єктивним джерелом для вивчення Поділля кінця XIX - початку XX ст.

Другим важливим напрямом діяльності Віктора Гульдмана стала багаторічна робота із створення довідок енциклопедичного характеру про всі населенні місця Подільської губернії. За його авторством оприлюднено капітальні книги "Подольская губерния. Опыт географическо-статистического описания" (1889), "Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенных пунктов губернии с указанием некоторьіх справочных о них сведений" (1893), "Поместное землевладение Подольской губернии" (1898, 1903) та ін. У цих, що доповнюють одна одну, фундаментальних працях подаються відомості про понад 2600 населених пунктів Поділля, в яких зазначено перші про них письмові згадки, окремі епізоди історичного розвитку, прізвища їх власників, розподіл в них землеволодіння та інші суттєві соціально-економічні й статистичні показники на час виходу книг. Сьогодні не можна обійтися без цих праць усім, хто досліджує і популяризує історію міст і сіл краю. При цьому варто врахувати, що третина довідок про населенні місця Поділля, поданих у виданнях Гульдмана, взагалі є першим джерелом для їх вивчення.

Віктор Гульдман захоплювався не тільки статистичними дослідженнями, але й історією Поділля. Серед його історичних праць особливе місце займає капітальна книга "Памятники старины в Подолии. Материалы к составлению археологической карты Подольской губернии" (1901). Це видання, на яке надихнули у свій час Йосип Ролле і місцевий краєзнавець Михайло Грейм, стало синтезом опублікованого Гульдманом протягом 1893-1901 років у "Подольских губернских ведомостях" циклу статей, присвячених археологічним, історико-культур ним пам'яткам, скарбам й іншим старожитностям краю епохи первісного суспільства і середньовіччя. Водночас над створенням археологічної карти наполегливо працював Юхим Сіцінський, який опублікував її також 1901 року в матеріалах XI Археологічного з'їзду. Ця карта Сіцінського одразу ж знайшла визнання в історіографії, хоча в ній тільки перелічувалися і вказувалися місця знаходжень археологічних й інших історичних пам'яток без належної класифікації. Цю прогалину певною мірою заповнюють "Памятники старины в Подолии" Віктора Гульдмана, де подано опис цих пам'яток, зазначено основні їх об'єми, прив'язку до території, речового інвентарю, ступені дослідженості тощо. Тому це видання є вартіснішим і кориснішим для науковців базовим підґрунтям у вивчені давнього минулого Поділля. Визнанням наукового авторитету, значного внеску в дослідження Поділля Віктора Гульдмана стало обрання його членом-кореспондентом Московського археологічного товариства, дійсним членом Подільського церковного історико-археологічного товариства та інших. За плідну наукову працю його удостоєно ряду орденів і медалей, інших урядових відзнак й подяк академічних товариств.

Хвороба дуже рано забрала з життя Віктора Гульдмана і не дала можливості сповна використати його талант дослідника. За іронією долі він і досі залишається в тіні забуття, хоча його працями активно користуються всі, хто вивчає історичне минуле Поділля. Щоб повернути в сучасну історіографію добре ім'я Віктора Гульдмана, потрібно віднайти і узагальнити його життєпис, скласти повний каталог праць, дати їм належну наукову оцінку.

Лев БАЖЕНОВ,
директор Центру дослідження Історії Поділля Інституту Історії України,
професор Кам'янець-Подільського педінституту.
Кам'янець-Подільський вісник, 21 грудня 1996 року