¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

¬алер≥й Ќ≈—“≈–≈Ќ ќ, кандидат ≥сторичних наук
"ѕодол¤нин", 23 травн¤ 2003 р.

’≈ћ≤„Ќ»» “≈’Ќ≤ ”ћ

” 1920-т≥ роки наше м≥сто було одним з найзначн≥ших науково-осв≥тн≥х центр≥в –ад¤нськоњ ”крањни. ѕро наукову та педагог≥чну д≥¤льн≥сть викладач≥в ≥нституту народноњ осв≥ти (≤Ќќ) та с≥льськогосподарського ≥нституту (—√≤) написано чимало. ћенше в≥домо про ще один вищий навчальний заклад  ам'¤нц¤-ѕод≥льського - х≥м≥чний техн≥кум. ƒо реч≥, до реформи украњнського правопису 1933 р. назва улюбленоњ багатьма науки була хем≥¤ (в≥д. латинськоњ chemistry), а техн≥кум в оф≥ц≥йних документах 1920-х pp. називавс¤ хем≥чним.

«г≥дно з тод≥шн≥м рад¤нським осв≥тн≥м законодавством, структура осв≥тн≥х заклад≥в –ад¤нськоњ ”крањни вигл¤дала так: д≥ти 4-8 рок≥в в≥дв≥дували дитсадки або проживали в дитбудинках; 8-15 рок≥в - навчалис¤ в семир≥чн≥й школ≥. ¬ипускники шк≥л вступали до профес≥йноњ школи, де навчанн¤ тривало два роки, або до фабзавучу, де п≥дл≥тки навчалис¤ чотири роки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ профшколи або фабзавучу молод≥ люди вважалис¤ п≥дготовленими до роботи на виробництв≥.

—истему вищоњ осв≥ти в ”—–– п≥сл¤ реорган≥зац≥њ ун≥верситет≥в становили ≥нститути (народноњ осв≥ти, с≥льськогосподарськ≥, медичн≥ тощо), вищ≥ двор≥чн≥ педкурси (готували вчител≥в молодших клас≥в), веч≥рн≥ техн≥куми (своЇр≥дн≥ попередники майбутн≥х вищих навчальних заклад≥в з веч≥рньою формою навчанн¤) та денн≥ техн≥куми. ƒо техн≥кум≥в приймали юнак≥в ≥ д≥вчат з 17 рок≥в, ¤к правило, випускник≥в профшк≥л. “ехн≥куми, ¤к ≥ ≥нститути, вважалис¤ вищими навчальними закладами, однак, на в≥дм≥ну в≥д ≥нститут≥в, готували фах≥вц≥в вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ з максимальним наближенн¤м до виробництва, менше уваги надавали вивченню загальних теоретичних дисципл≥н. ¬ипускники техн≥кум≥в працювали майстрами на промислових виробництвах, профсп≥лковими кер≥вниками, агрономами, ≥нженерами. 1924 р. в ”—–– ус≥ техн≥куми под≥л¤лис¤ на к≥лька основних груп: ≥ндустр≥ально-техн≥чного, с≥льськогосподарського, соц≥ально-економ≥чного цикл≥в.

”  ам'¤нц≥-ѕод≥льському прац≥вники профосв≥ти стали створювати техн≥куми вже на початку 1921 р. “од≥ передбачалос¤ перетворити м≥ську техн≥чну школу в цукроварний та агроном≥чний техн≥куми, а в перспектив≥ в≥дкрити у м≥ст≥ ще механ≥чний ≥ шл¤ховий техн≥куми. Ќе вс≥ ц≥ проекти вдалос¤ реал≥зувати, проте вже з березн¤ 1921 р. в м≥ст≥ д≥¤в цукроварний техн≥кум, у ¤кому працювало 14 викладач≥в ≥ навчалос¤ 110 студент≥в. —початку в≥н розташовувавс¤ у прим≥щенн≥ колишньоњ м≥ськоњ управи (нин≥ центральний корпус м≥ського буд≥вельного техн≥куму). “ут же був ≥ агроном≥чний техн≥кум. ” березн≥ 1923 р. цукроварний ≥ агроном≥чний техн≥куми об'Їднали у х≥м≥чний техн≥кум. …ому надали нове прим≥щенн¤ на вул.ѕетровського, 81 у корпус≥ колишньоњ г≥мназ≥њ —лавутинськоњ. Ќин≥ тут школа-≥нтернат є2.

‘ото будинку’≥м≥чний техн≥кум ≥м.¬≥льгельма Ћ≤Ѕ Ќ≈’“ј, названий на честь в≥домого н≥мецького соц≥ал-демократа, готував передус≥м ≥нженер≥в дл¤ цукрових завод≥в ѕод≥лл¤. ѕерший його випуск в≥дбувс¤ 1924 р. ќск≥льки навчанн¤ у заклад≥ було складним, а тод≥шн≥ матер≥альн≥ умови важкими, з 48 студент≥в, ¤к≥ розпочали навчанн¤, усп≥шно його зак≥нчили лише 16. ¬они отримали роботу на п≥дприЇмствах харчовоњ промисловост≥. јле важке навчанн¤ не стримувало молодь в≥д вступу до техн≥куму. ¬ середин≥ 1920-х pp. у ньому навчалос¤ в середньому 100-120 студент≥в.

« самого початку директором техн≥куму був ≤ван –ќћјЌ ≈¬»„ - уродженець с.Ћос¤тин на ¬олин≥. ¬  ам'¤нц≥-ѕод≥льському в≥н працював уже за час≥в украњнськоњ нац≥онально-визвольноњ революц≥њ, був одним з кер≥вник≥в м≥ського украњнського техн≥чного товариства, 1921 р. зав≥дував техн≥чною секц≥Їю  ам'¤нецького пов≥тового в≥дд≥лу профосв≥ти. ≤ван ѕротасович мав вищу технолог≥чну осв≥ту та великий практичний стаж на виробництв≥. Ќе випадково п≥зн≥ше в≥н пор¤д ≥з керуванн¤м техн≥кумом викладав курс с≥льськогосподарськоњ технолог≥њ в м≥сцевому ≤Ќќ. ўоправда, у вересн≥ 1929 р. –оманкевич вињхав на роботу до  иЇва, а в часи розгортанн¤ стал≥нських репрес≥й серед украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ його заарештували.

—еред ≥нших викладач≥в х≥м≥чного техн≥куму особливо варто вид≥лити колишн≥х викладач≥в  ам'¤нець-ѕод≥льського державного украњнського ун≥верситету ¬≥ктора Ѕ≈–Ќј÷№ ќ√ќ та —ерг≥¤  –ј—Ќ» ќ¬ј. ¬они викладали не лише в техн≥кум≥, а й в ≥нших вищих навчальних закладах м≥ста (≤Ќќ, —√≤, на роб≥тничому факультет≥). ќск≥льки досв≥дчених фах≥вц≥в тод≥ було мало, багато в≥домих науковц≥в  ам'¤нц¤-ѕод≥льського працювали в к≥лькох установах одночасно.

¬≥ктор Ѕернацький народивс¤ 6 грудн¤ 1882 р. в  атти- урган≥ ( азахстан) у с≥м'њ службовц¤. 1908 р. зак≥нчив ф≥зико-математичний факультет  ињвського ун≥верситету. « 1909 р. викладав математику ≥ ф≥зику в середн≥х навчальних закладах  ам'¤нц¤-ѕод≥льського. 1917 р. його моб≥л≥зували до рос≥йськоњ арм≥њ. —лужив молодшим унтер-оф≥цером при канцел¤р≥њ. ѕ≥сл¤ демоб≥л≥зац≥њ ¬≥ктор  ост¤нтинович повернувс¤ до педагог≥чноњ прац≥ в  ам'¤нц≥-ѕод≥льському. Ќа початку липн¤ 1919 р. його обрали асистентом ф≥зико-математичного факультету  ам'¤нець-ѕод≥льського державного украњнського ун≥верситету. ѕрацював на кафедр≥ ф≥зики. ѕ≥сл¤ утвердженн¤ рад¤нськоњ влади викладав у ≤Ќќ та —√≤. ¬ х≥м≥чному техн≥кум≥ викладав теоретичну ф≥зику.

—ерг≥й  расник≥в з 1919 р. працював асистентом на кафедр≥ х≥м≥њ ун≥верситету. ” 1920-т≥ pp. в≥н викладав неорган≥чну х≥м≥ю в ≤Ќќ, орган≥чну - в —√≤, а одночасно керував кафедрою х≥м≥њ в х≥м≥чному техн≥кум≥. ѕл≥дно займавс¤ науковою роботою, за завданн¤м науково-досл≥дноњ лаборатор≥њ AH CPCP в≥в спец≥альну науково-досл≥дну тему. —ерг≥й ћиколайович в≥дзначавс¤ великою ерудиц≥Їю ≥ тому користувавс¤ великою повагою серед колег ≥ студент≥в.

—еред ≥нших викладач≥в в≥дзначимо кер≥вника механ≥чного циклу техн≥куму, члена сп≥лки наукових роб≥тник≥в ¬≥тал≥¤ ¬асильовича Ѕ≤ЋќЎ≈ѓЌј та професора технолог≥њ речовин ¬'¤чеслава ¬асильовича ћјЌ∆”–Ќ≈“ј.

Ќегативн≥ тенденц≥њ в науково-осв≥тньому житт≥ ”—–– негативно вплинули на д≥¤льн≥сть техн≥куму, ¤кий наприк≥нц≥ 1920-х pp. перевели в прим≥щенн¤ на вул. ¬ут≥ша, 25 (тепер корпус ≥ндустр≥ального техн≥куму). ” м≥сцевому часопис≥ "червоний кордон" у жовтн≥ 1929 р. з'¤вилас¤ статт¤ "¬ища осв≥та ≥ пол≥тнеписьменн≥сть", у ¤к≥й, зокрема, говорилос¤: "¬ ’емтехн≥кум≥ запущена пол≥тробота, партосередок не розгорнув критики п≥д час чистки. ќкрем≥ студенти в≥дбивали настроњ правих опортун≥ст≥в". ѕ≥сл¤ ц≥Їњ статт≥ чимало студент≥в було виключено з установи ¤к "ворожих нетрудових елемент≥в". Ќа початку 1930 р. м≥сцевий в≥дд≥л √ѕ” заарештував ƒмитра Ѕќ√ј÷№ ќ√ќ - сп≥вроб≥тника —√≤, ¤кий одночасно викладав б≥олог≥чн≥ дисципл≥ни в х≥м≥чному техн≥кум≥. …ого безп≥дставно звинуватили у "нац≥онал≥зм≥ та проведенн≥ контрреволюц≥йноњ роботи, спр¤мованоњ на в≥дродженн¤ незалежноњ ”Ќ–".

1930 р. в –ад¤нськ≥й ”крањн≥ техн≥куми ¤к вищ≥ навчальн≥ заклади скасували, њх перетворили на середн≥ спец≥альн≥ заклади. ƒе¤кий час х≥м≥чний техн≥кум ще проходив у оф≥ц≥йних документах ¤к ≥нститут. јле в 1930-1931 навчальному роц≥ в≥н припинив ≥снуванн¤. Ќа його баз≥ створили сил≥катний ≥нститут, про ¤кий розпов≥мо в наступн≥й публ≥кац≥њ.