¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

≤мен≥ ЅјЅ”Ў ≤Ќј

÷¤ вулиц¤ названа ≥менем ≤вана ¬асильовича Ѕабушк≥на, профес≥онального революц≥онера, б≥льшовика. ѕро таких, ¤к ≤.¬. Ѕабушк≥н, ¬олодимир ≤лл≥ч Ћен≥н писав: "Ќародн≥ героњ Ї. ÷е - люди, под≥бн≥ до Ѕабушк≥на".

≤ в≥н повс¤кчас на д≥л≥ доводив в≥рн≥сть високоњ лен≥нськоњ оц≥нки, поки в 1905 роц≥ кул¤ царського сатрапа не об≥рвала в м. „ита його коротке ≥ ¤скраве житт¤ на посту кер≥вника збройного повстанн¤.

¬улиц¤ ≥мен≥ Ѕабушк≥на починаЇтьс¤ в≥д —таробульварного спуску, за “рин≥тарським костьолом, ≥ пр¤муЇ паралельно вулиц≥ ”тьосист≥й, виход¤чи на √осп≥тальну. –ан≥ш, у дореволюц≥йний час, п≥вн≥чна частина њњ називалась “рин≥тарським провулком, а п≥вденна - “рин≥тарським спуском. ≤ не без п≥дстав, бо на початку вулиц≥ зл≥ва височить мур, що п≥дпираЇ подв≥р'¤ “рин≥тарського костьолу. ѕраворуч сто¤ть два двоповерхових будинки є 2 ≥ є 4.

” будинку є 4 довгий час жив препаратор природничого в≥дд≥лу музею ћ.ћ. Ѕелавенцев, що у 1911 роц≥ був одним ≥з засновник≥в м≥ського “овариства любител≥в природи, а в музењ створив багату колекц≥ю птах≥в та тварин ѕод≥лл¤. ¬ цей же будинок не раз прињздила з Ћен≥нграда археолог ћар≥¤ ќлександр≥вна “иханова, ¤ка вивчала перв≥сн≥ сто¤нки людини на ѕод≥лл≥. «а цим будинком був двоповерховий будинок, де жив в≥домий художник - декоратор “иханов, ¤кий у 1935-1937 роках оздоблював сцену м≥ського театру.
Ћ≥воруч, за ст≥ною “рин≥тарського костьолу, збудованою в друг≥й половин≥ XVIII ст., починаютьс¤ житлов≥ будинки. ¬ будинку є 5 мешкав, в≥домий ще в дореволюц≥йний час пал≥турник “ухович. …ого книжков≥ пал≥турки були справд≥ витвором мистецтва.  ожна пал≥турка, виготовлена “уховнчем, робила книжку невп≥знаною, з в≥дпол≥рованими кра¤ми, золотим тисненн¤м напис≥в, ўе й дос≥ в багатьох книголюб≥в м≥ста збер≥гаютьс¤ книжки з обкладинками цього майстра.

” будинках є 7 ≥ є 7-а на початку XIX ст. жив л≥кар Ўаг≥н, ¤кий у 1804 роц≥ захистив у ¬≥денському ун≥верситет≥ докторську дисертац≥ю на тему: "ѕро м≥неральну воду м.  ам'¤нц¤".

Ѕудучи великим ентуз≥астом своЇњ справи, Ўаг≥н до 1806 року л≥кував хворих водою джерел, що виходили по схилах “рин≥тарського провулку, в≥д де¤ких захворювань. Ќа подв≥р'њ свого будинку Ўаг≥н створив л≥кувальний басейн на баз≥ м≥неральноњ води, що виходить, джерелом нижче тепер≥шньоњ вулиц≥ Ѕабушк≥на. ’≥м≥чний склад ц≥Їњ води був у 1883 роц≥ проанал≥зований л≥карем ≤.  ≥ан≥циним ≥ в≥днесений до сол¤но-лужних вод з дом≥шками вапн¤ка, кремнезему, квасц≥в, зал≥за й ≥нших речовин. ≤дењ Ўаг≥на, на жаль, не знайшли п≥дтримки н≥ з боку м≥сцевих губернських властей, н≥ медичного департаменту царського ур¤ду. Ћише в 1951 роц≥ прац≥вниками облдержарх≥ву були ви¤влен≥ ≥сторичн≥ матер≥али про цього чудового л≥кар¤.

Ќин≥ на вулиц≥ Ѕабушк≥на збереглось 6 будинк≥в зправа ≥ 8 - зл≥ва. «'Їднуючись з √осп≥тальною вулицею, вул. Ѕабушк≥на була в св≥й час допом≥жною дл¤ перекиданн¤ обоз≥в в≥д казарм до оборонних споруд, оск≥льки вона далеко р≥вн≥ша, н≥ж √осп≥тальна, а також коротша.

“ерлецький ј.
≤мен≥ Ѕабушк≥на // ѕрапор ∆овтн¤, 1984. - 19 травн¤.