Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Імені Бебеля і Червоних прикордонників

Йдучи назустріч славному ювілею нашої Радянської держави - 60-річчю утворення СРСР, варто згадати, що наше місто неодноразово було притулком представників братніх народів країни. Ще в XI ст. сюди прибули перші вірмени, створивши свою общину. Започатковані вірменські квартали вулицями, про які ми сьогодні розповідаємо.

Іменем Августа Бебеля вулиця названа в 1922 році на честь одного із засновників німецької соціал-демократичної партії, вождя її лівого крила, що з часом перетворилось у Комуністичну партію Німеччини. Август Бебель вважав себе учнем К. Маркса і Ф. Енгельса.
Названа вулиця є третього магістраллю, що з'єднує Центральну площу ("Польський ринок") з Радянською площею ("Вірменський ринок").

Вулиця А. Бебеля існує з кінця XVI століття і називалася тоді П'ятницькою - за назвою П'ятницької церкви, яка знаходилась на початку вулиці і в XVIII ст. вже не існувала.

На П'ятницькій жили переважно вірмени, такі як Балансовичі і Аслановичі, які були відомими діячами вірменської общини, що зайняла, майже всю південно-східну частину Старого міста. Ще в 1443 році вірменська община одержала право торгівлі в місті нарівні з руською. Про це свідчить існування вірменського ринку і вірменського торгового будинку на розі вулиць Бебеля і Червоних прикордонників.

На початку вулиці Бебеля колись існував Торговий провулок, а наприкінці її Іоано-Предтеченський провулок (тепер вул. Червоних прикордонників), які з'єднували П'ятницьку вулицю з вулицею Довгою (тепер Р.Люксембург). Нині на вулиці імені А. Бебеля збереглись сім будинків. На початку її праворуч стоїть мур - кам'яна, огорожа Домініканського костьолу. За станом вивітреного каміння силурійського вапняка, можна вважати, що огорожа побудована в XVI сторіччі, на початку реставрації костьолу. Тут же з правого боку вулиці стоїть двоповерховий житловий будинок №2. Зведений він наприкінці XVIІ на початку XVIII століть і належав вірменину. В будинку № 9 в XVIІ віці розташовувалася Руська ратуша (1658 рік), (тепер його реставровано і розміщено канцелярію історико-архітектурного заповідника Старого міста). На початку XVII ст. цей дім називався будинком Кір'ячинського. Наприкінці XIX ст. тут розташовувався музей Подільського історико-архітектурного товариства. В будинку № 11, що був складовою частиною Руської ратуші, в XIX віці розміщалась спочатку (з 1805 по 1865 рік) духовна семінарія, а згодом - чоловіче духовне училище. Тепер тут відкрито першу на Хмельниччині картинну галерею музею-заповідника.

У 1670 році руська управа була позбавлена самоуправління, а будинок передано духовенству Іоанно-Предтеченської церкви, яка була збудована на подвір'ї ще в XV-XVI ст. Залишки її фундаментів ще й тепер можна побачити на - північному боці вул. Червоних прикордонників. На південь від цієї вулиці починалися вірмейські житлові квартали. Фасадом до вулиці Червоних прикордонників стоїть будинок №2. Ця двоповерхова споруда кінця XVI і XVII ст. дістала назву Вірменського торговельного будинку. Він має різьблений з каменю портал, на якому народний мотив рослинного орнаменту майстерно злився з традиційними елементами порталів у стилі Відродження. Тепер в цьому будинку розташовані Кам'янець-Подільська міжобласна спеціальна науково-реставраційна майстерня, міське бюро подорожей та екскурсій і Кам'янець-Подільський відділ Географічного товариства УРСР.

А. ТЕРЛЕЦЬКИЙ,
краєзнавець, дійсний член Географічного товариства СРСР.
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1982. - 18 грудня.