Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Імені Карла Маркса

У своїй книзі "Спогади" Леонід Ілліч Брежнєв з разючою точністю і глибиною пише: "Почуття Батьківщини у кожного з нас починається з пам'яті дитинства, з свого будинку, своєї вулиці, свого міста або села. І разом з тим живе в нас відчуття великої Батьківщини, яка в дні небезпек і великих випробувань вся, від краю і до краю стає раптом до болю близькою і дорогою". Саме ці слова хрчегься нагадати нашим читачам, пишучи нариси про вулиці нашого міста. Адже наше місто має багатовікову історію, де кожен пам'ятник, вулиця є часткою великої історії нашої неосяжної Батьківщини.

Найбільше збереглася після Великої Вітчизняної війни вулиця імені Карла Маркса, названа на честь творця наукового комунізму.
Вулиця за час свого існування мала назви: Татарська, як згадка про перебування в місті монголо-татар у XIII столітті, пізніше в XVІ столітті. - Стефана Баторія, Кармелітська або Велика єзуїтська в XVII - XVIII століттях. Петропавлівська в першій половині XIX століття. З 1860 року, коли кармелітський костьол був перебудований на православний собор, вулиця дістала назву Соборної. З 1923 року - імені Карла Маркса.

Така велика кількість назв свідчить, що вона єоднією з найстаріших вулиць у місті.

Проходячи з півночі на південь через Старе місто, вона мала оборонно-стратегічне значення для перекидання живої cили і боєприпасів до основних укріплень: фортеці, башти Стефана Баторія (Кушнірської), вірменських (на півдні) і турецьких (на півночі) бастіонів.
У будинку №2 по вулиці Карла Маркса наприкінці березня 1944 року містився штаб мотострілецького батальону капітана Приходька, який в ніч з 24 на 25 березня першим увірвався до міста, перерізавши магістральне шосе Кам'янець-Подільський - Жванець. Це дало змогу радянським частинам оточити у місті вслике угруповання фашистських військ.

У будинку №7 з дореволюційного часу жив професор Ф.Д. Ганіцький, який заснував музичну школу в місті. В 1913 році в цій школі викладав відомий скрипаль і диригент З.Р. Комінек. Після Великого Жовтня музична школа була перетворена в музичний технікум імені М.В. Лисенка.

Будинок №4 являє собою двоповерхову споруду з тунельним в'їздом. яка на початку ХІХ століття належала лікареві Ф. Думору. Тут у 1812-1825 роках збирались офіцери місцевого гарнізону, члени таємної масонської ложі. Відвідував ці збори і декабрист В.Ф Раєвський, який у 1816 році заснував таємний політичний гурток "Залізні перстні".

У подвір'ї буднику №6 зберігся фундамент будинку, де жив відомий історик Поділля В.К. Гульдман, який написав такі фундаментальні праці, як "Населені пункти Подільської губернії" (1898 p.), "Пам'ятники старовини Поділля" (1901 р.) та інші.

По вулиці Карла Маркса розташована Петропавлівська церква, яка збудована в 1569 році. Це єдина тридіальна конхова споруда із трьох, що були раніше в місті. Архітектура носить оборонний характер, позбавлена декоративних прикрас. Пізніше на бокових фасадах добудовані контрфорси, а в 1834 році на західному фасаді збудована дзвіниця в ампірному стилі.

Будинок №14 збудовано в 1841 році для чоловічої класичної гімназії. Площа перед будником називалась у XVII столітті ієзуїтською, а в XIX столітті - Гімназичною. Будинок гімназії побудовано в стилі російського класицизму.

Ще з середини XIX сторіччя чоловіча гімназія стає центром революційного руху південно-західного краю царської Росії. Балкон на чотирьох опорах використовувався як трибуна для гімназичних зборів. У кінці 1920 року в цьому будинку утворена перша українська трудова школа імені С. Руданського, яка з 1934 року перетворена в середню школу. В 1948 ропі завершено відбудову будинку, зруйнованого під час війни. Тут розмістився учительський інститут, перетворений в 1949 році в педагогічний інститут.

На будинку №21 збереглась таблиця з датою 1859 рік і герб тринітарів, що свідчить про належність будннку ЦЬОМУ ордену.

Будинок №20 - філіал музею-заповідника - кафедральний костел Петра і Павла. До нього веде Тріумфальна ярка, що побудована в 1781 році в стилі пізнього барокко на честь приїзду польського короля Станіслава Августа.

Кафедральний костьол побудований в кінці XV - на початку XVI сторіч і неодноразово добудовувався. За роки перебування турків костьол перетворено в мечеть, збудовано сорокаметровий мінарет, що стоїть на каплиці. А в кінці XVIII століття на мінареті встановлені мідні куля, змій і мадонна. В 1853-1860 роках в костьолі встановлено і 20-регістровий орган, який відремонтовано в 1978 році.

До ансамблю кафедрального костьолу відноситься двоповерховий будинок у Музейному провулку №2. Нараховує Музейний провулок вісім будинків, про нього ще буде мова.

А. ТЕРЛЕЦЬКИЙ,
краєзнавець, дійсний член географічного товариства АН УРСР.
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1981. - 9 січня