Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Імені Рози Люксембург

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції Різницька вулиця була названа вулицею Рози Люксембург на честь видатної революціонерки, однієї із засновників Комуністичної партії Німеччини.

До XIX сторіччя вулиця називалася Довгою, адже була найдовшою в Старому місті. Вона починалася недалеко від нинішньої Комсомольської і закінчувалась біля тютюнової фабрики. Бід башти Різницької до башти Гончарної вона була зі сходу обвалована глиною і землею - так звані Вали. Вулиця Довга мала оборонно-стратегічне значення для давнього Кам'янця. Вже в II-III століттях місто та його околиці були місцем інтенсивної торговельної діяльності між місцевим населенням та римськими провінціями, про що свідчать численні знахідки римських монет (І-III століття), знайдена в 1961 році краєзнавцем С.К. Шкуркой та професором педінституту імені В.П. Затонського, доктором історичних наук І.С. Винокуром.

Місто зі сходу оборонялося, від кочових орд гуннів, які проходили тут, про що свідчать гунські криниці (IV століття), від татаро-монгольського (ХІІІ) і турецького нашестя (друга половина XVII століття).

З побудовою Гончарної, Різницької та Кравецької башт у XVI столітті значення вулиці Довгої ще більш посилилось: до цих оборонних споруд нею доставлялися боєприпаси з порохових складів (пороховні), які були побудовані в північній частині міста. З цієї вулиці добре проглядалась степова місцевість лівого берега р. Смотрич, звідки міг появитись ворог.

Давність вулиці Довгої підтверджується знахідками на ній слов'янської кераміки IX-X століть, яка належала літописним тиверцям.
На початку XIX сторіччя, коли оборонні споруди міста втратили своє військове значення, східна частина міста була густо забудована. Вулиця Довга розпадається на три частини: північна - поштовий спуск до річки Смотрич, середня - від Нового моста до тютюнової фабрики (казарми) - Різницька вулиця, а південна частина - Лазаретний спуск (тепер Госпітальна вулиця).

Різницька вулиця (тепер Рози Люксембург), починаючи з середніх віків, була заселена цехом різників худоби, а згодом іншими ремісниками-бондарями, бляхарями, шевцями, кравцями, дрібними торговцями. У перші дні війни, а саме 4 липня 1941 року, вулиця Рози Люксембург була зруйнована ворожою авіацією, залишилося лише двадцять два будинки в південній частині вулиці. На місці зруйнованої північної частини тепер посаджено сквер. До Великої Вітчизняної війни вулиця Рози Люксембург починалась з двоповерхового буднику, що стоїть на вулиці Комсомольській. На ньому зберігалась табличка страхового агенства 1827 року. Далі вона йшла через тунель Нового мосту. З будинків, що залишилися до цього часу, виділяється за номером 17 - у стилі барокко з вірменськими мотивами. Він та будинок в стилі російського класицизму № 15 належать Хмельницькому обласному державному архіву, який працює тут з 1923 року. Під час Великої Вітчизняної війни працівники архіву, ризикуючи життям, зберегли багато цінних документів, бібліотеку.

Характерним є житловий будинок ремісника-вірменина по вулиці Рози Люксембург № 12-а, який існує з XVII століття і тепер реставрується. Багату історію мають будинки № 25-а й № 25-6. Вони побудовані в XV-XVI століттях. За переказами, колись були монастирськими будівлями.

Після Великої Вітчизняної війни в будинку № 25-а певний час перебувала контора обозного заводу (тепер завод сільгоспмашин). Вулиця Рози Люксембург вливається в Госпітальну, про неї одна з наших наступних розповідей.

А. ТЕРЛЕЦЬКИЙ
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1981. - 14 листопада