Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Імені Толстого

Названа на честь великого російського письменника Льва Миколайовича Толстого. Ця невелика вулиця, що відгалужується від вулиці Свердлова, являє со6ою насичений найдревнішими історичними пам'ятниками куточок Старого міста. В минулому вулиця звалась Миколаївським провулком за назвою церкви, від якої починається. В 1922 році вулиця одержала назву імені Толстого. На ній розташовано три будівлі і руїни вірменських складів. Проходить вулиця зі сходу на захід, виходячи на вулицю Свердлова. В минулому вулиця Толстого була в'їздом до вірменських складів, які розташовані вздовж правої сторони вулиці і являють собою високу кам'яну стіну з підвалами побудовану ще в ХVI столітті вірменською общиною.

Будівлі по вулиці Толстого 2-а і 2-б є комплексом Миколаївської церкви з дзвіницею. Споруджена церква Синаном Котлубеєм у 1398 році. Церква побудована на схід від вірменських складів і являла собою одночасно і оборонну споруду з маленькими вікнами - бійницями під самим дахом. Це єдина будівля, яка дає уявлення про характер споруд міста в ті далекі часи. Дзвіниця Миколаївської церкви споруджена в кінці XIX сторіччя, а приміщення на подвір'ї справа і зліва від дзвіниці були келіями для монашок-вірменок. Будинок № 4 був житлом багатого вірменця XVIII століття і мав довгу веранду з виноградником. В цьому будинку в радянський час жив відомий скрипаль, диригент оркестрів в музично-драматичному театрі, а потім в кінотеатрі імені Войкова Зденек Рудольфович Комінек.
Читайте ще про Миколаївську церкву, а також про святкування 600-річчя церкви.

Будинок №6 по вулиці Толстого побудовано в XVI сторіччі і належав вірменському причету. Він і тепер зберіг характерну архітектуру для вірменських будівель того часу.

Зважаючи на те, що тут містяться найстаріші забудови Старого міста, можна вважати, що з цих місць, південних схилів, і почалось будівництво міста. Про це свідчить, зокрема, Миколаївська церква, що збудована в XIV столітті, а на її місці ще раніше існувала дерев'яна, більш давня церква вірменських поселенців і монастир навколо неї. Вже пізніше, в XV-XVI віки, на Поділлі поширився тип однодільного безстовпового храму з вівтарною абсидою та конховим покриттям.

А. ТЕРЛЕЦЬКИЙ,
краєзнавець, член товариства охорони пам'ятників історії та культури.
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1983. - 21 травня