¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

≤оанно-ѕредтеченська церква

«а будинком духовноњ сем≥нар≥њ, в ¤кому зараз розм≥щуЇтьс¤ картинна галере¤, знаходитьс¤ фундамент давньоњ споруди. ÷е - залишки ≤оанно-ѕредтеченськоњ церкви, ¤ка в арх≥тектурному план≥ була надзвичайно под≥бна до “роњцькоњ. ўоб у¤вити соб≥ ц≥ дв≥ найдавн≥ш≥ церкви  ам'¤нц¤, варто звернутись до ≥ ≥снуючоњ ѕетро-ѕавл≥вськоњ церкви. ¬она збереглась, мабуть, завд¤ки тому, що знаходитьс¤ в тихому куточку —тарого м≥ста ≥ тому мало прим≥тна. ј дв≥ розд≥лили страшну долю...

Ќайдавн≥шу зв≥стку про ≤оанно-ѕредтеченську церкву подаЇ в 1593 р. купепь  оробейников. ” в≥зит≥ (опис≥) XVIII ст. Ї згадка, що засновниками њњ були пани Ћастовецьк≥. Ћастовецьк≥ або Ћастовськ≥ належали до давнього под≥льського православного роду, ¤кий був у близькому родств≥ з ¬олодиЇвськими ≥ √рабовецькими. ¬ XVI-XVII ст. ц≥ под≥льськ≥ двор¤нськ≥ роди перейшли в католицизм, де¤к≥ прийн¤ли ун≥ю.

роки турецького пануванн¤ ѕредтеченську церкву перетворили в мечеть великого в≥зира. ѕ≥сл¤ виходу турок з  ам'¤нц¤ вона передана ун≥атам ≥ знаходилась в них до 1795 року. —л≥д п≥дкреслити, що майже сто рок≥в (з 1781 по 1878 pp.) ≤оанно-ѕредтеченська церква була кафедральною.

ќсоблив≥стю церкви були портрети ос≥б царського роду, писан≥ на де¤ких ≥конах в ≥коностас≥ ≥ на ст≥нах храму. ѕри ≤оанно-ѕредтеченськ≥й церкв≥ в к≥нц≥ XIX - на початку XX ст. д≥¤ло братство, ¤ке утримувало притулок на 40 д≥тей. ѕритулок був з церковно-приходською школою ≥ рем≥сничими класами. Ѕратство мало також ≥конну та книжкову лавки.

” план≥ ѕредтеченська церква триконхова: в≥втарна, сх≥дна частина маЇ апсиду, а по боках, з п≥вдн¤ ≥ ѕ≥вноч≥ - конхи; зах≥дна частина (бабинець) - квадратна, в≥дд≥лена в≥д середньоњ аркою: на тому квадрат≥ стоњть дзв≥ниц¤. «овн≥ церква маЇ два контрфорси - з п≥вдн¤ ≥ п≥вноч≥ проти арки. ¬ одному контрфорсi зроблено сх≥дц≥ на дзв≥ницю, ¤ка маЇ вигл¤д чотирикутноњ башти з б≥йниц¤ми.
“акою була церква до 1932 p., коли, посилаючись на авар≥йне становище споруди та небезпечний нахил дзв≥ниц≥, м≥сцев≥ власт≥ вир≥шили роз≥брати њњ.

ўе донедавна про точне м≥сцезнаходженн¤ храму можна було лише здогадуватись. ” середин≥ 80-х рок≥в, завд¤ки зусилл¤м прац≥вник≥в м≥ського державного ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника та спец≥ал≥ст≥в. ≤нституту "”крпроектреставрац≥¤" були проведен≥ роботи по консервац≥њ фундамент≥в церкви. ¬ результат≥ цього запов≥дник отримав ще один експозиц≥йний об'Їкт, а м≥сто - пам'¤тник храму - жертви стал≥нськоњ доби.

«адорожнюк ј.
≤оанно-ѕредтеченська церква // ѕрапор ∆овтн¤, 1990. - 8 червн¤.