Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Іван ЮРКОВ, кам'янчанин
"Подолянин", 10 грудня 2004 р.

Як будували водойму

Там, де тепер красується сквер "Водойма", була велика Гунська криниця з чистою, прозорою водою. У діжках воду з цієї криниці водовози розвозили мешканцям міста. Коли водогінна мережа розширилася, потреба у привізній воді зменшилася, а потім узагалі відпала. Тож криниця замулилася й висохла, а майдан навколо неї заріс бур'яном.

Київський інженер-будівельник, уродженець Кам'янця, гостюючи в місті, зайшов подивитися на криницю, знайому йому з дитинства. Коли він побачив пересохлу криницю, забур'янений пустир, у нього зародилася ідея збудувати тут водойму. Цими думками він поділився в міськкомі КПУ. Ідея сподобалася першому секретареві Віктору КРИКЛИВОМУ. На його прохання інженер-будівельник зробив план водойми. Накреслив котлован, указав його розмір, глибину. Біля котловану зобразив оглядовий майданчик, сходи, що ведуть до води, в центрі котловану - фонтан, над яким стоїть журавель.

Завідувач промислово-транспортного відділу міськкому ЧИЖ запросив до себе завідувача міськкомунгоспу Івана БОНДАРЕНКА та мене - секретаря партбюро відділення військторгу. Він нам сказав, що на пустирі, який прилягає до будинків №№2-10 вулиці Уральської, вирішено збудувати водойму. Земляних робіт чимало, а землерийної техніки немає. Тож працюватимемо методом народної будови. Бондаренка призначили керівником будівництва, а мене - його заступником з масової роботи. Передусім мали скласти план заходів.

Ми охоче взялися за справу. Бондаренко наказав керівникам служб комунгоспу підготувати необхідну кількість лопат, кирок, носилок, машин для вивезення землі. Я замовив вимпели, стенд для наочної агітації, домовився про випуск "листка-блискавки", в якому розповідалося би про хід робіт, про тих, хто відзначився. Зв'язалися з керівниками підприємств, визначили, хто скільки може прислати людей, який є шанцевий інструмент, транспорт. Вирішили, що великі підприємства один день працюватимуть самостійно, а малі - групуватимуться. Установили черговість роботи підприємств. Силами працівників комунгоспу позначили місце котловану, забили кілки. План заходів надали в міськком. Було призначено день початку робіт.

Першого дня працювали робітники заводу "Мотор" ім. Петровського. На будову вони йшли колоною, з прапорами. На чолі колони - директор заводу ШРАГА, головний інженер ЛУНЬОВ, секретар парторганізації, голова профкому. Їх зустріли керівники міста Віктор КРИКЛИВИЙ, Андрій ШОХАНОВ, Тихін СТЕФАНОВ. Працювали петровці добре - перевиконали завдання, тож отримали подяки. Найкращим вручили вимпели з написом "За Водойму". Було випущено "Блискавку" з розповіддю про хід робіт.

Другого дня працював колектив артілі "Металіст" на чолі з головою Ісаком СІЛКОВИМ, третього дня - колектив тютюнової фабрики з директором Петром ЄЛІСЄЄВИМ. Вони також перевиконали завдання. Тож і їх відзначили подяками, а найкращим вручили вимпели. Дружно працював колектив великого плодоконсервного заводу на чолі з БІЛЕЦЬКИМ - багатолітнім керівником, шанованою в місті людиною.

Дух патріотизму, згуртованості панував на будові, коли там трудився колектив швейної фабрики на чолі з директором КОЗЛИКОМ. На фабриці працювало багато жінок, їм відвели полегшену ділянку. Працювали швейниці дружно, весело, під час перерв співали пісні. Тож швидко закінчили роботу.

На будові часто бували керівники міста. Це надихало працівників. Звістка про будівництво водойми облетіла Кам'янець. Сюди приходили люди, деякі зі своїми лопатами, просили дозволу попрацювати. Якщо вони трудилися багато й гарно, їх також відзначали подяками й вимпелами.

Так день за днем велися роботи. Погода цьому сприяла. Через місяць - півтора земляні роботи було завершено. Нам із Бондаренком теж подякували - і ми повернулися до своїх справ. А на будові перейшли до технічної частини, в якій активну участь брав начальник військово-ремонтної бази полковник МОЇСЕЄВ.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Спогади Івана ЮРКОВА доповнимо публікаціями "Прапора Жовтня" за 1949 рік. 9 вересня газета вмістила звернення працівників проектної контори облдорвідділу до всіх трудящих Кам'янця:

"На нараді партійно-радянського активу, про будівництво в нашому місті водойми. Колектив проектної контори облдорвідділу розробив проект водойми, яку намічено спорудити в парку між вулицями Ленінградською, Уральською, Чкалова і Шевченка. Парк з водоймою буде чудовим місцем відпочинку для трудящих влітку і ковзанкою для дітей і молоді взимку.

Члени нашого колективу відпрацювали без оплати по 16 годин по складанню проекту водойми і закликають колективи всіх підприємств і організацій, всіх кам'янчан активно включитись в роботу по будівництву водойми. Методом народної будови створимо в нашому місті ще один чудовий куточок відпочинку! Всі, як один, на побудову водойми!"

9 вересня "Прапор Жовтня" вмістив також ухвалу міськвиконкому про будівництво водойми:

"1. Підтримати ініціативу працівників проектної контори облдорвідділу, схвалену нарадою партійно-радянського активу, про спорудження в місті водойми методом народної будови.
2. Представлений проектною конторою облдорвідділу проект побудови водойми в кварталі між вулицями Ленінградською. Уральською, Шевченка і Чкалова - затвердити.
3. Затвердити начальником будівництва водойми тов. Бондаренка і виконавцем робіт - тов. Паська.
4. Технічну консультацію по будівництву водойми покласти на головного інженера комунгоспу т. Радзевича і начальника проектної контори облдорвідділу т. Ярощука.
5. Зобов'язати начальника будівництва водойми т. Бондаренка провести розбивку площі водойми і розробити план організації робіт до 10 вересня 1949 р.
6. Зобов'язати керівників підприємств, установ, учбових закладів і міськжитлоуправління (по непрацюючому населенню) організувати широке обговорення даного рішення міськвиконкому на зборах робітників, інженерно-технічних працівників службовців і непрацюючого населення забезпечити масовий вихід трудящих на роботи в точно зазначений по плану час з своїм інструментом та інвентарем на чолі з особами, відповідальними за організовану роботу".

"Прапор Жовтня" запровадив постійну рубрику "На будівництві водойми". 16 вересня газета повідомила:

"Першими включились в роботу по будівництву нової водойми колективи МК КП(б)У, міськради, обласного інвентарного бюро, квіткового господарства. Дружно і організовано вийшли вони на роботу і відпрацювали встановлену норму. Успішно виконали взяті зобов'язання працівники готелю, міськводогону. Працівник житлоуправління т. Тарасенко, робітники відділу благоустрою тт. Манзюк, Станіславіч, Дмитрецький, Гронський викопали по 0,5 кубометра землі кожний.
Усього в роботу по будівництву водойми з першого дня включились 16 організацій в кількості 190 чоловік. Винесено і вивезено понад 100 кубометрів землі.

Але, на жаль, не всі організації старанно і сумлінно поставились до цієї важливої справи. Порушили встановлений графік робіт працівники ремонтно-будівельної контори, контори по очистці міста. Не включились в роботу всі працівники домоуправлінь".

18 вересня "Прапор Жовтня повідомив:

"Понад 200 чоловік працювало вчора на будівництві водойми. Найкращіх успіхів у виконанні завдань домоглись зв'язківці на чолі з комуністом т. Коваль. Завершивши свою норму, вони накопали і винесли 93 кубометри грунту. Особливо добре попрацювали наглядачі телеграфу і радіовузла тт. Свідерський, Озімчук, комсомолець Макогончук, листоноші Тодосійчук і Воробйова.

З завзяттям потрудилися і колективи Держбанку, міськкому ЛКСМУ, палацу піонерів. Працівники міськпалива достроково завезли 10 тонн глини для бетонних робіт. Усього за день накопано до 100 кубометрів грунту і почато риття траншеї. Тепер на будівництві водойми проводяться роботи по дальшому розширенню котловану і поглибленню траншеї для влаштування гідроізоляційного замка".
Пасивних газета піддавала критиці, як, скажімо, в публікації від 23 вересня: "Ще 13 вересня на роботу по спорудженню водойми повинні були вийти колективи міжрайконтори "Сортнасінньоовоч" (керуючий т. Діденко) і комітету вимірювальних приладів (уповноважений т. Шубін). Але вони до роботи не приступили й досі".