¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

 ам'¤нець рем≥сничий

≤з розвитком продуктивних сил та поглибленн¤м сусп≥льного под≥лу прац≥ в XVI-XVII стол≥тт≥ зростаЇ значенн¤ м≥ст "¤к торгових центр≥в. ѕор¤д з такими великими м≥стами ¤к Ћьв≥в,  ињв, стаЇ пом≥тною роль ≥  ам'¤нц¤-ѕод≥льського. –ос≥йський мандр≥вник “рифон  оробейников, ¤кий в≥дв≥дав м≥сто у 1593 роц≥, писав: " аменец - городок каменной с ћожайск, стоит на каменном острову..., и на том острову стоит посад и торг... ј место людно ≥ торги добры".

ѕро усп≥хи торг≥вл≥ св≥дчить прискоренн¤ темп≥в формуванн¤ торговельного населенн¤, ¤ке в≥дзначають документи. ¬же в друг≥й половин≥ XVI стол≥тт¤ в  ам'¤нц≥ - ѕод≥льському нараховувалось 40 крамниць ≥ 190 купц≥в - к≥льк≥сть досить значна дл¤ одного м≥ста. « ”горщини привозили сюди в≥ск, мед, вино, рибу, коней; з “уреччини - перець; з ¬олощини, - овець, вовну, шк≥ри, рогату худобу. –ос≥йськ≥ купц≥ торгували хутром, полотном, дерев'¤ними виробами, польськ≥ - сукном. ¬еликим попитом на м≥сцевому ринку користувалис¤ ≥ товари м≥сцевого виробництва, адже в середин≥ XVI стол≥тт¤ в  ам'¤нець ѕод≥льському нараховувалось 18 рем≥сничих цех≥в.  ожен цех мав св≥й статут, в ¤кому викладалис¤ правила роботи, торг≥вл≥ та повед≥нки рем≥сник≥в, даного цеху. “ак. наприклад, у статут≥ кам'¤нецьких ткач≥в, затвердженому м≥сцевим маг≥стратом у 1601 роц≥, обумовлювалос¤: цех повинен мати: "верстати" справжньоњ ширини, ¤к це водитьс¤ у великих м≥стах; дл¤ б≥дних людей ткати полотно не дорожче, ¤к за п'¤тий аршин; не обдурювати замовник≥в ≥ тому под≥бне. „исельн≥сть член≥в окремих цех≥в була великою за рахунок рем≥сник≥в "чужих" спец≥альностей. “ак, деревообробний цех, в ¤кому працювало 72 майстри, об'Їднував сум≥жн≥ спец≥альност≥ стол¤р≥в, бондар≥в, стельмах≥в, колод≥њв. ” 1700 р. ковал≥, слюсар≥ та мечники внасл≥док своЇњ малочисельност≥, злились в один цех, а в 1703 р. вони прирахували до свого цеху ще й шорник≥в та стол¤р≥в, поск≥льки њх було всього 2 майстри.

 р≥м цього цеху був ще один под≥бний цех б≥льш тонкого ремесла - металевих вироб≥в, до складу ¤кого вв≥йшли майстри ювел≥рноњ справи, гапт¤р≥ (золотошвачки), конв≥сари (спец≥ал≥сти по виготовленню речей з олова), людвисари (спец≥ал≥сти по виготовленню речей з металу). ≤з вироб≥в кам'¤нецьких людвисар≥в нам в≥домий лише один предмет, в≥длитий у 1769 роц≥ - це невеликий дзв≥н на дзв≥ниц≥ “рин≥тарського костьолу.

ќсобливо багато в  ам'¤нц≥-ѕод≥льському було чоботар≥в, ≥ тому шевськ≥ цехи були ≥ в под≥льськ≥й, ≥ в руськ≥й, ≥ у в≥рменськ≥й общинах. ¬ опису податей 1578 року вказуЇтьс¤, що в м≥ст≥ нараховувалось 63 чоботар≥, з них 31 майстер ≥ 32 п≥дмайстри.

 р≥м вищеназваних,  ам'¤нець мав кравецький, м'¤сницький, гончарний цехи, цех х≥рург≥в. ÷ех х≥рург≥в претендував на виключне право л≥кувати м≥щан. ¬загал≥ л≥кар≥в на ”крањн≥ в XVII стол≥тт≥ було небагато. „астково њх функц≥њ виконували цирульники ≥ аптекар≥. ƒопомогою л≥кар≥в, ¤к правило, користувалис¤ люди заможн≥ ≥ б≥льш осв≥чен≥. ѕоза цехами в  ам'¤нц≥ проживало багато майстр≥в, ¤к≥ називалис¤ партачами, њх продукц≥¤ в≥др≥зн¤лас¤ особливо високою ¤к≥стю, адже партачам потр≥бно було витримати конкуренц≥ю з боку цехових рем≥сник≥в. —аме партач≥ першими вносили удосконаленн¤ в процес виробництва ≥ м≥н¤ли вигл¤д продукц≥њ в≥дпов≥дно до смак≥в ≥ потреб часу.

Ќе дивл¤чись, однак, на те, що в  ам'¤нц≥-ѕод≥льському процв≥тали торг≥вл¤ та ремесло, житт¤ низ≥в було нестерпним. Ѕагат≥њ п≥дпор¤дкували соб≥ б≥дних рем≥сник≥в, п≥дмайстр≥в, учн≥в, примушували працювати на себе. ¬ арх≥вах збереглис¤ численн≥ скарги м≥ськоњ б≥дноти. ¬ одн≥й ≥з них говорилос¤: "...коли ¤кась кривда станетьс¤ убогому чолов≥ков≥, жодний з радц≥в не хоче про це знати ≥ вступатис¤ за б≥дного. Ѕ≥льш того, сам≥ радц≥, де т≥льки можуть, грабують убогих людей...".

ћ≥щани ≥ посполит≥ скаржилис¤, що воЇводи ≥ старости заборон¤ли њм займатис¤ ремеслом, брали з них непом≥рно висок≥ платеж≥.  р≥м того, спорудженн¤ ≥ ремонт укр≥плень покладалис¤ на рем≥сник≥в, в≥д чого ≥ п≥шла назва окремих башт, розташованих навколо м≥ста - √ончарна,  ушн≥рська тощо.

ѕро рем≥сничий  ам'¤нець нагадуЇ нам ≥ старовинна вулиц¤  узнечна. ј численних турист≥в, що прињжджають до нашого м≥ста, приваблюють в≥трини в ≥сторичному музењ, де милують око ювел≥рн≥ вироби, чаруЇ довершен≥стю форм гончарний посуд, викликаЇ захопленн¤ м≥ць металу - ¤дер, спис≥в, меч≥в, панцир≥в.

 орчиста “.
 ам'¤нець рем≥сничий // ѕрапор ∆овтн¤, 1987. - 17 с≥чн¤.