Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Карвасари: минуле і майбутнє
(читайте ще про Карвасари, і ще)

Див. Сецинский Е. Исторические сведения про приходы и церкви Подольской епархии. Каменецкий уезд.

На мальовничому березі Смотрича, там, де піднімає свої вежі Стара фортеця, розташований район, що здавна носить своєрідну назву - Карвасари.

У XVI ст., як про це свідчать старовинні документи, багаті східні купці розташували тут склади з різноманітними товарами - прянощами, шовком, бавовником, тканинами. Тоді ця місцевість носила назву "Караван-сарай", а пізніше від цього слова утворилась назва Карвасари.

У XVIII ст. тут оселяються міщани й ремісники, яких польська шляхта виселяла за межі міста за відмову прийняти католицьку віру.
Старовинний район змінює своє обличчя. Вздовж вузеньких вуличок з'являються дерев'яні будинки та глиняні хати, біля річки розташовуються численні млини, побіля головних доріг шикуються корчми та заїзди.

Наприкінці XVII ст. серед сплетіння вулиць, будується дерев'яна Хрестовоздвиженська церква. Зовні невелика за розміром, церква вражала надзвичайною гармонією пропорцій між широким і високим центральним зрубом, що закінчувався шатровою верхівкою з ліхтариком, та двома боковими зрубами - меншими і вужчими. Гармоніювала з будівлею церкви і двоярусна дзвіниця, що прилягала до західної частини притвора.

У центральному зрубі розташувався дерев'яний позолочений іконостас цього ж періоду.

Йшов час. Глиняні та дерев'яні забудови району руйнувалися. Після Великої Вітчизняної війни на Карвасарах залишилося лише кілька будинків та Хрестовоздвиженська церква, яку дослідники вважають "найбільш художньо досконалим храмом Поділля" та типовим зразком дерев'яного зодчества нашого краю. У 1956 р. пам'ятка була взята під охорону держави. З метою відтворення середньовічного обличчя району розробляється план створення на Карвасарах музею народної архітектури та побуту Поділля.
Із зони затоплення Дністровського гідровузла планується вивезти типові для Поділля споруди - хати, млини, клуні, кучі, церкви. Новостворений музей працюватиме як філіал музею народної архітектури та побуту Української РСР.

Державним історико-архітектурним заповідником уже на 1982 рік, включено в план реставраційних робіт відновлення та реставрація Хрестовоздвиженської церкви. Технічна документація на ці роботи виготовлена повністю, реставрація продовжуватиметься міжобласною реставраційною майстернею.

Відновлення Хрестовоздвиженської церкви - єдиної дерев'яної помітки нат шого міста - дасть можливість кам'янчанам та гостям ознайомитись з чудовим витвором народних майстрів.

Ю. РЯБА,
екскурсовод державного історико-архітектурного заповідника.
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1981. - 24 жовтня