Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

КАРВАСАРИ
(читайте ще про Карвасари, і ще)

Див. Сецинский Е. Исторические сведения про приходы и церкви Подольской епархии. Каменецкий уезд.

До редакції нашої газети надійшов лист читача О.К. Нечитайла. "У свій час я писав до редакції з приводу походження назви мікрорайону нашого міста - Карвасари, - читаємо в листі. - Місцеві краєзнавці висунули таку версію: "Карвасари" - це перекручене слово "Караван-сарай". Ця версія так прижилась, що навіть перекочувала на сторінки журналу "Україна".

Моя версія така. В "Енеїді" І. Котляревського надибуємо рядки: "Боги, богині і півбоги, простоволосі, босоногі, біжать в Олімпську карвасар". Що таке "карвасар"? Це самодіяльні суди на миру, де найавторитетніші люди громади вирішували спірні питання. Біля підніжжя фортеці, на церковній площі збирався карвасар. З часом назва поширилась на весь район".

Лист О. К. Нечитайла коментує голова топонімічної секції Кам'янець-Подільського відділу Географічного товариства УРСР І.В.Гарнага.

Повідомлення О.К. Нечитайла - ще одне свідчення великого інтересу, який виявляють жителі міста до походження то. понімів Кам'янця-Подільського. Окремим читачам здається, що з'ясувати походження географічної назви - справа нескладна, варто лише захотіти. Звичайно, є немало топонімів, значення яких ми тлумачимо без особливих труднощів. Проте початкове значення старовинних імен, та ще й іншомовного походження, особливо великих природних об'єктів (рік, гір) можна встановити лише з допомогою спеціальної літератури і словників, складених на основі давніх документальних джерел.

Не важко здогадатись, що назва "Карвасари" виникла не на слов'янському мовному грунті. А тому, щоб з'ясувати походження її, ми звертаємось до словників. Нині не треба шукати слова невідомого походження в давніх архівних документах чи старій літературі, бо завершується видання "Словаря русского языка XI-XVII вв.", який базується на матеріалах Центрального державного архіву актів СРСР. У 7-му випуску цього словника зустрічаємо термін "Карвасарай, корван-сарай, караван-сарай". З цього словника і енциклопедій довідуємось, що "караван-сарай, карвасарай" на перській мові означало "приміщення для каравану, заїжджий двір".

З розвитком міжнародної торгівлі Карвасари виникали спочатку в країнах Азії, потім в Західній і Центральній Європі, Росії, Польщі, Литві, на Балканах. У часи середньовіччя Кам'янець служив важливим торговельним центром. Королівською грамотою йому було надано право і транзитного пункту. Купці, які провозили свої товари через Подністров'я, зобов'язані були зупинятись у Кам'янець-Подільському карвасарі і сплачувати магістрату мито. Таким правом на Україні користувались магістрати небагатьох міст (Києва, Львова, Кам'янця, Переяслава, Луцька).

Заїжджий двір у нашому місті розташовувався в каньойні Смотрича, під фортецею, там, де після зникнення карвасар була споруджена дерев'яна Хрестовоздвиженська церква, яка збереглась до наших часів і є унікальною пам'яткою архітектури. Карвасар являв собою двір, оточений худжрами, в яких зберігались товари, розміщувались купці, їх слуги. В окремих приміщеннях утримувались воли, коні.
Будівлі карвасару в Кам'янці, мабуть, зруйновані під час штурму фортеці турецькими військами 1672 року. Після цього вони вже не відновлювались, проте назва заїжджого двору вживається до нашого часу як ім'я частини міста, розташованої південніше Замкового мосту в долині Смотрича.

З розвитком морського, річкового і залізничного транспорту, будівництвом портів, станцій старі заїжджі двори втратили своє значення. В окремих містах карвасарами стали називати базарні площі, міські майдани, де проводились сходи, збори жителів властей, вироки судів, інколи відбувались відкриті засідання місцевих судів, тілесні покарання засуджених. Тому не дивно, що І. Котляревський у поемі "Енеїда" подав таку примітку до цього терміну. "Карвасар - старинный суд, заседавший по городам и селам на базарных площадях". Звинайно, в часи написання "Енеїди" можливості визначення початкового значення слова "карвасар" були дуже обмеженими. І ми не будемо звинувачувати письменника в деякій неточності.

Нечитайло О.К.
Карвасари // Прапор Жовтня, 1988. - 9 квітня.