¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

 люч до таЇмниц≥

“риваЇ археолог≥чне досл≥дженн¤  ам'¤нц¤-ѕод≥льського.  ожен р≥к вносить нов≥ стор≥нки в його буд≥вельну ≥стор≥ю.
Ќещодавно перел≥к ≥сторико-арх≥тектурних пам'¤ток м≥ста збагативс¤ ще двома ц≥кавими спорудами: ун≥кальними ≥нженерними конструкц≥¤ми XVI ст. - п≥дйомним мостом та Ќапольною брамою.

¬есною 1978 року ставс¤ обвал дороги, ¤ка з'ЇднуЇ ѕ≥дзамче ≥ —таре м≥сто ≥ проходить повз п≥вн≥чн≥ фортечн≥ мури. ƒосл≥дженн¤м д≥л¤нки зайн¤лис¤ науковц≥.

«'¤сувалос¤, що обвал трапивс¤ через накопиченн¤ ірунтових вод, ¤к≥ до XVIII ст. в≥льно ст≥кали в р≥чку. јвар≥йна д≥л¤нка дороги в≥дпов≥даЇ п≥вн≥чному завершенню засипаного давнього рову, ¤кий розд≥л¤в колись територ≥ю старого замкунового земл¤ного. –≥в цей, напевно, ≥снував ще в давньоруський пер≥од, а п≥зн≥ше розширювавс¤ ≥ поглиблювавс¤.

Ўирина рову в середин≥ XVI ст. дос¤гла 30 метр≥в. —аме в цей час у 1544 роц≥ було побудовано Ќап≥льний м≥ст у тому м≥сц≥, де тепер проходить дорога.

” к≥нц≥ XVII ст. (п≥д час штурму  ам'¤нц¤-ѕод≥льського турками) м≥ст був зруйнований, а р≥в частково засипаний. «алишки його, ви¤влен≥ п≥д час досл≥джень, ¤вл¤ють собою кам'¤н≥ п≥лони, семиметров≥ завдовжки ≥ метров≥ шириною, ¤к≥ розташован≥ п≥д проњзного частиною дороги на глибин≥ п'¤ть метр≥в.

ѕобудована разом з мостом Ќап≥льна брама прил¤гала до башти —тара –ожанка, а з п≥вноч≥ п≥дходила до урвища. ¬ к≥нц≥ XVII ст. брама була пошкоджена, але швидко в≥дбудована, про що св≥дчить напис турецькою мовою, вис≥чений на кам'¤н≥й плит≥ зах≥дного фасаду.

ѕ≥зн≥ше Ќап≥льна брама, реконструйована комендантом фортец≥ яном де ¬≥тте, одержала назву —тан≥слава јвгуста. Ѕрама - ц≥кава арх≥тектурна споруда з арочним проњздом у центр≥. « обох бок≥в арочн≥ н≥ш≥. ¬'њзд ¤вл¤Ї собою арку з гарним обрамленн¤м з б≥лого каменю. Ќа фронтон≥ напис латинською мовою та герб —тан≥слава јвгуста. ¬ к≥нц≥ XIX ст. у зв'¤зку з поганим станом дороги брама була роз≥брана.

ѕроведен≥ спец≥ал≥стами досл≥дженн¤ авар≥йноњ д≥л¤нки дозволили розробити пропозиц≥њ щодо роб≥т, ¤к≥ не т≥льки запоб≥гають можливост≥ обвалу в майбутньому, але й у де¤ких м≥сц¤х в≥дроджують первинний вигл¤д замку. √оловна увага буде прид≥л¤тис¤ в≥дбудов≥ п≥дйомного моста та Ќап≥льноњ брами.

ѕ≥сл¤ роб≥т тут курсуватимуть т≥льки легков≥ автомашини. ѕроект реконструкц≥њ дл¤ новоњ проњзноњ частини розроблений з урахуванн¤м експозиц≥њ законсервованих залишк≥в моста XVI ст.

¬с≥ результати археолог≥чних досл≥джень на територ≥њ —тарого м≥ста повинн≥ стати частиною комплексного досл≥дженн¤ ≥ вивченн¤ запов≥дноњ територ≥њ. ¬они допоможуть в≥дтворити ц≥л≥сну картину археолог≥чного, арх≥тектурного ≥сторичного житт¤  ам'¤нц¤-ѕод≥льського ¤к одного з найдавн≥ших м≥ст ”крањни.

” зв'¤зку з ц≥нн≥стю ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини на територ≥њ запов≥дника ¤к на поверхн≥, так ≥ особливо в п≥дземн≥й частин≥ в м≥ст≥ буде створена пост≥йно д≥юча комплексна арх≥тектурно-археолог≥чна експедиц≥¤ "—тародавн≥й  ам'¤нець-ѕод≥льський", завданн¤м ¤коњ ≥ стане вивченн¤ запов≥дноњ територ≥њ.

¬ систему заход≥в, що провод¤тьс¤ ƒержавним ≥сторико-арх≥тектурним запов≥дником, включаютьс¤ не т≥льки реставрац≥йн≥ роботи, але й створенн¤ сучасного культурного центру. «начно розширитьс¤ ≥ експозиц≥йна площа музењв та виставок. ѕередбачаЇмо створити в одному з об'Їкт≥в запов≥дника музей археолог≥њ ѕод≥лл¤.

ј. √–»√ќ–„” ,
старший науковий сп≥вроб≥тник ƒержавного ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника.