Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

М. Коцюбинський у Кам'янці-Подільському
ДО 120-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА

Серед плеяди українських митців слова ім'я Михайла Михайловича Коцюбинського займає чільне місце. Революційний демократ, громадський діяч, письменник, автор нев'янучих "Фата моргана", "Коні не винні", "Дорогою ціною" та інших чудових творів, він навічно увійшов у серця шанувальників художнього слова.

Подолянин М.М. Коцюбинський все своє життя був зв'язаний з рідним краєм. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, сформувався революційний світогляд, побачили світ літературні первістки. Але не все ще відомо про становлення письменника як революціонера-демократа. Поодинокі документи переконують нас, що цей процес був безпосередньо пов'язаний з перебуванням Михайла Коцюбинського в Кам'янці-Подільському, його зв'язками з народницькою організацією "Подільська дружина".

Народився він 17 вересня 1864 року в м. Вінниці. У спогадах про свої дитячі роки письменник згадує "багате природою, тепле, прекрасне Поділля", де йому довелось жити "то у селі, то знову в місті". В середині 1873 р. дев'ятирічний Михайлик їде разом з
батьками в село Радівці Ліпінського повіту (нині Деражнянського району). Через рік родина Коцюбинських переїжджає до Бару. Тут Михайло закінчує початкову школу, відтак вступає у Шаргородське духовне училище. Знайомиться з творами Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Гейне, захоплюється соціальио-економічними і філософськими творами.

Юнака потягнуло до Кам'янець-Подільської духовної семінарії, визнаної в той час властями як "кубло революційної пропаганди". В ній вчилися його найближчі товариші по навчанню у Шаргороді. Крім цього, в губернському місті, опріч семінарії та гімназії, була велика публічна бібліотека. У кінці 1881 р. Михайло їде до Кам'янця-Подільського. Перебуваючи й ньому до весни 1882 p., юнак зблизився з народницькою організацією.

Збереглися лише окремі згадки про неодноразове відвідування ним бібліотеки семінарії та семінарського саду (нині - територія сільгоспінституту), про проживання Михайла на Підзамчі, про те що письменник добре знав місто, до і кінця свого життя пам'ятав його архітектурні споруди.

Цікавими є спогади одного з членів народницької організації Олександра Саліковського який зазначив, що майбутній письменник був присутнім на багатьох таємних зібраннях семінаристів і гімназистів, знав особисто керівників організації Володимира Дзюбинського, Григорія Львовича, Валер'яна Старинкевича, Миколу Стародворського. Вже тоді, як відзначав О. Саліконський, "Муся" (так називали Михайла товариші) "буквально купався в літературі", із захопленням слухав нелегальні пісні і вірші.

У річницю вбивства народовольцями Олександра II група семінаристів на чолі з керівниками "Подільської дружини" влаштувала в улоговині за кладовищем нелегальні збори, які були викриті жандармерією. Ватажків чекали суд і суворе покарання. І хоч Коцюбинський безпосередньо в цих подіях участі не брав (він був у батьків на Вінничіні), його, як близького товариша активних учасників сходки, не обминуло "недремне око" жандармів.

За Михайлом Коцюбинським встановлюється негласний нагляд поліції. На його квартирі проводяться обшуки.

Після цих подій письменникові не довелось більше бувати у місті свого першого революційного гарту. Але і надалі він підтримував зв'язки з Кам'янцем-Подільським. Листувався з членами підпільної народницької організації, з більшістю із них згодом часто зустрічався.

Кам'янчани нам'ятатимуть, що саме у нашому місті виступив у нерівний бій з соціальним злом один з класиків української літератури.
Збереглися архівні документ про перерахування суми грошей, відправлених трудящими Кам'янця-Подільського та району у фонд будівництва пам'ятника та музею письменника. А якщо згадати сумні дні квітня 1913 p., коли Коцюбинського проводжали в останню путь, то серед сотень вінків з усієї Росії були і з Поділля. Тисячі телеграм, листів. З-поміж них - телеграма колишнього товариша і семінариста з Кам'янця-Подільського, побратима - народника Григорія Львовича: "Красиве трудове життя незабутнього, сердечного друга хай вдихне сім'ї могутню енергію, світлу надію".

Бабляк В.
М. Коцюбинський у Кам'янці-Подільському // Прапор Жовтня, 1984. - 15 вересня.