¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

јнатол≥й — –»ѕЌ» ,
науковий прац≥вник ≥сторичного музею-запов≥дника
"ѕодол¤нин", 30 с≥чн¤ 2004 р.

 ќЌ“–јЅјЌƒј ЌE ѕ–ќ…ƒ≈!

—лово "митниц¤" добре в≥доме, передус≥м, тим з нас, хто з тих чи ≥нших причин пр¤муЇ до ≥нших держав, тобто перетинаЇ кордон. яким би видом транспорту ми при цьому не скористалис¤, нам не вдастьс¤ уникнути митного контролю. Ћюдина в ун≥форм≥, уважно гл¤нувши на нас, обов'¤зково запитаЇ: "«бро¤, наркотики?.." ј ми, в свою чергу, впевненим голосом в≥дпов≥мо, що не веземо. ѕроте, проход¤чи через сучасну митницю, мало хто замислюЇтьс¤ над тим, що ≥стор≥¤ цих установ нал≥чуЇ к≥лька стол≥ть.

ћитниц¤ - це державна установа, ¤ка контролюЇ перевезенн¤ вантаж≥в, особистих речей тощо через кордон, перев≥р¤Ї документи, ст¤гуЇ мито та ≥нш≥ збори, встановлен≥ державою. ћитн≥ установи на ѕод≥лл≥ виникли в XVI ст. завд¤ки розвитку тут торг≥вл≥. ≤з становленн¤м м≥ст ¤к основних центр≥в торг≥вл≥ виникають митниц≥, головне завданн¤ ¤ких пол¤гало у ст¤гненн≥ грошовоњ плати за право в≥льноњ торг≥вл≥ чи проњзду через певний торговельний центр. ” середньов≥чч≥ таким центром на ѕод≥лл≥ став  ам'¤нець. ѕрив≥лењ, надан≥ ще кн¤з¤ми  ор≥атовичами наприк≥нц≥ XIV ст., грамоти польського корол¤ ягайла, молдавського господар¤ ќлександра дос¤гли свого: купц¤м стало виг≥дно привозити товари та торгувати ними в нашому м≥ст≥. ÷е, безумовно, спри¤ло розвитку м≥ста, а кошти йшли на буд≥вництво та зм≥цненн¤ оборонних споруд. ¬ люстрац≥њ 1564 р. зазначено: "ћито кам'¤нецьке, що збирають з купц≥в, ¤к≥ њдуть з “уреччини до ћоскви, Ћитви чи Ћьвова, ≥де на замок (фортецю)". ўоб заохотити чужоземц≥в до торг≥вл≥, м≥сцевим купц¤м заборонили перепродувати чужоземн≥ товари, бо тод≥ не сплачувалос¤ мито й держава зазнавала збитк≥в.

ћитн≥ установи середньов≥чних м≥ст перебували п≥д контролем вищих державних орган≥в.  ороль ≥ чиновники були зац≥кавлен≥ у зб≥льшенн≥ торговельного об≥гу, ¤кий давав висок≥ митн≥ збори. ќдним з традиц≥йних торговельних шл¤х≥в на ѕод≥лл≥ був т.зв. √оловний сол¤ний шл¤х. Ќим возили с≥ль з карпатських передг≥р'њв до ѕодн≥пров'¤, а в м.Ѕар брали сол¤не мито. ѕрактично вс≥ м≥ста й м≥стечка, що лежали на торговельних шл¤хах, мали державн≥ митниц≥. ≤сторичн≥ документи м≥ст¤ть точну дату облаштуванн¤ корол≥вськоњ (державноњ) митниц≥ в  ам'¤нц≥ - 1577 р. Ѕ≥л¤ нењ розбудували спец≥альн≥ комори, де збер≥гавс¤ товар, ¤кий надходив у вигл¤д≥ збор≥в з купц≥в. Ѕуло в≥дкрито склад угорського вина та волоського меду, цими ж товарами купц≥ частково сплачували м≥сцеве мито. ¬лада, прагнучи до ще б≥льших прибутк≥в, здавала комори в оренду приватним особам. ќсобливо охоче ставали орендар¤ми Їврењ, ≥ не т≥льки м≥сцев≥, маючи з цього власний торговельний зиск.

ћитна система того часу гальмувала розвиток торг≥вл≥. ¬иди ст¤гненн¤ мита д≥лилис¤ на внутр≥шн≥, державн≥ та приватн≥.  р≥м того, ≥снували сплати у вигл¤д≥ мостових, гребельних, перев≥зних ≥ т.д. ƒе¤к≥ з них спиралис¤ на ур¤дов≥ прив≥лењ, надан≥ м≥стам, але здеб≥льшого це було свав≥лл¤ державних чиновник≥в ≥ д≥дич≥в тих околиць, через ¤к≥ йшли торговельн≥ дороги. « часом, усе б≥льше обростаючи такими поборами, дороги ставали зовс≥м неможливими дл¤ провозу товар≥в. ÷е викликало скарги купц≥в, ур¤дов≥ перев≥рки, скасуванн¤ незаконних мит. јле спливав час - ≥ митн≥ бар'Їри виростали в ≥ншому м≥сц≥. «дирство панувало на вс≥х митниц¤х. ѕоставити на торговельному шл¤ху м≥ст чи гать було дуже виг≥дно. “ак≥ бар'Їри м≥сцевий феодал здавав в оренду, ¤ка давала йому близько 150 злотих на р≥к. Ќаприклад, караван з осетриною, що пр¤мував в≥д волоського кордону до Ћьвова, 1560 р. мусив сплачували мито в  ам'¤нц≥, ќринин≥, —кал≥ (ѕодольскией), —ухостав≥, “еребовл≥ ≥ т.д. ÷е спричин¤ло п≥двищенн¤ ц≥ни при продажу товару. ¬есь митний т¤гар припадав на податков≥ стани - купц≥в ≥ м≥щан. Ўл¤хту зв≥льнили в≥д сплати мит, ≥нших торговельних обмежень: вона могла в≥льно вивозити власну продукц≥ю на продаж чи ввозити дл¤ домашн≥х потреб, чим ≥ користувалас¤, зд≥йснюючи власний "б≥знес".

Ѕ≥льше того, в ѕольщ≥, зг≥дно з конституц≥Їю 1496 p., передбачалас¤ кара дл¤ митник≥в, ¤к≥ намагалис¤ збирати мито з≥ шл¤хти. јле, незважаючи на вс≥ негативн≥ чинники, торг≥вл¤ в середньов≥чч≥ ≥снувала, а пор¤д з нею ≥ митн≥ установи.

ѕ≥сл¤ другого под≥лу ѕольщ≥ 1793 р. одним з першочергових завдань рос≥йськоњ адм≥н≥страц≥њ на ѕравобережн≥й ”крањн≥ було облаштуванн¤ державного кордону. « 1795 р. з'¤вл¤ютьс¤ митниц≥ в ћогилев≥ (на ѕод≥лл≥), ∆ванц≥, ≤сак≥вц¤х, √ус¤тин≥, ямпол≥ та ≥нших прикордонних м≥стечках. «а наказами генерал-губернатора на кордон≥ впроваджувалас¤ митна охорона з к≥нних п≥дрозд≥л≥в. ƒо њњ обов'¤зк≥в входила охорона митниць ≥ митних застав, патрулюванн¤ вздовж кордону дл¤ приборканн¤ контрабанди.  р≥м визначених м≥сць (митниць), заборон¤лас¤ ус¤ка перепустка через ≥нш≥ шл¤хи проњжджих ≥ товар≥в. ”се перехоплене, за вин¤тком заборонених дл¤ ввозу речей, ¤к≥ спалювали, в≥ддавалос¤ на користь митник≥в.

ћитниц≥, розташован≥ на державному кордон≥, у XIX ст. стали в≥д≥гравати важливу роль у зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зках. ≈коном≥ка ѕод≥льськоњ губерн≥њ тод≥ мала ¤скраво виражений аграрний характер, промисловост≥ майже не ≥снувало. ” друг≥й половин≥ XIX ст. в населенн¤ з'¤вл¤Їтьс¤ попит на певн≥ категор≥њ товар≥в широкого вжитку, ¤к≥ або зовс≥м не виробл¤ли на ѕод≥лл≥, або привозили з внутр≥шн≥х губерн≥й - ≥ вони коштували дорого. ÷ей чинник ≥ близьк≥сть кордону з јвстр≥Їю дали могутн≥й поштовх розвитку контрабанди. ќсобливо в ц≥й справ≥ мали усп≥х м≥сцев≥ Їврењ, ¤к≥ майже профес≥йно орган≥зовували переправу контрабанди через кордон. ’оч "ћитний тариф 1822 року" давав широк≥ можливост≥ дл¤ боротьби з контрабандою, але було багато прийом≥в ≥ способ≥в переправити товар через митницю. “каниною обмотували т≥ло п≥д од¤гом, спирт переправл¤ли в д≥жках, волових пухир¤х чи глеках з молоком. «находили контрабандн≥ товари у дишлах ек≥паж≥в, хвостах ≥ гривах коней, у видовбаних гарбузах ≥ нашийниках "улюблених" собачок. “ому важливою функц≥Їю митних установ була розв≥дка. ≤нформатори - агенти та донощики - надавали оперативну ≥нформац≥ю, в результат≥ ¤коњ затримувалас¤ основна к≥льк≥сть контрабанди. “ак≥ послуги щедро оплачувалис¤ за рахунок спец≥альних сум ≥ кошт≥в з продажу вилученого.

ўоб зац≥кавити самих митник≥в боротис¤ з контрабандою, а також запоб≥гти њх п≥дкупу, було розроблено систему матер≥ального заохоченн¤. «атриман≥ незаконн≥ товари спр¤мовували до митних склад≥в, де њх продавали р≥зним торговельним орган≥зац≥¤м ≥ приватним особам. « одержаноњ суми 45% отримували учасники затриманн¤. ѕро ефективн≥сть цих заход≥в св≥дчать так≥ дан≥. ¬ середньому щор≥чно ф≥ксувалос¤ близько 120 тис. факт≥в затриманн¤ контрабанди, але, за оц≥нками експерт≥в, це була лише дес¤та частина в≥д загалу. «авд¤ки пильност≥ митник≥в зростали й прибутки. ” грошовому екв≥валент≥ за р≥к було вилучено товар≥в на 650 тис.руб. якщо в 1893-1897 pp. загальна сума з под≥льських митниць с¤гнула 14 млн. руб., то 1913 р. - 31 млн.руб.

« к≥нц¤ XIX ст. до початку ѕершоњ св≥товоњ в≥йни на кордон≥ тривала завз¤та боротьба м≥ж митниками й контрабандистами. Ќер≥дко доходило до збройних сутичок, ≥ тод≥ на допомогу охоронц¤м кордону приходили в≥йськов≥ п≥дрозд≥ли.

ќдн≥Їю з важлив≥ших функц≥й митниць був контроль та обл≥к перевезенн¤ р≥зноман≥тних товар≥в. як св≥дчать статистичн≥ зв≥ти XIX ст., з ѕод≥льськоњ губерн≥њ експортували дес¤тки тис¤ч пуд≥в пшениц≥, ¤чменю, в≥вса, близько 2,5 млн.(!) штук кур¤чих ¤Їць на р≥к, р≥зноман≥тну сировину на дес¤тки тис¤ч карбованц≥в, що стимулювало подальший розвиток виробництва. –азом з тим ввозили ≥з сус≥дн≥х крањн бавовн¤н≥ та шовков≥ тканини, фрукти, чай, каву, пр¤нощ≥, рис, вина. « промислових товар≥в - зал≥зо, свинець, р≥зноман≥тн≥ ≥нструменти, машини, фарби, деревину. Ѕув певний ф≥нансовий баланс м≥ж сумами ≥мпортованих та експортованих товар≥в, щоправда, без врахуванн¤ величезноњ к≥лькост≥ контрабанди.

≤з зростанн¤м обс¤г≥в ≥ розвитком м≥жнародноњ торг≥вл≥ роботи в сучасних митник≥в не поменшало. ’оч њм на допомогу прийшло нов≥тнЇ електронне обладнанн¤, ¤ке полегшуЇ працю, проте людський фактор залишаЇтьс¤ пров≥дним. “ому, збираючись за кордон, варто пам'¤тати, що пильного ока митника нам не уникнути, тож заборонене, все ж таки, краще залишати вдома...


Ќа фото: службовц≥ ≤сак≥вськоњ митниц≥, початок XX ст.