¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

 ”«Ќ≈„Ќј ¬”Ћ»÷я

 оли п≥дн¤тись в≥д ѕольськоњ брами по кам'¤них сходах, то можна потрапити в центр —тарого м≥ста. ÷≥ сходи ≥снують дуже давно. ¬они вказан≥ майже на вс≥х планах —тарого м≥ста, в тому числ≥ ≥ на схематичному план≥ м≥ста 1633 року, ¤кий був зроблений ≥ноземними оф≥церами, що були при в≥йськах јбазай-паш≥, котрий в≥в облогу м≥ста.

«гаданий план був ви¤влений польськими вченими у м≥н≥стерств≥ закордонних справ у ѕариж≥. Ќа гравюр≥ ѕольськоњ брами першоњ чверт≥ XIX ст. видно, що ц≥ сходи внизу, б≥л¤ самоњ круч≥ скель, мали м≥нну кам'¤ну брамку (хв≥ртку). ” середин≥ XIX ст. в≥домий л≥кар ¬.≤. ‘аренгольц, автор прац≥ "ќбзорь чумныхь эпидемий вь ѕодольской губерн≥й", ¤кий жив недалеко на  узнечн≥й вулиц≥, на своњ кошти обладнав ц≥ сходи перилами та площадками. “ому ц≥ сходи часто звали сходами ‘аренгольца.

 ам'¤н≥ сходи доход¤ть до  узнечноњ вулиц≥. ÷¤ вулиц¤ йде по зах≥дному схил≥ острова в≥д друкарн≥ ≥ до ¬≥тр¤них вор≥т. ј до XIV стол≥тт¤  узнечна вулиц¤ проходила понад кручею в≥д укр≥плень, що були б≥л¤ ¬≥тр¤них вор≥т, аж до ¬≥рменського баст≥ону. ѕо ц≥й вулиц≥ над кручею жили рем≥сники: ковал≥, склодуви, гончар≥-кахельники. –ем≥сникам тут було дуже зручно працювати, њх виробництво давало багато в≥дход≥в, ¤к≥ рем≥сники скидали вниз, в долину р≥чки.  р≥м того, пор¤д був ринок, де рем≥сники продавали своњ вироби.

” к≥нц≥ XIV стол≥тт¤ у м≥ст≥ по¤вились католицьк≥ монахи-франц≥скани.  ористуючись заступництвом вищих кер≥вних верств м≥ста, вони побудували над кручею дерев'¤ний костьол та кл¤штор (монастир). ѕри цьому вони зайн¤ли п≥д своњ будови ≥ частину  узнечноњ вулиц≥. “од≥  узнечна вулиц¤ повернула вл≥во ≥ повз костьол св. атериникатолицьку сем≥нар≥ю (тепер друкарн¤), вийшла на ѕольський ринок.
–ем≥сники, ¤к≥ жили ≥ працювали тут над схилами, повинн≥ були шукати соб≥ дл¤ житла та прац≥ друге м≥сце.

” 1957 роц≥ ¬.ѕ. ѕас≥чник п≥д час земл¤них роб≥т на глибин≥ 2,5 метра ви¤вив гончарну п≥ч дл¤ обпалюванн¤ кахелю та гончарного посуду. “ут були ≥ вироби рем≥сник≥в. Ќавкруги цього монастир¤ нер≥дко наход¤ть в земл≥ старий посуд, зал≥зн≥ предмети та скло- в≥дходи прац≥ рем≥сник≥в.

Ќа початку XVII ст. вздовж  узнечноњ вулиц≥ проти ѕод≥льськоњ брами, поселились Їзуњти. ¬они також потиснули рем≥сник≥в-ковал≥в, а на м≥сц≥ њх хатин ≥ майстерень збудували величезну кам'¤ну п≥дпорну ст≥ну, ¤ка дала њм змогу в≥двоювати у зах≥дного схилу острова значну площу земл≥ а також вир≥вн¤ти дв≥р свого господарства (тепер дв≥р пед≥нституту).

 оли подивитис¤ на план —тарого м≥ста, то можна побачити, що майже вс≥ католицьк≥ монастир≥ розташован≥ вздовж зах≥дного схилу острова по  узнечн≥й вулиц≥. ÷е ¤вище не випадкове. —права в тому, що католицьк≥ монахи, ¤к≥ поселились у нашому м≥ст≥ в XIV-XVII ст., дуже бо¤лись гарматного обстр≥лу м≥ста. ќбстр≥л ворогом —тарого м≥ста в≥вс¤ з л≥н≥њ тепер≥шньоњ вулиц≥ Ўевченка та –уських ф≥льварк≥в. ядра дол≥тали т≥льки до середини острова. ядро, упавши, в≥дскакувало в≥д земл≥ ≥ лет≥ло ще метр≥в 20 - 30. ƒо католицьких монастир≥в, ¤к≥ тулились до зах≥дних круч острова, ¤дра не дол≥тали. ¬с≥ монахи п≥д час обстр≥лу ховались в п≥дземних кам'¤них склепах ≥ зовс≥м не ц≥кавилис¤ долею простих людей.

” XVII-XVIII ст. рем≥сники-ковал≥ перебрались з  узнечноњ вулиц≥ в долину р≥чки, ближче до ѕоштовоњ дороги. “ут п≥д кузн≥ вони пристосували кам'¤н≥ ѕечери та стар≥ башти ѕольськоњ брами. ÷≥ башти стала зватис¤ ковальськими.

“ут, у долин≥ р≥чки, ковал≥ зустр≥чали втомлених далекою дорогою подорожн≥х, кували њх коней, чинили в≥зки, продавали предмети своЇњ прац≥ - цв¤хи, петл≥, ободи. ј високо на гор≥, в —тарому м≥ст≥, вулиц¤, де ран≥ше жили майстри зал≥зних справ, продовжувала називатись  узнечною. ≤ т≥льки ц¤ назва нагадувала люд¤м про те, що цю вузеньку вулицю, ¤ка т¤гнетьс¤ над кручами, дуже давно заснували прост≥ рем≥сники-ковал≥.

—. Ў ”– ќ,
краЇзнавець.

„итайте ще про  узнечну вулицю.