¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

Ћ»÷API –≈¬ќЋё÷≤ѓ

” червн≥ 1919 року п≥сл¤ запеклих боњв з переважаючими силами петлюр≥вських в≥йськ з'Їднанн¤ „ервоноњ јрм≥њ змушен≥ були залишити  ам'¤нець-ѕод≥льський пов≥т, а пот≥м - б≥льшу частину ѕравобережноњ ”крањни. ¬ к≥нц≥ цього року «ах≥дне ѕод≥лл¤ окупували б≥лопольськ≥ ≥нтервенти. ¬ самому  ам'¤нц≥-ѕод≥льському отаборилась ƒиректор≥¤, тут розташувались њњ м≥н≥стерства, штаб "головного отамана", а в будинку колишньоњ духовноњ сем≥нар≥њ нав≥ть друкувались "лопатки" - петлюр≥вськ≥ грошов≥ знаки.

ћ≥сто було переповнене польськими ≥ петлюр≥вськими оф≥церами, чиновниками "ур¤дових" установ. ’оч буржуазно-нац≥онал≥стична верх≥вка називала  ам'¤нець-ѕод≥льський "тимчасовою столицею", бо мр≥¤ла про стародавн≥й  ињв, проте справжн≥м господарем у м≥ст≥ були польськ≥ генерали ≥ окупац≥йна адм≥н≥страц≥¤. Ќа особливому становищ≥ перебувала охранка ≥нтервент≥в, так звана дефензива (пол≥тична пол≥ц≥¤). ѕольськ≥ жандарми особливо пильно стежили за пол≥тичними настро¤ми роб≥тник≥в ≥ сел¤н, за д≥¤льн≥стю, спр¤мованою проти ≥нтервент≥в. ≤ вони мали п≥дставу дл¤ цього, бо в м≥ст≥ все виразн≥ше ви¤вл¤лис¤ ознаки ≥снуванн¤ рад¤нського п≥дп≥лл¤.

ƒ≥йсно, вже у к≥нц≥ 1919 року невелик≥ п≥дп≥льн≥ групи виникають на найб≥льшому в той час п≥дприЇмств≥ м≥ста - у м≥ськ≥й друкарн≥ (нин≥ друкарн¤ ≥мен≥ ¬. ≤. Ћен≥на), на завод≥ "ћотор", зал≥зничн≥й станц≥њ, у навколишн≥х селах.

ѕод≥льський губком парт≥њ, ¤кий перебував у ¬≥нниц≥, налагодив зв'¤зки з кам'¤нець-под≥льськими п≥дп≥льниками. Ќезабаром «афронтбюро (орган, створений при –евв≥йськрад≥ рад¤нськоњ 12-њ арм≥њ дл¤ кер≥вництва п≥дп≥льними б≥льшовицькими орган≥зац≥¤ми, створюваними у тилу ворога) направл¤Ї у  ам'¤нець-ѕод≥льський досв≥дченого парт≥йного прац≥вника ≥ консп≥ратора ѕ. √убиша та орган≥затора аг≥тац≥йноњ роботи ≤. ‘≥щенка.

« допомогою роб≥тник≥в м≥ськоњ друкарн≥ ѕ. √убиш виходить на активного п≥дп≥льника ћ.“абачника, зв'¤зуЇтьс¤ з кер≥вниками п≥дп≥льних груп м≥ста ≥ пов≥ту. ” с≥чн≥ 1920 року на одн≥й з консп≥ративних квартир провод¤тьс¤ збори п≥дп≥льник≥в, ¤к≥ затвердили склад ревкому. √оловою його призначаЇтьс¤ ѕ. √убиш, заступником ≤. ‘≥щенко, членами ћ. “абачник, ј. ќхотников, ™. –уб≥нштейн. «годом до складу ревкому ув≥йшли Ћ. ”крањнчук з ћакова ≥ колишн≥й мор¤к Ѕалт≥йського флоту ‘. “опольницький з с. „орноњ. –евком очолив б≥льшовицьку орган≥зац≥ю, в ¤к≥й нал≥чувалось понад 70 чолов≥к. «а числом член≥в кам'¤нець-под≥льська п≥дп≥льна орган≥зац≥¤ була найб≥льшою на т≥й частин≥ ѕравобережноњ ”крањни, ¤ка була окупована б≥лопольськими ≥нтервентами.

Ќа кам'¤нець-под≥льське п≥дп≥лл¤ було покладено завданн¤ проводити в тилу ворога ц≥леспр¤мовану аг≥тац≥йну роботу серед широких труд¤щих мас, з метою п≥дготовки збройного повстанн¤ проти окупант≥в створювати бойов≥ загони ≥ дружини, озброювати њх, з допомогою польських солтат≥в, ¤к≥ п≥дтримували б≥льшовик≥в, збирати ≥ передавати командуванню „ервоноњ јрм≥њ розв≥дувальну ≥нформац≥ю.

¬елике значенн¤ дл¤ актив≥зац≥њ п≥дп≥льноњ роботи мало влаштуванн¤ п≥дп≥льноњ друкарн≥. „ималу допомогу ревкому подали роб≥тники м≥ськоњ друкарн≥. ¬они винесли з п≥дприЇмства к≥лька дес¤тк≥в фунт≥в шрифту, детал≥ дл¤ друкарського верстата. ƒрукарський верстат був змонтований у будинку ћ. Ќ. ќхотникова (тепер вул. –≥чна, 36). “ексти дл¤ п≥дп≥льних видань писав ≤. ‘≥щенко, друкувала на машинц≥ ™. –уб≥нштейн, а набирав ≥ друкував на верстат≥ ћ. “абачник.

¬иданн¤ лист≥вок ≥ прокламац≥й було орган≥зовано наст≥льки добре, що ревком прийн¤в р≥шенн¤ приступити до виданн¤ п≥дп≥льноњ газети "Ѕольшевик". ѕрим≥рники њњ не збереглись, але в≥домо, що у березн≥ 1920 року вийшло три номери.

Ћист≥вки ≥ газети, ¤к≥ викривали загарбницьк≥ плани польських пан≥в, закликали труд¤щих п≥дн≥матись на боротьбу проти ≥нтервент≥в, розповсюджувались у  ам'¤нець-ѕод≥льському ≥ Ќовоушицькому пов≥тах. јктивну участь у ц≥й робот≥ брали ћ.—. ќхотников, його сини —емен ≥ ћихайло, ¤к≥ часто вињжджали в села ≥ наймались мурувати печ≥ ≥ груби. ¬ м≥ст≥ п≥дп≥льн≥ виданн¤ розповсюджували ћ.  азаков, ћ. √орний, ѕ. ’арк≥в, ћ. ѕроць, √. —имашкевич.

–обота ревкому по п≥дготовц≥ бойових загон≥в узгоджувалась з розробленим «акордонним в≥дд≥лом ÷   ѕ(б) загальним планом збройного повстанн¤ у районах, окупованих б≥лопольськими ≥ петлюр≥вськими в≥йськами. ѕрот¤гом травн¤-червн¤ повстанськ≥ загони були сформован≥ у район≥ —мотрича, √укова, у ƒовжоцьк≥й,  итайгородськ≥й та ≥нших волост¤х.

јгенти дезензиви ≥ петлюр≥вськоњ охранки збились з н≥г, шукаючи сл≥ди б≥льшовик≥в. ” хатину ќхотникових крим≥нальна пол≥ц≥¤ вдерлась ¤краз тод≥, коли п≥дп≥льники готувались друкувати лист≥вки ћ. “абачник, ™. –уб≥нштейн ≥ —. ќхотников були кинут≥ у тюрму. —≥м тижн≥в арештованих катували у заст≥нках дефензиви, њх били гумовими палиц¤ми, а коли потерп≥л≥ непритомн≥ли, обливали холодною водою ≥ знову били, вимагаючи назвати ≥мена ≥ адреси в≥домих њм член≥в ≥ кер≥вник≥в орган≥зац≥њ. јле п≥дп≥льники тримались мужньо.

“а за к≥лька дн≥в до початку збройного повстанн¤ охранц≥ з допомогою провокатора вдалось таки одержати ≥нформац≥ю про весь склад п≥дп≥льноњ орган≥зац≥њ. ѕрот¤гом 24-26 червн¤ жандарми арештували понад 100 чолов≥к, захопили к≥лька склад≥в зброњ ≥ п≥дп≥льноњ л≥тератури. ѕетлюр≥вська газета "ѕод≥льський край", пов≥домл¤ючи про розгром б≥льшовицького п≥дп≥лл¤, писала, що до складу ц≥Їњ орган≥зац≥њ входили групи р≥зних народностей, замовчуючи про те, що, кр≥м украњнц≥в, рос≥¤н ≥ Їврењв, у п≥дп≥лл≥ активно працювало багато пол¤к≥в, а польськ≥ солдати пов≥домл¤ли ц≥нн≥ розв≥дувальн≥ дан≥.

„астина п≥дп≥льник≥в загинула у кат≥вн¤х дефензиви, ≥нша група була вивезена у ѕольщу (п≥зн≥ше –ад¤нський ур¤д обм≥н¤в њњ на польських ксьондз≥в).

Ќезважаючи на те, що б≥льшовицьке п≥дп≥лл¤ зазнало великих втрат, а голова ревкому ѕ. √убиш певний час змушений був переховуватись у селах, повстанськ≥ загони п≥д час наступу в≥йськ рад¤нськоњ 14-оњ арм≥њ брали активну участь у визволенн≥  ам'¤нець-ѕод≥льського пов≥ту в≥д ≥нтервент≥в.

ƒ≥¤льн≥сть б≥льшовицькоњ орган≥зац≥њ на  ам'¤неччин≥ у роки громад¤нськоњ в≥йни - одна з най¤скрав≥ших стор≥нок ≥стор≥њ боротьби труд¤щих проти ≥нтервент≥в ≥ украњнськоњ буржуазно-нац≥онал≥стичноњ контрреволюц≥њ. ” ц≥й ≥стор≥њ золотими л≥терами написан≥ ≥мена героњв б≥льшовицького п≥дп≥лл¤ - мужн≥х ≥ безстрашних б≥йц≥в лен≥нськоњ парт≥њ.

√арнага ≤.
Ћицар≥ революц≥њ // ѕрапор ∆овтн¤, 1987. - 29 вересн¤