Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Наталія СЕМЕНОВА
"ПОДОЛЯНИН", 12 вересня 2003 р.

МОЖЛИВО, МІСТ ТАКИ БУДЕ ТУРЕЦЬКИМ

Цього тижня до Кам'янця прибули фахівці з інституту "Укрзахідпроектреставрація" та Львівської політехніки, котрі провели дослідження технічного стану Замкового мосту. Нагадаємо, що цього року на дослідницькі та проектні роботи з ліквідації аварійного стану мосту з Держбюджету виділено 110 тис.грн.

Попередньо в горішній частині мосту було зроблено шурф глибиною близько 6 м - до основ давньоруських арок, та розкрито два шурфи, які залишилися після досліджень 1998 р. (цим займався Червоноградський гірничо-рятувальний загін МНС).

Перед інженерами стояло завдання уточнити будову мосту, зважаючи на численні історичні нашарування, з'ясувати стан його несучих конструкцій. Іще розбираючи кладку, МНСники стикнулися з тим, що камінно-бетонний пояс, яким німці скріпили міст у 1942 p., надзвичайно міцний, і фактично завдяки цьому ним іще досі вдається користуватися як комунікацією. У доброму стані перебувають пілони (опори) та німецькі арки.

Натомість неозброєним оком видно, що нижні, давньоруські, стрільчасті арки перебувають не те що в аварійному стані - вони практично зруйновані: розчин між камінням повністю вимитий, склепіння покраяні глибокими тріщинами, на деяких ділянках каміння обвалилося. Тобто, ці арки не можуть нести навантаження (і як опорні не працюють - п'яти німецьких арок опираються безпосередньо на пілони). Також видно, що бічне турецьке обмурування не пов'язане з арково-пілонною конструкцією - зазор між ними на досліджуваних ділянках місцями сягає 20 см. До того ж, на нього тисне німецька забутовка.

Через бічний шурф було досліджено і скельну основу мосту. Експертні висновки будуть орієнтовно в листопаді, але вже тепер зрозуміло, що потрібно буде вирішувати питання із шлюзом (вода проникає в міст і зволожує камінно-земляну засипку всередині), можливо, його доведеться перекрити.

- Ми виконуємо інженерно-пошукові роботи з вивчення мостобудівельних конструкцій мосту, - пояснює головний інженер інституту "Укрзахідпроектреставрація" Ярослав РИМАР, - визначаємо фізико-механічні характеристики будівельних матеріалів, і на цій основі буде проведено розрахунки та створено концепцію виведення мосту з аварійного стану. Робочу документацію буде підготовлено до кінця року. З приводу його майбутнього архітектурного вигляду говорити поки що рано - це буде залежати від технічного стану несучих конструктивних елементів мосту.

Дискусій з приводу "обличчя" мосту після реставрацій точилося чимало, поглядів на це існує декілька: від радикальної пропозиції Ольги ПЛАМЕНИЦЬКОЇ повністю розкрити міст і показати його "римське" нутро (що наразі не доведено) - і до абсолютно консервативного бажання залишити міст таким, яким він є, лише підремонтувати. Так само, спірним є питання з приводу його майбутнього використання як транспортної комунікації. В усякому разі, львів'яни працюють над тим, щоб забезпечити можливість подальшої експлуатації мосту.

Хоча проектанти наразі не ділилися своїми намірами, зі слів директора НІАЗу Василя ФЕНЦУРА стало відомо, що скоріше за все, міст реставруватиметься в основному в такому вигляді, як він є (на відміну від Пламеницької, багато дослідників вважають турецькі обмурування також цінною історико-архітектурною пам'яткою), але на окремих ділянках буде відкрито і його внутрішню аркову конструкцію.

Доцент львівської політехніки Зиновій БЛІХАРСЬКИЙ,
керівник інженерного відділу "Укрзахідпроектреставрації" Євген СТОНЖКА
та доцент Львівської політехніки Богдан ОНИСЬКІВ.