Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Музейний провулок
Вулиці нашого міста

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 18 травня 1977 року Старе місто оголошено Державним історико-архітектурним заповідником. За кількістю історико-архітектурнмх пам'яток наше місто займає третє місце на Україні після Києва і Львова.

За час свого існування Музейний провулок мав назви Францісканської та Архієрейської вулиці, в 1922 році його було перейменовано у провулок імені III Інтернаціоналу, а після Великої, Вітчизняної війни - у Музейний.

Пройдімося ж Музейним з півночі на південь. З правого боку провулка височить кам'яна стіна, за якою двоповерховий будинок колишнього ієзуїтського колегіуму, його побудовано в 1642 році. В 1753 році у зв'язку з ліквідацією ієзуїтського ордену колегіум перетворено в житлове, приміщення для духовних осіб і вчителів гімназії, а з 1837 року - у підсобний будинок побудованої в 1841 році чоловічої гімназії.

У провулку Музейному в будинку №2 розташований посудний цех металоштампувального заводу. Це - колишній палац католицького епіскопа Павла П'ясецького, побудований у 1627 році. В 179З році будинок конфіскований у католиків і в ньому влаштовано школу. В 1896-1897 роках у цій, на той час уже двокласній міській школі, викладав російську мову і літературу відомий російський письменник С.Н. Сергєєв-Ценський. У 1909 році тут знаходилося двокласне міське училище. Вчителем гімнастики у ньому працював Платон Артемович Кажан - батько нашого поета-земляка, Героя Соціалістичної Праці, академіка Миколи Платоновича Бажана, який народився у нашому місті в 1904 році. У радянський час, в тридцятих роках, у цьому будинку розташовано історико-краєзнавчий музей Поділля. Після війни будинок передано металоштампувальному заводу.

Зліва, навпроти будинку №2 знаходиться дзвіниця висотою 37,4 метра. Вона побудована в XVI столітті у стилі епохи Відродження. Довгий час це була найвища будівля Старою міста.

Кафедральний костьол, у якому міститься філіал історичного музею-заповідника, побудовано на місці дерев'яного, що згорів на початку XV століття. Парадний вхід тринефного кам'яного костьолу в романському стилі, створений у кінці XV століття і перебудований у 1754 році, свідчить про високу художню майстерність місцевих майстрів. Зліва до фасаду примикає мінарет висотою 40 метрів з 139 східцями. Він побудований турками після захоплення міста в 1672 році. Після визволення міста від турків на мінареті встановлено бронзову фігуру мадонни, відлиту в Гданську.

При вході до костьолу всередині на стіні висить пам'ятна таблиця на честь лікаря Й. Роллє (1830 - 1894 pp.) - краєзнавця, який написав двотомну історію нашого міста.

На південь від музею-заповідника розташований будинок друкарні імені В.І. Леніна, яка виходить тильним боком на Музейний провулок. Споруджено цей будинок у 1782 році. Він належав католицькому духовенству. З другої половини XIX століття на першому поверсі була губернська друкарня, а на другому - губернське управління на чолі з віце-губернатором. З боку Музейного провулку в цьому будинку знаходився відділ архітектора і землемірна комісія.

Робітники друкарні були найбільш активними учасниками революційного руху в місті. Під час революції 1905 року тут друкувалися листівки підпільних гуртків, якими керували В. Затонський і Є. Раскіна.

У приміщенні теперішнього гуртожитку радгосп-технікуму, що знаходиться далі, в 1906-1907 роках був проміжний склад нелегальної літератури, яку надсилали із закордону через с. Чорнокозинці.

У будинку №4 по Музейному провулку після Великої Вітчизняної війни містилася бавовняна ткацька фабрика. З 1980 року в зв'язку з переходом фабрики в нове приміщення, цей двоповерховий будинок звільнено як історико-архітектурний пам'ятник. Будинок побудований як монастир францісканців у XVI -XVIII століттях. У 1798 році будинок був зданий православному духовенству. Францісканський костьол по Музейному провулку являє собою споруду в стилі барокко. Костьол побудований у XVI - XVIII столітті. З 1799 року косгьол було перебудовано в православну архієрейську церкву. Фасад церкви залишився в стилі барокко, а в 1836 році добудовано візантійський купол.

Поряд з будинком францісканського костьолу розташований будинок колишнього жіночого монастиря домініканок. З 1700-1721 років тут був костьол Михайла Архангела, побудований у стилі барокко. В 1906 році він переобладнаний у церкву.

Після Великої Вітчизняної війни в приміщеннях костьолу домініканок і монастирських будівлях розташовувався електромеханічний завод. Тепер тут перебуває промислове конструкторське бюро. З часом приміщення будуть звільнені для заповідника.

Ось така історія невеликого провулка, якому так влучно підібрано назву - Музейний. Ряд будинків тут потрібно позначити охоронними таблицями. Це стосується, в першу чергу, будинку ієзуїтського колегіуму, будинку №2, інших історико - архітектурних пам'ятників.

А. ТЕРЛЕЦЬКИЙ,
краєзнавець, член товариства охорони пам'ятників історії та культури.
Прапор Жовтня. - Кам'янець-Подільський, 1982. - 15 березня