Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

МИХАЙЛІВСЬКИЙ ПРОВУЛОК

Цей провулок з'єднує вулиці Косіора та Поштовий спуск біля культосвітнього училища і є невеликою магістраллю Старого міста, яка зберегла свою назву з часу виникнення.

Найменування ж це провулок одержав від назви церкви святого Михайла Архангела, котра знаходилася на площі Руського ринку. Остання, починаючи з XVII ст., значно зменшилась за рахунок забудови житлом, яке й утворило Михайлівський провулок. Замість згаданої церкви з'явилась садиба Штерина (раніше - доктора К. Пшеборовського). Руська ратуша, яка була в центрі площі, опинилась за садибою Штерина.

Михайлівський провулок, що тягнеться зі сходу на захід від надрічкових скель Смотрича до вулиці Косіора, таким чином, започаткувався з чотирьох будинків з північної сторони і будинку Південно-Російського об'єднаного банку, який розміщався тут до 1927 року, - з південної сторони.

Ще до виникнення назви Михайлівський провулок у просторіччі його називали Зарванським провулком (від однієї з назв Руської площі).
У Михайлівському провулку, в будинку №2, довгий час жив скромний службовець міської лікарні Петро Антонович Божицький. Ще з другої половини XIX ст. він почав збирати краєзнавчі матеріали і бібліотеку. В нього були підшивки газет за багато десятиріч, газетні та журнальні вирізки, що стосувались життя дореволюційної Подільської губернії. Всі свої скромні кошти П.А. Божицький тратив на створення багатої бібліотеки з краєзнавства Поділля і художніх творів російських і українських класиків, польських, французьких, німецьких, англійських й інших авторів. У Петра Антоновича було також цінне зібрання політичної літератури, перші видання творів К. Маркса, Ф. Енгельса, Г. Плеханова, В.І. Леніна, О.І. Герцена, М.Г. Чернишевського.

За рахунок зібраних П.А. Божицьким цінних книг поповнились після Великої Вітчизняної війни бібліотеки педагогічного інституту імені В.П. Затонського, музею - заповідника, міська бібліотека, книгозбірня обласного архіву та інші.

Цікавився П.А. Божицький і філателією та нумізматикою, зібрав солідну колекцію листівок з краєвидами нашого й інших міст. Колекціонував він також кольорові репродукції картин видатних художників.

Петра Антоновича Божицького як відомого колекціонера знали в Москві, Ленінграді, Києві, Вінниці й деяких інших містах країни. Помер він вже після Великої Вітчизняної війни, залишивши після себе велику спадщину, якою скористались наукові установи, вузи і окремі книголюби і колекціонери Кам'яння-Подільського й інших міст.

Терлецький А.
Михайлівський провулок // Прапор Жовтня, 1984. - 1 вересня.