¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

Ќј ѕ≈–≈’–≈—“≤

 ам'¤нець-ѕод≥льський у друг≥й половин≥ XVI - перш≥й половин≥ XVII стол≥ть був одним з найб≥льших осередк≥в в ”крањн≥ у транзитн≥й торг≥вл≥ м≥ж —ходом ≥ «ах≥дною ™вропою. ћ≥сто мало надзвичайно сильн≥ фортиф≥кац≥йн≥ укр≥пленн¤, п≥д захистом ¤ких купц≥ проводили своњ операц≥њ.

“оргов≥ шл¤хи вели њх через  ам'¤нець у «ах≥дну ™вропу, ћолдав≥ю, ¬алах≥ю ≥ до татарських улус≥в. «≥ —ходу купц≥ везли через м≥сто тканину, килими, шабл≥, луки ≥ стр≥ли к≥нську збрую та ≥нш≥ товари. ≤з «аходу - золото, ср≥бло, вироби з метал≥в тощо.

¬≥дм≥тимо, що Ћьв≥в довгий час пробував повернути до себе весь под≥льський транзит. “ак, було видано низку корол≥вських грамот, ¤к≥ наказували вс≥м купц¤м, що њхали торговим шл¤хом через  ам'¤нець не обминати льв≥вський склад. јле це розпор¤дженн¤ виконувалос¤ лише частково. ≤нтереси купц≥в, под≥льськоњ шл¤х ти ≥ адм≥н≥страц≥њ м≥ста, ¤к≥ збирали податки з ц≥Їњ торг≥вл≥, спри¤ли тому, що  ам'¤нець збер≥гав знаменно самост≥йного осередку в торг≥вл≥ з≥ —ходом.

јле все-таки, запаси зах≥дних товар≥в дл¤ торг≥вл≥ з валашськими та турецьким купц¤ми ≥ дл¤ вивозу на —х≥д кам'¤нецьк≥ купц≥ робили в основному у Ћьвов≥. ƒал≥ везти зах≥дн≥ товари не дозвол¤в льв≥вський склад.

”  ам'¤нц≥ староста встановлював ц≥ни, г≥дно з ¤кими товари повинн≥ були продаватис¤ в м≥ст≥, намагаючись при цьому зб≥льшити число виг≥дних дл¤ адм≥н≥страц≥њ податк≥в ÷е призводило до пост≥йних суперечок м≥ж купц¤ми, м≥щанами ≥ старостою. 1549 року декретом корол¤ було розв'¤зано суперечку, в≥дпов≥дно до ¤коњ старост≥ належав зб≥р в≥д худоби - один грош в≥д голови ≥ три риби в≥д воза, податок в≥д продажу спиртних напоњв.

Ўл¤хта ѕод≥льського воЇводства, з≥ свого боку, також встановлювала податки п≥д вигл¤дом потреб оборони. 1572 року в  ам'¤нц≥ було в≥дкрито митницю на ¤к≥й платили податок чужоземн≥ купц≥.

ѕерший в≥домий прив≥лей щодо заохоченн¤ розвитку торг≥вл≥ в м≥ст≥ датуЇтьс¤ 1543 роком, коли король наказав, щоб турецьк≥ та валашськ≥ купц≥ не обминали  ам'¤нц¤. јле вже задовго до цього м≥сто було широко в≥доме за межами –еч≥ ѕосполитоњ завд¤ки своњй торгов≥й д≥¤льност≥. 1550 року —иг≥змунд јвгуст зв≥льнив кам'¤нецьких купц≥в в≥д ус≥х мит, ¤к≥ платили в ”крањн≥, кр≥м податку на фортиф≥кац≥њ  ам'¤нц¤. ÷е ж було п≥дтверджено 1553 року, причому кам'¤нецьким купц¤м дозвол¤лос¤ торгувати вс≥ма товарами ≤ гнати худобу по територ≥њ корол≥вства без сплати податк≥в, кр≥м прикордонного мита.

”  ам'¤нц≥ було побудовано спец≥альн≥ прим≥щенн¤, де чужоземн≥ купц≥ збер≥гали своњ товари. ѕрипускаЇмо, що кам'¤нецький староста ¬лодек у друг≥й половин≥ XVI стор≥чч¤ призначив м≥сце сучасного села  арвасар дл¤ складу товар≥в сх≥дних купц≥в, що тимчасово прибували сюди.

” м≥ст≥ проводилос¤ три ¤рмарки на р≥к √оловним був зимовий, на св¤того јндр≥¤  р≥м ¤рмарк≥в, щотижн¤ в м≥ст≥ в≥дбувалис¤ торги та ≥снувала пост≥йна торг≥вл¤, њњ розм≥ри можна у¤вити за допомогою таких даних. 1564 року в  ам'¤нц≥ було 29 крамар≥в, 23 суконники, 22 шевц≥, 9 р≥зничих ¤ток, 56 пекар≥в. 1583 року купц≥в чи крамар≥в - 37, продавц≥в чи перекупник≥в - 43. 1578 року  ам'¤нець платив чопового 1179 злотих.

“оргували в м≥ст≥ купц≥, торгов≥ люди, рем≥сники, сел¤ни ≥ жовн≥ри.  упц¤ми були переважно в≥рмени, ¤к≥ добре знали свою справу. —х≥д ≥ його мови. « кам'¤нецьких в≥рмен найв≥дом≥шими були роди јголс≥в,  утлубањв, ¬артанович≥в.  р≥м них, купц¤ми були украњнц≥ ≥ Їврењ, коли њм було дозволено жити у м≥ст≥.

—тан≥славський ¬.
Ќа перехрест≥ // ѕод≥лл¤. - 1993. - 5 травн¤.