¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

ќ.—. —»“Ќ» , м. Ћьв≥в

Ќј…ƒј¬Ќ≤Ў≤ ј–’≈ќЋќ√≤„Ќ≤ ѕјћ'я“ » “ќ¬“–ќ¬ќ√ќ ѕј—ћј Ќј ѕќƒ≤ЋЋ≤

Ќа р≥вн≥ сучасного рельЇфу “овтрове пасмо виступаЇ у вигл¤д≥ головного ланцюга ≥ окремих пагорб≥в, що супроводжують кр¤ж з двох стор≥н. “ак≥ ≥зольован≥ пагорби мають скельн≥ вапн¤ков≥ вершини ≥ полог≥ схили, головне ж пасмо-плоск≥ вершини з тонким шаром четвертинних в≥дклад≥в ≥ довол≥ крут≥ схили. ѕоверхн¤ окремих Уостанц≥вФ складена з хаотичних нагромаджень рифових скель, валун≥в та њх продукт≥в вив≥тренн¤. “ут часто зустр≥чаютьс¤ карстов≥ печери та гроти, з ¤кими пов'¤зан≥ народн≥ легенди ≥ пов≥р'¤. “ак≥ д≥л¤нки рельЇфу при на¤вност≥ поблизу водоймищ ¤вл¤ли собою ≥деальн≥ м≥сц¤ дл¤ поселенн¤ ≥ проживанн¤ людей стародавньоњ кам'¤ноњ доби.
¬ п≥вн≥чн≥й частин≥ пасма, неподал≥к в≥д “ернопол¤ на окремих пагорбах ≥з скельними вершинами ви¤влено к≥лька м≥сцезнаходжень палеол≥ту ≥ мезол≥ту. ÷е багатошарова сто¤нка ¬еликий √либочок 1, пункти ¬еликий √либочок III, —тарий «бараж IV.

¬ажливе наукове значенн¤ маЇ ¬еликий √либочок ≤. ѕам'¤тка була в≥дкрита автором у 1979 р., досл≥джувалась “ерноп≥льською палеол≥тичною експедиц≥Їю методом археолог≥чних розкопок у 1981-1983, 1987, 1991 р. р. ¬она розм≥щена на правому берез≥ р. —ерет (л≥ва притока ƒн≥стра), в п≥вн≥чно-сх≥дних ≥ околиц¤х с. ¬еликий √либочок “ерноп≥льського району, приблизно 10 км на п≥вн≥ч в≥д “ернопол¤.

јрхеолог≥чн≥ матер≥али заф≥ксован≥ у зсувах четвертинних в≥дклад≥в кам'¤ного кар'Їру, ¤кий утворений на м≥сц≥ товтрового скел¤стого пагорба. —тарожили села вказують на ≥снуванн¤ тут грот≥в ≥ невеликих печер.

Ќа двох бортах кар'Їру закладено розкопи, ¤к≥ дали змогу досл≥дити к≥лька культурних горизонт≥в. Ќеобх≥дно зазначити, що центральна частина пам'¤тки повн≥стю знищена кар'Їрними роботами. ƒосл≥джен≥ д≥л¤нки поселень належать до перифер≥йних (присхильних), що п≥дтверджуЇтьс¤ також характером розкопаних матер≥ал≥в.

ѕлейстоценов≥ в≥дклади ¬еликого √либочка ≥ вивчав геолог ј. Ѕогуцький (Ћьв≥вський держ. ун≥верситет). «а його спостереженн¤ми в розкол≥ ≤ стратиграф≥чн≥ умови зал¤ганн¤ четвертинних в≥дклад≥в характеризуютьс¤ такими нашаруванн¤ми:

1.0-1,10 м. —учасний чорнозем (горизонти ј1 ≥ ¬).
2. 1,10-1,40 м. —уп≥щанист≥ леси.
3. 1.40-2,0 м. Ќаддубн≥вська сол≥флюкц≥йна пачка. —углинки плитчаст≥, озал≥знен≥, з марганцевими примазками.
4. 2,0-2,5 м. ƒубн≥вський (паудорф) грунт. —углинки ц≥льн≥, блакитно-с≥рого в≥дт≥нку, карбонатизован≥.
5. 2,5-2,6 м. —углинки с≥р≥, з червонуватим в≥дт≥нком.
6. 2,6-3,1 м. —ол≥флюкц≥йна пачка надгорох≥вського ірунтового комплексу.
7. 3,1-3,5 м. √орох≥вський (мезинський) викопний комплекс грунт≥в.
8. 3,5-5,0 м. ¬ерхн≥й горизонт середньоплейстоценових лес≥в.
9. 5,0-6.0 м. Ќижн≥й горизонт середньоплейстоценових лес≥в.
10. 6,0-6,5 м.  орш≥вський викопний ірунтовий комплекс. Ќижче - скельна вапн¤кова порода.

 ультурн≥ шари стародавн≥х поселень ви¤влен≥ на р≥зних глибинах ≥ розд≥лен≥ стерильними прошарками в≥дклад≥в. ¬они приурочен≥ до таких геолог≥чних формац≥й: шар ≤ (мезол≥т)-горизонт ¬ сучасного грунту ≥ суп≥щанист≥ леси (глибина 1,23-1,60 м), шар II (п≥зн≥й палеол≥т) - нижн¤ частина дубн≥вського викопного грунту (2,3-2,6 м), шар III а (мустье) -нижн≥й горизонт середньоплейстоценових лес≥в (5,42-5,72 м), шар III (ашель) - корш≥вський викопний комплекс (6,0-6,5 м).

јшельський горизонт III - 6,0-6,5 м - (корш≥в, кайдак, одинцово, рюген) розкопаний на площ≥ 50 м2, на ¤к≥й знайдено 172 крем'¤них вироб≥в, окрем≥ фрагменти викопних тварин (головним чином мамонта). ” зсувах кар'Їру знайдено ще б≥л¤ 1500 кремен≥в, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до цього ж горизонту знах≥док.

«агальна колекц≥¤ складаЇтьс¤ з нуклеус≥в (протолеваллуазьких, рад≥альних, конвергентних, паралельних, безсистемних), масивних в≥дщеп≥в ≥ др≥бних скол≥в, пластин. —еред великоњ к≥лькост≥ знар¤дь прац≥ привертають увагу ручн≥ рубила м≥ндалепод≥бноњ форми, двоб≥чн≥ нож≥ ≥ видовжен≥ двоб≥чн≥ наконечники.  р≥м того, знайден≥ асиметричн≥ в≥стр¤, скребла, нож≥, р≥заки, скобел≥, ,стамескопод≥бн≥ та ≥нш≥ знар¤дд¤.

«агалом, ≥ндустр≥¤ ашельського комплексу Ї протолеваллуазькою, непластинчастою, середньофасетованою, з рубилами ≥ видовженими двоб≥чними наконечниками. Ќайближч≥ аналог≥њ цим матер≥алам знаход¤тьс¤ в ашельськ≥й ≥ндустр≥њ ∆итомирськоњ сто¤нки.

ћустьЇрський горизонт ѕ≤а (5,42-5,72 м) вид≥лений на основ≥ к≥лькох кремен≥в ≥з непорушених в≥дклад≥в ≥ близько 500 вироб≥в ≥з п≥дйомноњ колекц≥њ. ѕредставлен≥ леваллуазьк≥, призматичн≥, рад≥альн≥, (дископод≥бн≥) нуклеуси, правильно огранован≥ пластини, леваллуазьк≥ сколи ≥ знар¤дд¤ прац≥. —еред останн≥х зустр≥чаютьс¤ гостроконечники, скребла-нож≥, обушков≥ нож≥, зубчаст≥ вироби, скобел≥ та ≥н.

≤ндустр≥¤ леваллуазька, пластинчаста, фасетована, без двоб≥чних форм, з перевагою в типолог≥њ простих скребел-нож≥в. јналог≥чн≥ матер≥али трапл¤ютьс¤ в мустьЇрських комплексах “ернопол¤ ≤ ≥ ѕрон¤тина.

ѕ≥зньопалеол≥тичний горизонт ѕ (2,3-2,6 м) досл≥джений на площ≥ б≥льше 300 м2. ¬ непорушеному стан≥ заф≥ксовано 800 крем'¤них вироб≥в, у перев≥дкладеному вигл¤д≥ з≥брано ще 500 кремен≥в. Ўар культурних решток був дещо зм≥щений з вершини схилу. —купчень, артефакт≥в, вогнищ чи ≥нших археолог≥чних об'Їкт≥в не ви¤влено.

¬ комплекс≥ розкопаних ≥ п≥дйомних матер≥ал≥в значними групами представлен≥ призматичн≥ одноплощадков≥ ≥ двоплощадков≥ нуклеуси, ¤дрища п≥драд≥ального типу, широк≥ в≥дщепи УпостлеваллуазькогоФ вигл¤ду.

«нар¤дь прац≥, пор≥вн¤но, небагато. «устр≥чаютьс¤ масивн≥ скреблопод≥бн≥ знар¤дд¤, нож≥ на пластинах ≥ в≥дщепах, боков≥ ≤ кутов≥ р≥зц≥, к≥нцев≥ скребки. «агалом, типов≥ форми ≥нструментар≥ю п≥зньопалеол≥тичноњ доби в≥дсутн≥. ¬ б≥льш≥й м≥р≥ виражен≥ пережитков≥ мустьЇрськ≥ форми, хоч в техн≥ц≥ розщепленн¤ повн≥стю пануЇ призматичне огрануванн¤. Ќа основ≥ стратиграф≥њ культурного шару ≥ техн≥ко-типолог≥чного анал≥зу матер≥ал≥в поселенн¤ датуЇтьс¤ ранньою фазою п≥знього палеол≥ту (перех≥дним пер≥одом в≥д мустьЇ). Ќайближч≥ аналог≥њ простежуютьс¤ на пам'¤тках  оролево ѕ (комплекс ѕ) в «акарпатт≥, частково  улич≥вц≥ (нижн≥й шар) в  ременц≥.
 ультурний горизонт 1 (1,23-1,60 м) датуЇтьс¤ ранньомезол≥тичним часом. Ќа д≥л¤нц≥ розкопу культурний шар майже повн≥стю знищений виробничими роботами в кар'Їр≥. –азом ≥з п≥дйомними знах≥дками колекц≥¤ нараховуЇ к≥лька сотень кремен≥в, серед ¤ких Ї типов≥ призматичн≥ (човнопод≥бн≥) нуклеуси невеликих розм≥р≥в, пластини ≥ м≥кропластинки, в≥дщепи, знар¤дд¤ прац≥.  омплекс характеризуЇтьс¤ атиповими св≥дерськими наконечниками, одн≥Їю трапец≥Їю, пластинками з ретушшю, к≥нцевими скребками на пластинах, р≥зноман≥тними р≥зц¤ми, що даЇ п≥дстави сп≥вставл¤ти матер≥али з в≥домими мезол≥тичними пам'¤тками ¬олин≥ (Ќобель, √ањ Ћев'¤тинськ≥,  орост та ≥н.).

ќтже, на археолог≥чн≥й пам'¤тц≥ ¬еликий √либочок ≤, ¤ка м≥ститьс¤ на окремому скел¤стому пагорб≥ ћедобор≥в понад долиною —ерету заф≥ксовано сл≥ди проживанн¤ стародавн≥х людей в пер≥оди раннього, середнього та п≥знього палеол≥ту, мезол≥ту.  ультурн≥ горизонти мають ч≥тку стратиграф≥ю, геолог≥чне датуванн¤ ≥ багат≥ археолог≥чн≥ колекц≥њ, що ставить ¬еликий √либочок ≤ в р¤д опорних пам'¤ток кам'¤ноњ доби ”крањни. ѕам'¤тка вимагаЇ консервац≥њ, збереженн¤ ≥ охорони.

ѕам'¤тки ¬еликий √либочок III ≥ —тарий «бараж IV (√ора ¬есела) знаход¤тьс¤ також на скельних вершинах “овтр. јрхеолог≥чн≥ колекц≥њ невелик≥, складаютьс¤ ≥з крем'¤них вироб≥в, ¤к≥ датуютьс¤ ашель-мустьЇрським пер≥одом. Ќа них необх≥дно провести археолог≥чн≥ розкопки.

÷≥ та ≥нш≥ факти св≥дчать, що “овтрове пасмо здавна прит¤гувало до себе перв≥сних поселенц≥в ѕод≥лл¤, слугувало м≥сцем дл¤ поселенн¤, захисту в≥д непогоди ≥ хижак≥в, мало спри¤тлив≥ умови дл¤ мисливства.