¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

Ќапередодн≥ бур≥

ѕ≥сл¤ скасуванн¤ кр≥посного права на ”крањн≥ розпочавс¤ швидкий розвиток кап≥тал≥зму. Ќов≥ п≥дприЇмства виникають у  ам'¤нецькому пов≥т≥. ÷е були головним чином заводи, ¤к≥ спец≥ал≥зувались на переробц≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ (√ородоцький, ¬ишн≥вчицький, ћак≥вський ≥ Ћевадський цукров≥), ƒовжоцький спиртовий. ¬  ам'¤нц≥-ѕод≥льському стали до ладу два пивоварн≥ заводи, тютюнова фабрика, численн≥ пекарн≥. «асновуЇтьс¤ р¤д металообробних ≥ деревообробних майстерень, ш≥сть приватних друкарень.

ќднак промислов≥сть у  ам'¤нц≥-ѕод≥льському розвивалась дуже пов≥льно. «аводи ≥ фабрики були др≥бними, оснащен≥ прим≥тивною техн≥кою. Ќайб≥льшим п≥дприЇмством у той час була друкарн¤ губернського правл≥нн¤ (нин≥ друкарн¤ ≥мен≥ Ћен≥на - найстар≥ше п≥дприЇмство област≥). ” н≥й працювало близько 60 роб≥тник≥в металообробних ≥ деревообробних майстерн¤х було зайн¤то всього по 3-7 чолов≥к.

”с≥ приватн≥ п≥дприЇмства м≥ста випускали продукц≥ю на м≥зерну суму 150-170 тис¤ч карбованц≥в у р≥к. ’арактерно, що у 1910 роц≥ рем≥сники м≥ста виробили товар≥в на суму, ¤ка вдв≥ч≥ перевищувала варт≥сть продукц≥њ, випущеноњ п≥дприЇмствами. ƒо революц≥њ наше м≥сто було типовим губернським центром в аграрному оточенн≥, м≥стом чиновник≥в, лихвар≥в ≥ рем≥сник≥в.

 ап≥тал≥стичн≥ в≥дносини проникали ≥ в с≥льське господарство  ам'¤неччини. ¬плив њх особливо був пом≥тним у пом≥щицьких маЇтках. ¬ окремих панських економ≥¤х ≥ великих куркульських господарствах з'¤вл¤ютьс¤ складн≥ с≥льськогосподарськ≥ машини (локомоб≥л≥, двигуни, с≥валки, жниварки, молотарки, зерно-очисн≥ машини, удосконален≥ ірунтообробн≥ знар¤дд¤). «астосовуютьс¤ м≥неральн≥ добрива, впроваджуЇтьс¤ плодозм≥нна система землеробства. ¬се це, безумовно, впливало на ефективн≥сть с≥льськогосподарського виробництва.

ѕроте треба п≥дкреслити, що на кап≥тал≥стичн≥ рейки переводили господарства лише окрем≥ землевласники. Ѕ≥льш≥сть же пом≥щик≥в  ам'¤нецького пов≥ту здавили своњ маЇтки в аренду, або ж доручали справу орган≥зац≥њ виробництва керуючим, а сам≥ посел¤лись в особн¤ках у  ам'¤нц≥-ѕод≥льському, ¬≥нниц≥, нав≥ть у  иЇв≥ та ќдес≥.

ќрендар≥ не турбувались про панське господарство. ќсь ¤к характеризувавс¤ стан таких маЇтк≥в у воЇнно-статистичному опис≥  ам'¤нецького пов≥ту. "ќрендар≥ зац≥кавлен≥ виключно у тому, щоб мати вигоди ¤кнайшвидше ≥ з найменшими витратами. ¬они вижимають вс≥ соки з земл≥ ≥ довод¤ть њњ до такого стану, що п≥сл¤ них потр≥бно витратити багато прац≥ ≥ часу дл¤ в≥дновленн¤ родючост≥".

’ижацьке землекористуванн¤ гальмувало загальне п≥днесенн¤ виробництва продукт≥в у панських економ≥¤х, приводило до застою с≥льського господарства. «а 30 рок≥в до першоњ св≥товоњ в≥йни врожайн≥сть основних с≥льськогосподарских культур у маЇтках зросла всього на 10-15 процент≥в.

ўе пов≥льн≥ше зб≥льшувалось виробництво зерна в сел¤нських господарствах. —ел¤ни, ¤к колись д≥ди й прад≥ди, користувались трип≥льною системою с≥возм≥ни, що приводило до виснаженн¤ ≥ засм≥ченн¤ земл≥. ¬они не мали можливост≥ застосовувати м≥неральн≥ добрива, бо т≥ коштували дуже дорого, «a м≥с¤чний зароб≥ток с≥льськогосподарського роб≥тника можна було купити всього два центнери суперфосфату, не вистачало орган≥чних добрив.

Ќ≥ м≥сцев≥ державн≥ установи, н≥ земство не турбувались про забезпеченн¤ сел¤н сортовим нас≥нн¤м зернових, кормових ≥ овочевих культур. Ѕ≥льш≥сть сел¤н користувалась д≥д≥вськими ірунтообробними знар¤дд¤ми (ралами, драпаками). ” 1912 роц≥ в  ам'¤нець-ѕод≥льському пов≥т≥ одна с≥валка припадала на 19 тис¤ч дес¤тин с≥льського землекористуванн¤, жниварка - на 31,7 тис¤ч≥, 1 с≥ножатка - на 95 тис¤ч, молотарка з локомоб≥льним приводом - на 8,6 тис¤ч≥.

“ому й не дивно, що врожањ зернових та с≥льськогосподарських культур у сел¤нських господарствах були низькими. Ќав≥ть у 1913 роц≥, коли п≥д час вегетац≥њ рослин часто випадали р¤сн≥ дощ≥, сел¤ни з≥брали на круг всього по 11,4 центнера хл≥ба на дес¤тин≥, а картопл≥ - по 99 центнер≥в.

«аст≥йн≥ ¤вища спостер≥гались ≥ в тваринництв≥  ам'¤неччини. ѕом≥щики не займались розведенн¤м продуктивноњ худоби на продаж. « розрахунку на 100 дес¤тин с≥льськогосподарських уг≥дь маЇтки землевласник≥в виробл¤ли в 9-10 раз≥в менше продукц≥њ тваринництва, н≥ж сел¤нськ≥ господарства. “аким чином, майже половина орних земель пов≥ту виключалась з виробництва корм≥в дл¤ худоби. ѕор≥вн¤но невеликим було молочне стадо у пов≥т≥. Ќа територ≥њ, ¤ка нин≥ входить до складу  ам'¤нець-ѕод≥льського району, в 1912 рощ у сел¤н нал≥чувалось 14,7 тис¤ч≥ кор≥в, у панських економ≥¤х - 1,6 тис¤ч≥. ¬край низькою була продуктивн≥сть великоњ рогатоњ худоби. “од≥ майже вс≥ сел¤ни утримували кор≥в традиц≥йноњ с≥роњ степовоњ (м'¤сноњ) породи, ¤к≥ за час лактац≥њ давали в середньому 70-80 в≥дер (700-800 к≥лограм≥в) молока. ÷е майже в чотири рази менше, н≥ж тепер одержують в≥д одн≥Їњ фуражноњ корови колгоспи  ам'¤нець-ѕод≥льського району. якщо застосувати сучасн≥ обчисленн¤ продуктивност≥ молочного стада, то вийде, що напередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни вс≥ категор≥њ господарств  ам'¤неччини виробл¤ли за р≥к 130-140 центнер≥в молока на 100 гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь.
—ел¤ни не мали можливост≥ зб≥льшити виробництво м'¤са, хоч населенн¤ пов≥ту зростало швидко.  ожна середн¤цька сел¤нська с≥м'¤ в≥дгодовувала одну, р≥дше двох свиней на р≥к. Ѕички спец≥ально дл¤ одержанн¤ м'¤са не в≥дгодовувались, бо дл¤ цього не було корм≥в. “ел¤т р≥зали на м'¤со рано, в 6-7-м≥с¤чному в≥ц≥. “ому й вих≥д свинини ≥ ¤ловичини був низьким - близько 25-30 центнер≥в на 100 гектар≥в орноњ земл≥.

÷≥ни на продукти тваринництва 6ули високими. “ак, наприклад, у грудн≥ 1913 року в м.  ам'¤нц≥-ѕод≥льському к≥лограм свинини коштував 47 коп≥йок, а вершкове масло - 1 карбованець (м≥с¤чний зароб≥ток роб≥тника тод≥ становив 10-12 карбованц≥в). Ќезаможн≥ сел¤ни, м≥ська б≥днота  ам'¤неччини жили впроголодь. ” њх серц¤х кип≥ла ненависть до пихатих пан≥в, гнобител≥в, царських пор¤дк≥в. ¬они були готов≥ до р≥шучоњ борн≥ за волю й щаст¤, за нове житт¤.

√арнага ≤.
Ќапередодн≥ бур≥ // –ад¤нське ѕод≥лл¤, 1987, 17 березн¤