¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

Ќова —тара ”шиц¤

≤стор≥¤ села —тара ”шиц¤, що на  ам'¤неччин≥, маЇ к≥лька пер≥од≥в. Ќайран≥ший з них - у сив≥й давнин≥. ≤стор≥¤ ч≥тко проступаЇ з 1144 року. “од≥ це поселенн¤ було одним ≥з адм≥н≥стративних прикордонних населених пункт≥в галицького давньоруського ѕонизз¤. ¬ к≥нц≥ XVIII, на початку XIX стол≥тт¤ воно було пов≥товим ≥ значним культурним центром –ос≥њ. ¬ рад¤нський час статус райцентру село збер≥гало аж до к≥нц¤ 50-х рок≥в.

“епер того села, що було колись у гирл≥ р. ”шиц≥ (зв≥дси ≥ назва), нема. ѕро нього засв≥дчують х≥ба що скуп≥ л≥тописн≥ р¤дки, господарсько-побутов≥ реч≥ в музе¤х област≥ та ще старий кам≥нний гостинець, ¤кий серпантином круто спадаЇ в знамениту колись ”шицьку долину ≥ щезаЇ п≥д водами ƒн≥стровського мор¤.

—ьогодн≥шн¤ —тара ”шиц¤ - нове соц≥ал≥стичне село. ¬оно створено прот¤гом 1976-1984 рок≥в за проектом ≥нституту "√≥процив≥льпромбуд" (автор ¬.ј.  р≥вов) в результат≥ переселенн¤ ≥з зони затопленн¤ ƒн≥стровського комплексного г≥дровузла жител≥в наддн≥стр¤нських с≥л Ѕакоти,  онил≥вки,  ривчан (Ќижн≥), Ќаддн≥стр¤нки, —тудениц≥, “еремц≥в ≥ —тароњ ”шиц≥. ѓњ площа - понад 300 га, населенн¤ - понад 3800 чолов≥к.

ѕ≥дшукуючи нову адресу дл¤ села, проектувальники облюбували р≥вне плато, ¤ке знаходитьс¤ на зах≥д в≥д затопленоњ —тароњ ”шиц≥. ѕрил¤гаючи ≥з сходу до с.  ривчани (в≥доме ¤к хут≥р  алин≥вка), воно зв≥дус≥ль оточено л≥сами: √орањвським з п≥вдн¤, Ћутавським ≥з заходу,  ривчанським з п≥вноч≥. —х≥дною стороною плато обриваЇтьс¤ зал≥сеними схилами ƒн≥стровського мор¤. ќдне слово, ѕрирода створила люд¤м ≥деальн≥ умови дл¤ житт¤. ÷е мало чи не найголовн≥ше значенн¤ при вибор≥ м≥сц¤ дл¤ буд≥вництва тепер≥шньоњ —тароњ ”шиц≥.

«а генеральним планом новозбудоване село складаЇтьс¤ ≥з шести зон. “еритор≥ю м≥ж головними вулиц¤ми ѕершого травн¤ ≥ ћиру займаЇ громадський центр, а п≥вн≥чну ≥ п≥вн≥чно-зах≥дну - житловий масив ≥ндустр≥альноњ забудови. ¬иробнича зона радгоспу складаЇ п≥вденну частину села. ѕ≥вн≥чно-сх≥дн≥ околиц≥ його (л≥сопарк) в≥дведено п≥д зону в≥дпочинку. “ут запроектоване спортивний комплекс ≥ заклади в≥дпочинку дл¤ д≥тей. ўе дал≥ на сх≥д будуЇтьс¤ зона пристан≥ ≥з човновою станц≥Їю, ¤ка з'Їднуватиметьс¤ ≥з центром широкою алеЇю.

¬ планову основу села арх≥тектори заклали квартальний принцип. ¬с≥ 28 вулиць, будучи спланованими загалом за сторонами св≥ту, перетинаютьс¤ ≥ розд≥л¤ють —тару ”шицю на майже правильн≥ пр¤мокутн≥ квартали. ќсобливо вони добре пом≥тн≥ в забудов≥ центру. ∆итлов≥ квартали садибноњ забудови мають в основному нестандартн≥ розм≥ри.

јрх≥тектура селища об'Їмно-просторова. «абудови - р≥зноповерхов≥. √ромадський центр складають будинки селищноњ –ади ≥ контори радгоспу ≥м. —. ќрджон≥к≥дзе, прим≥щенн¤ аптеки, середньоњ школи ≥ будинку культури, пол≥кл≥н≥ки ≥ торгового комплексу та ≥нш≥.
” композиц≥ю центру орган≥чно вписуютьс¤ ш≥сть одноповерхових, п'¤ть двоповерхових ≥ с≥м п'¤типоверхових жител блочного ≥ секц≥йного тип≥в, ¤к≥, ¤к ≥ вс≥ буд≥вл≥ тут, мають ≥ комунальн≥ зручност≥.

—адиби складаютьс¤ ≥з житлового будинку, л≥тньоњ кухн≥ ≥ прим≥щень дл¤ тварин, птиц≥, палива, реманенту, машин тощо. ѕричому господарськ≥ буд≥вл≥ в б≥льшост≥ випадк≥в зблокован≥.

∆итла переважно збудован≥ окремо. ÷е одноповерхов≥ будинки на одну квартиру ≥з трьох чи п'¤ти к≥мнат. ¬они, ¤к ≥ дек≥лька дес¤тк≥в мансард, мають компактн≥ плани з пропорц≥¤ми, що наближаютьс¤ до квадрату.  ≥мнати зручно розташован≥. ќпаленн¤ п≥чне, однак, в останн≥й час зам≥нюЇтьс¤ або доповнюЇтьс¤ вод¤ним. Ќа таку систему опаленн¤ перейшло 14 с≥мей. ѕричому, њхн≥ садиби мають не т≥льки комунальн≥ зручност≥, а й сауни.

—≥льськ≥ садиби мальовнич≥ на вигл¤д. «овн≥шнЇ њх спор¤дженн¤ представл¤Ї набризкану штукатурку, проте все б≥льшого поширенн¤ набуваЇ облицюванн¤ буд≥вель кольоровою плиткою. ¬≥конн≥ пройми, карнизи ≥ кути споруд прикрашають рослинним та геометричним орнаментом, що ур≥зноман≥тнюЇ будинки, надаЇ њм виразност≥ ≥ привабливост≥.

якщо пильно придивитис¤ до арх≥тектурного обличч¤ новозбудованоњ —тароњ ”шиц≥, в ньому ми вловимо те, що притаманно лише будовам соц≥ал≥стичноњ епохи. “обто побачимо соц≥ал≥стичне селище, в ¤кому воЇдино злилис¤ м≥ськ≥ зручност≥ ≥ в≥ками вироблена с≥льська буд≥вельна мудр≥сть. ” ньому, наприклад, Ї магазини, б≥бл≥отеки, школи, к≥нотеатр, комб≥нат побутового обслуговуванн¤, стад≥он, що, зокрема, характерно м≥стам. јле Ї тут чисто с≥льська територ≥¤, без ¤коњ саме село - не село. ÷е - широк≥ с≥льськ≥ вулиц≥ з традиц≥йними лавками вздовж паркан≥в. ≤ сам≥ садиби, ¤к≥, ¤к в≥домо, мають своЇ особливе призначенн¤. —аме тут ≥ проживають сел¤ни. ѕро них найб≥льше зодч≥ думали ≥ подбали. ¬ цьому њх найб≥льша заслуга, ¤к ≥ те, що село вони роз≥мкнули на природу, н≥чого не забираючи в≥д нењ ≥ не додаючи.

Ѕуд≥вництво —тароњ ”шиц≥ триваЇ. –озширюютьс¤, упор¤дковуютьс¤ садиби, плануЇтьс¤ збудувати музичну школу, нову лазню тощо. ѕроте вже тепер селище маЇ красиве, самобутнЇ обличч¤, г≥дне епохи розвинутого соц≥ал≥зму.

якубовскський ¬.
Ќова —тара ”шиц¤ // –ад¤нське ѕод≥лл¤, 1986. - 26 березн¤.