Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

НОВОПЛАНІВСЬКИЙ МІСТ

Порівняно з іншими історико-архітектурними пам'ятками, котрі своєю історією виникнення сягають у роки середньовіччя, Новопланівський міст побудовано значно пізніше - в другій половині XIX ст. Він з'єднав Старе місто з його новою частиною, так званим Новим планом.

Спорудження цього моста було зумовлено головним чином невигідним розташуванням існуючого Польсько-фільварецького, що з'єднував Старе місто з іншими передмістями. Крім того, значна скупченість населення Старого міста ускладнювала ріст забудови.
Група вищих урядових чиновників ва чолі з царем Миколою І, оглянувши в 1842 році Кам'янець-Подільський, прийшла до висновку, що місто дійсно опинилось у критичному становищі і в зв'язку з цим постало питання: переводити губернський центу у Вінницю чи залишити його тут? Лише завдяки тому, що на царя і чиновників справило велике враження саме місто та своєрідний ландшафт місцевості, було вирішено губернський центр не переводити і розпочати будівництво нового моста. В тому ж 1843 році столичні архітектори розробили проектний плав спорудження моста.

Минали роки, а практично все залишалось на папері. І лише під чac Кримської війни, коли над Кам'янцем нависла загроза раптової окупації австро-угорськими військами і необхідно було евакуювати документи державних установ, знову постало це питання.

Але пройшло ще вісім років, і тільки в 1864 р. щойно призначений на посаду губернського архітектора академік Песке розробив проект моста. При значних корективах, внесених губернською будівельною та шляховою комісією, цей проект був затверджений. Для постійного нагляду за спорудженням моста головне управління призначило інженера капітана Якова Костенецького.

12 червня 1864 р. відбулась урочиста закладка Новопланівського моста. Після гарматного салютування на дно котлована опустили мідну дошку з вибитими на ній іменами генерал-губернатора, губернатора і епископа. Майже десять років тривало будівництво. Лише в кінці 1873 року всі будівельні роботи були закінчені. Головними елементами щойно побудованого моста стали 6 опор, дерев'яна підкісна система і перекриття у вигляді балок і настилу. Довжина його становила 136 м, висота - 38 м.

Урочисте відкриття моста відбулось 19 січня 1874 р. Після цього Новий план почав інтенсивно розвиватись. У кінці XIX ст. на Бульварній (тепер Шевченка) і Петербурзькій (тепер Ленінградська) вулицях з'явились будинки жіночої гімназії, казенної палати, міської управи, страхового товариства, багато житлових будинків чиновників, купців, поміщиків.

До Великої Жовтневої соціалістичної революції основні конструкції моста не потребували ремонту. Лише в 1922, потім в 1933 pp. були проведені невеликі ремонтні роботи (замінені перила і дерев'яний настил). І тільки в 1939-1940 p.p. здійснена перша основна реконструкція його верхньої частини. Вся дерев'яна підкісна система замінена балочною системою перекриття опор. Основна вага настилу лягла на дві продовжні стальні ферми, які мали висоту до двох метрів. На ферми покладено близько 300 бетонних плит.

Під час Великої Вітчизняної війни залізобетонні конструкції верхньої частини були зруйновані. В роки Післявоєнної п'ятирічки будівельно-монтажним управлінням №2 (начальник С.В. Климовський) проводились роботи по відновленню цієї споруди. Основний монтаж вело Київське управління № 464, майже всі транспортні роботи виконував Г.М. Кривенко, бетонники С.О. Квятковський та І.О. Квятковський, тесляр Г.Ф. Козубенко. Велику допомогу подавав тодішній перший секретар міськкому партії В.В. Крикливий. Наприкінці 1950 р. будівельні роботи завершились, в січні 1951 р. Новопланівський міст знову введений в експлуатацію.

В архітектурній композиції міста поєднались лаконізм і суворість з особливою гармонією і динамікою. Міст немов завмер у стрімкому стрибку.

Папевська С.
Новопланівський міст // Прапор Жовтня, 1984. - 11 лютого.