Нестернко Валерій. Одна дума - чотири мови // Подолянин. - 2006. - 17 лютого. - С. 8.

Сторінки історії

ОДНА ДУМА - ЧОТИРИ МОВИ

Валерій НЕСТЕРЕНКО, кандидат історичних наук

Нинішні вибори до міських рад будуть першими в історії незалежної України, що проводитимуться суто за пропорційною виборчою системою, коли в ролі суб'єктів виборчого процесу виступають політичні партії, об`єднання та блоки.

Перші по-справжньому демократичні пропорційні вибори до Кам`янець-Подільського міського органу самоврядування (міської думи) відбулись восени 1917 р. в період діяльності Тимчасового уряду.

Міські думи в Російській імперії (виборні розпорядчі органи міського самоврядування) було засновано 1785 р. відповідно до "Жалуваної грамоти містам" імператриці Катерини II на засадах станового представництва. Населення міст поділялося на шість розрядів, кожний з яких посилав депутатів до міського зібрання. Зрозуміло, що до складу дум входили передусім представники заможних верств населення: дворяни, поміщики, багаті купці та інші. Після приєднання у 1793 р. Правобережної України до складу Російської імперії міські думи було створено і на Поділлі (зокрема, і в Кам`янці-Подільському).

У липні 1870 р. міська реформа Олександра II замість станового представництва встановила обрання терміном на 4 роки гласних (членів) міської думи на основі майнового цензу. Право обирати та бути обраними отримали тільки ті особи, котрі мали певний майновий ценз і могли сплачувати податки: власники торгових і промислових установ, купці, дворяни, фінансисти та інші. Робітники, службовці, дрібні власники, які не могли сплачувати податки, не отримували виборчого права. Виконавчим органом міської думи була міська управа, яку очолював міський голова, він же одночасно і голова міської думи. Незважаючи на те, що міські думи не відображали інтереси всіх мешканців міст і перебували в залежності від центральної та губернської влади, вони багато робили для розв'язання місцевих проблем: займалися упорядкуванням міст, розвитком системи охорони здоров`я, освіти, боротьбою з антисанітарією, епідеміями тощо.

У період російської революції 1905-1907 рр. вибори до міських дум відбувалися на основі більш демократичного законодавства, але після придушення революційних виступів ці позитивні зміни царська влада скасувала.

Після Лютневої революції до влади в Російській імперії прийшов Тимчасовий уряд, який проголосив загальне виборче право. Майновий ценз для громадян було скасовано. Восени 1917 р. в усіх містах Поділля відбулися вибори до місцевих органів самоврядування. Проходили вони за пропорційною виборчою системою. Тобто, політичні партії та блоки, профспілкові, виробничі організації або просто групи громадян могли формувати свої виборчі списки, за які голосували громадяни. Передвиборна агітація відбувалася майже без будь-яких перешкод з боку місцевої влади. Тобто, можна стверджувати про демократичний характер виборів.

Вибори до Кам`янець-Подільської міської думи проходили на фоні гострої політичної боротьби, що розгорнулася тоді в Україні. Це певною мірою вплинуло і на їхні результати. Перше засідання новообраної на демократичний основі міської думи відбулось 25 листопада 1917 р. (8 грудня за новим стилем). До того часу вже відбувся більшовицький переворот в Петрограді, внаслідок якого до влади прийшли більшовики, а Третім Універсалом Центральної Ради від 7 (20) листопада було проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

А тепер подивимося на представництво політичних партій та блоків у міській думі. Найбільше місць здобули представники об'єднаного єврейського блоку національного самовизначення - 17. Така велика кількість членів цієї політичної сили в думі пояснюється тим чинником, що тоді понад 40% жителів міста становили євреї, які, природно, голосували за своїх представників.

Другим за чисельністю був соціалістичний блок - 15 депутатів. У цьому блоці ми бачимо багатьох відомих людей, котрі відіграли помітну роль в історії Поділля. Варто хоча б назвати відомого меншовика (а пізніше - більшовика) Рафаеля САРКІСОВА, який пізніше працював у Подільському губернському комітеті КП(б)У; члена РСДРП ще з 1912 р., а одночасно і активного організатора багатьох страйків та антиурядових заворушень у Кам`янці-Подільському на початку XX століття Тимофія КУШЕЛЄВА. До блоку увійшли також кілька керівників місцевих єврейських партій "Бунд" та "Поалей Ціон", які стояли на радикальних соціалістичних позиціях.

До цієї фракції входив і відомий польський історик, член Подільського історико-археологічного товариства Олександр ПРУСЕВИЧ. Він у 1900-1905 рр. навчався на геологічному факультеті Московського університету, однак під впливом відомого російського вченого Василя КЛЮЧЕВСЬКОГО захопився історією. Перебуваючи на геологічній практиці в Подільській губернії, зацікавився історією, етнографією та природою краю. У 1907-1915 рр. був головним охоронцем Кам`янець-Подільського давньосховища (фактично - міського історичного музею), а одночасно завідував бібліотекою та фондами Товариства подільських природодослідників і любителів природи. Наслідком його пошукової роботи стала науково-популярна монографія "Кам`янець-Подільський. Історико-топографічний нарис" (Вільно, 1915 р.). Ця праця і сьогодні залишається однією із найкращих з історії нашого міста. Однак плідна наукова діяльність не заважала Олександру Миколайовичу дотримуватися радикальних політичних поглядів і виступати під час засідання міської думи від імені партії соціалістів-революціонерів.

Третьою за чисельністю фракцією в Кам`янець-Подільській думі став Український соціалістичний блок - 11 депутатів. Блок очолювала видатна представниця українського національного відродження, один із керівників губернського товариства "Просвіта" Олімпіада ПАЩЕНКО, яка дуже багато зробила для розвитку української культури та освіти на Поділлі. До складу українського блоку увійшли також активні просвітяни Олександр КРАСОВСЬКИЙ, М. МИХАЙЛОВСЬКИЙ та інші.

Значною була і кількість депутатів від польського списку - 9. Її очолив Антон ШУЛЬМІНСЬКИЙ - відомий громадський діяч Кам`янця-Подільського, один із лідерів міської польської громади. Членом польської групи в міській думі був і один із настоятелів костьолів міста - ксьондз Іван БОРИСЮК, який пізніше взяв безпосередню участь у боротьбі за відновлення незалежної Польщі.

Загалом саме ці чотири політичні сили відігравали головну роль у роботі тодішньої Кам`янець-Подільської міської думи. До думи також потрапили представники від інших менш впливових політичних сил, але їхня кількість була зовсім незначною. Так, від демократичної ділової групи та спілки ремісників було обрано по два депутати, від єврейської організації спілки дрібних домовласників, від спілки службовців, спілки домовласників - тільки по одному.

У роботі першого засідання міської думи взяли участь 57 осіб. Спочатку попередній міський голова Антон ШУЛЬМІНСЬКИЙ привів до присяги новобраних гласних. Після цього кожна фракція зачитала свої декларації, в яких мова йшла про перспективи розвитку міста. Багато уваги приділялось і поточним політичним питанням.

Виступили представники від єврейського блоку, РСДРП, місцевих соціалістів-революціонерів, єврейських партій "Бунд", "Поалей Ціон", польської громади. Ці заяви та декларації свідчили про те, що наступна праця думи буде непростою та буде супроводжуватися сутичками та конфліктами.

Представники єврейських політичних партій виступали єврейською мовою, члени соціалістичного блоку - російською, лікар Олександр НЕЙМАН (представник польського блоку) - польською. З одного боку, це було свідченням демократичних процедур у роботі думи, оскільки кожна етнічна група могла в такий спосіб відстоювати свої національні інтереси, а з іншого боку - це створювало певні труднощі та напругу, оскільки переклад промов (до того ж часто недосконалий) забирав багато часу.

Представник українського соціалістичного блоку Олександр КРАСОВСЬКИЙ (до речі, єдиний, хто виступав на першому засіданні думи українською мовою) зауважив, що "хоч у міській думі Кам`янця-Подільського... всього 11 гласних українців, однак українська соціалістична фракція вважає, що міста України повинні стати справжніми культурними центрами УНР". Цим самим він продемонстрував прагнення українського блоку рішуче відстоювати українські національні інтереси під час роботи в думі.

Після політичних декларацій гласні думи перейшли до виборів голови міської думи. Однак найчисельніша фракція (Єврейський блок національного самовизначення) заявила, що у виборах брати участі не буде і від голосування утримається. В результаті виборів міським головою було обрано Олександра КРАСОВСЬКОГО. За нього проголосувало 39 гласних думи. Тоді ж було обрано і міську управу, членами якої стали Антон ШУЛЬМІНСЬКИЙ, Роберт САРКІСОВ та інші.

Праця міської думи проходила в надзвичайно важких політичних умовах. Солдати дезорганізованої російської армії, які під впливом "пораженчеської" більшовицької агітації, покидали фронт, часто грабували селян, унаслідок чого значно погіршилася продовольча ситуація і в Кам`янці-Подільському. Незважаючи на це, Кам`янець-Подільська міська дума поряд із вирішенням поточних господарських питань прийняла кілька важливих рішень, що стосуються розвитку освіти, культури, політичного та релігійного життя міста.

Так, 14 грудня 1917 р. (27 грудня - за новим стилем) міська дума прийняла резолюцію, в якій, зокрема, говорилося про необхідність відкриття у місті навчальних закладів із українською, єврейською, польською мовами навчання, які б враховували етнічний склад учнів і побажання батьків. До цього часу навчання в усіх гімназіях, повітових училищах Кам`янця-Подільського проводилося виключно російською мовою. Було створено спеціальну комісію, яка повинна була зайнятися питанням організації навчальних закладів такого типу.

На засіданні 4 січня 1918 р. члени міської думи обговорили питання про обрання делегатів на Московський з`їзд міст, метою якого був захист демократичних Установчих зборів. Було прийнято рішення - спочатку обговорити це питання із членами Центральної Ради та Генерального Секретаріату. Однак через несприятливі політичні умови делегація від Кам`янця-Подільського до Києва так і не добралася, а згодом - 6(19) січня 1918 р. -Установчі збори було розігнано групою червоноармійців та анархістів.

15 січня 1918 р. Кам`янець-Подільська міська дума ухвалила створити спеціальну комісію, що повинна була б розглянути питання про створення в Кам`янці-Подільському університету. До складу комісії увійшли відомі науковці та громадські діячі Кам`янця-Подільського: видатний учений-зоолог, професор Петро БУЧИНСЬКИЙ, голова Подільської губернської "Просвіти" Кость СОЛУХА, найвідоміший історик Поділля Юхим СІЦІНСЬКИЙ, Олімпіада ПАЩЕНКО, Олександр ШУЛЬМІНСЬКИЙ, Олександр ПРУСЕВИЧ та інші.

Проте плідну працю міської думи було перервано наприкінці січня 1918 р. в зв'язку з приходом на Поділля більшовиків. Усі місцеві органи самоврядування (зокрема, Кам`янець-Подільська міська дума) припинили свою діяльність. Встановилася влада революційного комітету, яка виключала будь-яку можливість демократичного розв'язання тих чи інших місцевих проблем.

Засідання міської думи відновилися 22 лютого (5 березня за новим стилем) 1918 р. після формального відновлення в місті влади УНР (фактично контроль у місті перебував у руках австрійського військового командування). Цього дня члени міської думи схвалили провести кілька конкретних заходів, щоб ліквідувати негативні наслідки перебування радянської влади у Кам`янці-Подільському. Адже багато мешканців міста зазнали значних матеріальних і моральних збитків від червоноармійців, втратили своє майно, їхні помешкання були пограбовані або зруйновані. Посильну допомогу потерпілим мешканцям міською владою було надано.

Міська влада займалася питанням перейменування вулиць і майданів, назви яких входили в суперечність із новими політичними реаліями.

Так, 26 лютого 1918 р. на засіданні міської думи було ухвалено перейменувати Романовський проспект у Кам`янці-Подільському на проспект імені Тараса ШЕВЧЕНКА, Олександрійське міське училище - в училище імені Тараса Шевченка, всі романовські стипендії для школярів - на шевченківські. За це рішення члени думи проголосували одноголосно.

На наступному засіданні міської думи за пропозицією Рафаеля САРКІСОВА було ухвалено рішення "увіковічнити річницю Великої Російської революції та перейменувати Семінарську площу (розташовувалася навпроти Подільської православної духовної семінарії, там, де нині стоїть головний корпус Подільського державного аграрно-технічного університету - В. Н.) в площу 27 лютого". Таким чином міська влада віддала данину Лютневій буржуазно-демократичній революції 1917 р.

Найважливішою, на нашу думку, ухвалою міської думи цього складу було прийняте майже одноголосно (тільки один член міської думи утримався) рішення про необхідність відкриття в місті над Смотричем українського державного університету. За наполяганням представників різних етнонаціональних політичних груп у резолюцію думи з цього питання було включено пункт про необхідність організації при майбутньому університеті спеціальних кафедр з польської, єврейської, російської історії та літератури. До складу комісії з організації університету було включено представників від усіх найчисельніших фракцій міської думи.

29 квітня 1918 р. в Україні відбувся переворот гетьмана Павла СКОРОПАДСЬКОГО, який суттєвим чином вплинув на діяльність Кам`янець-Подільської міської думи, але це вже тема для іншої розповіді.

На фото початку XX ст.: на задньому плані (за храмом Олександра Невського) будинок міської думи (сьогодні будівельний технікум із надбудованим третім поверхом).