Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Олег БУДЗЕЙ, журналіст, Кам'янець-Подільський
"Подолянин", 22.06.2001 р.

ОДИН З КОНИКІВ КАМ'ЯНЕЦЬКОЇ ПОПЕЛЮШКИ
ЧОТИРИ РОКИ - ЧОТИРИ КРОКИ

Ні для кого не секрет: щоб з Попелюшки зробити принцесу, потрібні інвестиції. І навпаки: якщо позбавити принцесу інвестицій, вона невдовзі стане Попелюшкою.

60 років тому (14 березня 1941 року) доля (у вигляді постанови ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР) розпорядилася: перенести обласний центр з Кам'янця-Подільського до Проскурова. Для радянської системи господарювання це означало: з Проскурова ліпити принцесу, а Кам'янець сам повільно і тихо ставатиме Попелюшкою. І хоч як потім не брикалися Григорій ТОНКОЧЕЄВ і Олександр ЛЄСОВОЙ, пробиваючи по Києвах і Москвах проекти та капіталовкладення для міста над Смотричем, змінити щось реально було неможливо. Для ілюстрації наведемо лише одну цифру: якщо 1984 року в Хмельницькому вже проживало 210 тисяч чоловік, то Кам'янець-Подільський на стотисячний рубіж вийшов тільки через два роки.

Ідея композитора Володимира ПАНЧУКА реабілітувати репресовану "Квітку на камені" наданням місту особливого - республіканського - статусу викликала схвальне ставлення практично у всіх кам'янчан, але фактично єдиним ентузіастом нелегкої боротьби за ідею залишився сам Володимир Петрович. Здобути все і негайно не вдалося. Але пізніше частинами і впродовж чотирьох років чогось-таки вдалося досягти. Судіть самі.

2 листопада 1995 року - постановою Кабінету міністрів України на базі Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту створено Подільську аграрно-технічну академію.

27 червня 1996 року -указом Президента України створено Національний природний парк "Подільські Товтри" з центром у Кам'янці-Подільському.

28 червня 1997 року - постановою Кабінету міністрів України на базі Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту створено Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет.

30 квітня 1998 року - указом Президента України Кам'янець-подільському державному історико-архітектурному заповіднику надано статус Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець".

Чотири роки - і чотири важливих кроки; трьом чільним закладам міста підвищено статус, четвертий (не менш важливий!) створено. Саме йому, національному природному парку (НПП), проблемам його становлення та перспективам його розвитку присвячено цю публікацію. Бо ж нагода вагома: 27 червня парк відзначатиме перший - п'ятирічний - ювілей.

ПОЧАТОК З ДВОМІСЯЧНОЮ ПАУЗОЮ

Отже, 27 червня Кам'янець-Подільський став центром найбільшого в Європі (261 тисяча гектарів) національного природного парку, що охопив територію трьох районів Хмельницької області - Кам'янець-Подільського, Чемеровецького, Городоцького. І почалися перші проблеми: хто ж керуватиме парком? Комусь директорське місце видалося престижним, комусь "тепленьким". Які сили, важелі, особи були задіяні в цій боротьбі, - все це історія поки що зберігає у таємниці. Та й не це важливо сьогодні. Бо все ж таки через два місяці після створення парку - 4 вересня 1996 року - наказом міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Юрія КОСТЕНКА директором НПП "Подільські Товтри" було призначено людину достойну - інспектора Дністровської регіональної інспекції екобезпеки Олександра НІКІТІНА.

ДИРЕКТОРАМИ НЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ

Директор НПП "Подільські Товтри" Олександр НІКІТІН (праворуч) з іноземними гостями

Директор НПП "Подільські Товтри" Олександр НІКІТІН (праворуч) з іноземними гостями

Майбутній директор НПП народився 16 липня 1946 року в угорському місті Байя, що розкинулося на березі Дунаю. Полк, в якому служив його батько Костянтин Олександрович НІКІТІН, утримував залізничний міст і забезпечував евакуацію радянських військ і техніки. 1956 року сім'я оселилася в Кам'янці-Подільському. Тут Сашко закінчив середню школу №8, потім - Одеську політехніку. Служив в армії (в Ханти-Мансійському національному окрузі). Працював на заводі "Електроприлад" - доріс до заступника головного технолога... А доля вже підкидала несподівані повороти життєвої дороги. Славетний завод залихоманило. Володимир КО3ЛОВ запросив на роботу до себе - охороняти природу. Молодий інспектор проявив себе як гарний організатор, створивши лабораторію екологічного контролю довкілля на заводі дереворізального інструменту.

З ВЕЛИКОЮ МЕТОЮ

Людмила ЛЮБІНСЬКА (праворуч) зі студентами та аспірантами в експедиції

Людмила ЛЮБІНСЬКА (праворуч) зі студентами та аспірантами в експедиції

Мова про національний природний парк на півдні Хмельницької області велася давно. Досить сказати, що 23-24 вересня 1993 року в Кам'янець-Подільському педінституті відбулася навіть спеціальна Всеукраїнська науково-практична конференція "Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення". Але одна річ - теоретично готувати питання, і зовсім інша - практично втілювати ідею в життя. Тим більше, що в указі Президента про створення НПП мету окреслено досить таки масштабно:

- для захисту, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля, що містять унікальні історичні та культурні комплекси дуже важливої екологічної, естетичної, наукової, освітньої, рекреаційної та оздоровчої цінності.

Олександр Костянтинович формулює основну мету діяльності НПП стисліше і прагматичніше: "Вивчати та регулювати".

- Особливість нашого парку полягає в тому, - продовжує директор, - що територія НПП "Подільські Товтри" не є компактною, яку, скажімо, можна відгородити якимось парканом і сказати: "Це наше, а те ваше". Насправді ж, на території парку є велика промислова група, значний аграрний сектор і т.д. Ми маємо співіснувати з багатьма. Тому я як директор є фігурою політичною.

І БЕЗ ВЛАСНОЇ ХАТИ

Так, завдання, які ставилися перед НПП, було сформульовано чітко. Але не було жодної чіткості з елементарними умовами для щоденної праці. Співробітники на чолі з директором тіснилися на п'ятому (технічному) поверсі "білої хати", бухгалтерів НПП прийняла, потіснившись, бухгалтерія газети "Кам'янець-Подільський вісник".

Офіс НПП по пл. Польський ринок, 6"І тоді я зрозумів: без свого будинку ми не виживемо, не відбудемося як науково-просвітницька та природоохоронна установа", - продовжує розповідь Олександр Нікітін. Усю енергію директора було спрямовано на те, щоб ввести в експлуатацію будинок у Старому місті (Польський ринок, 6).

- Допоміг і випадок, - говорить Олександр Костянтинович, - до Кам'янця-Подільського приїхала з телебачення Ірина КОСТЕНКО, зняла, зокрема, сюжет і про наші митарства. Побачивши наяву наші проблеми, зуміла донести їх і до свого чоловіка - міністра. А Юрій Костенко знайшов можливість виділити нам гроші.

ЛИХОМАНКА ПЕРЕВІРОК

Навіть після призначення директора НПП тривала боротьба за посаду... директор НПП. Бо призначеного директора можна зняти, показавши його неспроможність налагодити роботу, а ще краще користолюбство. І зачастили перевірки за перевірками, анонімні листи від нібито працівників парку. Досить сказати, що перевірка КРУ в 1998 році тривала 9 місяців. - Доходило до смішного, - розповідає Олександр Нікітін. - Скажімо, вчепилися в те, що незаконно виплачено премію. І навіть довідка з міністерства, що премію виплачено за цільовим призначенням, не допомагала: була підозра, що довідку сфальсифіковано. І тільки приїзд до Кам'янця і свідчення заступника міністра Ярослава Мовчана нарешті зняли всі підозри. Крапку в цій нелегкій ситуації підозр, ін-синуацій поклала у березні 1999 року зустріч з колективом НПП міського голови Олександра МАЗУРЧАКА та народного депутата України Сергія ТАНАСОВА. І стаття Валерія БАНЬКОВСЬКОГО в "Кам'янець-Подільському віснику" з характерною назвою "Подільським Товтрам" 37-й рік?".

КОЛЕКТИВ

Та годі про печальне. Поговоримо про те, що "Подільськими Товтрами" зроблено. А зроблено, попри всі труднощі становлення, немало. По-перше, є цілком боєздатний колектив. Заступником директора з наукової роботи працює з початку створення НПП кандидат біологічних наук Людмила ЛЮБІНСЬКА - жінка, що просто закохана в Товтри, в унікальність їх рослинного розмаїття. Заступником директора з питань туризму, рекреації є Юрій БОЄВ, добре відомий у туристичних і не тільки туристичних колах. Працює в НПП і відомий дослідник флори Подільських Товтр, кандидат сільськогосподарських наук Степан КОВАЛЬЧУК.

Кандидат сільськогосподарських наук Степан КОВАЛЬЧУК

Кандидат сільськогосподарських наук Степан КОВАЛЬЧУК

МУЗЕЙ І БІБЛІОТЕКА

У будинку на Польському майдані, 6 відведено дві кімнати під музей. У першій зібрано цінні геологічні та палеонтологічні матеріали, другу присвячено рослинному та тваринному світові Подільських Товтр. Бібліотека НПП налічує понад 7 тисяч книг. Практично, "Подільські Товтри" врятували від загибелі книгозбірню Кам'янець-Подільського відділення Географічного товариства України. І бібліотеці, і музею тіснувато у відведених їм кімнатах.

- Є ідея, - говорить Олександр Костянтинович, - поєднати наші зусилля з сусідами - загальноосвітньою школою №1, що входить до системи шкіл ЮНЕСКО. Продовживши в них експозиції нашого музею, ми разом робитимемо корисну для міста справу. Адже наш музей відкритий для відвідування і безкоштовний.

І ніби на підтвердження слів директора до будинку НПП підійшла чергова група школярів на чергову екскурсію.

БАЗА

- Нами створено серйозну комп'ютерну базу. Маємо свій Веб-сайт в Інтернеті, - хвалиться директор.

І, справді, сайт НПП досить інформативний. Чого тут тільки немає - і флора, фауна Подільських Товтр, і історичні пам'ятки Кам'янця-Подільського. Можна і прочитати, і побачити. Роботу над базою далеко не закінчено, але вже те, що є, засвідчує: робота ведеться ретельно і з достатньою повнотою.

Найближчим часом буде проведено аерофотознімання території національного природного парку. Звичайно, що поетапно, по мірі надходження коштів (спочатку території Кам'янець-Подільського району). І на основі багатозонального знімання буде виготовлено детальні і надзвичайно точні топографічні карти парку. Бо ж таки треба знати в деталях, а не приблизно те, чим ти відаєш.

А ЯК ЖЕ З РЕГУЛЮВАННЯМ?

Як бачимо, з першої частини директорської формули "вивчати та регулювати" перша частина (вивчення) успішно виконується. А як же з регулюванням? "А практично ніяк, - чесно признається Олександр Костянтинович. - Спробували забезпечити чистоту каньйону Смотрича. Розчистили, вивезли сміття, почепили лозунги - звернення до жителів. А ефект всієї цієї роботи нульовий. Каньйон знову засмітили - і ще більше. Сьогодні ми тільки намацуємо перші підходи до регулювання".

Є в указі про створення НПП і завдання відтворювати природні ландшафти Поділля. І посадка 4 квітня ц.р. 5100 молодих дерев біля с.Бабшин є наочною ілюстрацією, що і це завдання не забуто.

СПІВПРАЦЯ

Якби "Подільські Товтри" замикалися тільки на собі, нічого би не було. Навпаки, для НПП характерна тісна співпраця з багатьма організаціями, скажімо, такими як Інститут екології Карпат НАН України у Львові, Інститут ботаніки НАН України у Києві. Співпраця не замикається в рамках України: досить назвати спільний українсько-датський проект, трирічну працю в НПП волонтера Томаса ТОМПСОНА. Через таку співпрацю науковий потенціал НПП подвоюється, потроюється.

НАУКА ТА ОСВІТА

Детальніше про наукову та освітню роботу НПП розповідає Людмила ЛЮБІНСЬКА:

- Багатства живої та неживої природи ретельно вивчаються нашими науковцями спільно з колегами із різних наукових закладів України. А як результат - чотири томи "Літопису природи НПП "Подільські Товтри", де є матеріали і про клімат (адже маємо свої метеопости), і про рослини, і про тварини, і про древніх жителів нашого краю, про геологію та географію та про ті зміни, що відбуваються під впливом людини, а також наукові публікації та книги.

Просвітницька робота проявляється і в екологічних таборах, експедиціях, екскурсіях, в яких беруть участь учні, студенти нашого міста та районів. А перші місця в місті, області та дипломи всеукраїнських конкурсів учнів, які на базі НПП проводять науково-дослідні роботи - це також перлини до коштовностей нашої освітянської еліти. Курсові, дипломні та кандидатські - це те, що збагачує як науку, так і наш інтелектуальний потенціал.

ГРАНТИ ЯК ГАРАНТИ

Ми поговорили, здається, вже про все. Не говорили лише про основне - про фінансове забезпечення національного природного парку. Міністерство фінансує практично тільки утримання штату (а зарплати працівників НПП, включаючи і директора, аж ніяк не назвеш високими). Зароблені самостійно гроші НПП використовувати не може: вони повинні надійти на рахунок міністерства і ним розподілитися. Залишається єдиний спосіб, яким НПП користується досить успішно, - гранти від різних фондів.

П'ЯТЬ РОКІВ -П'ЯТЬ УРОКІВ

Про що ж засвідчили п'ять років діяльності на півдні Хмельницької області національного природного парку "Подільські Товтри"? Спробуємо це сформулювати в п'яти пунктах:

- Щоб здолати дорогу, треба йти.
- Від "знати" до "впливати" дорога довга.
- Гарний колектив - половина справи.
- Охорона природи - справа самих охоронців природи.
- Але крапля камінь довбає.

І ще один загальний висновок: академія, університет, НПП, НІАЗ - то гарна четвірка коней для кам'янецької Попелюшки. І, напевно, саме в їх дружньому русі вперед - наша головна надія.