¬ернутьс¤ в главное меню | на исторические сведени¤ | к списку статей

ѕерлина природи

” глибинах ѕод≥льськоњ височини ховаЇтьс¤ ц≥лий св≥т печер. “ам Ї вже досл≥джен≥ ходи, а також лаб≥ринти в≥чноњ темноти, куди ще не ступала нога людини. ѕечера "јтлантида" Ї другою за красою г≥псовою печерою в ™вроп≥.

÷ей геолог≥чний пам'¤тник природи розташований у схил≥ долили р≥ки ≥ «бруч б≥л¤ села «авалл¤. Ћегенда розпов≥даЇ, що у верхн≥й частин≥ схилу, над печерою, колись сто¤ла церква.  оли вона "завалилась" п≥д землю у провалл¤, село було названо «авалл¤. ѕро печеру тод≥ ще не п≥дозр≥вали.

” 50-х роках у схил≥ долини було закладено кар'Їр по добуванню глини. ¬≥н в≥дкрив к≥лька печерних отвор≥в, ¤к≥ у 1968 роц≥ досл≥дили юн≥ кињвськ≥ спелеологи. ¬л≥тку 1969 року багатометров≥ розкопки привели њх до великоњ зали, ¤кою починалась величезна печерна система
«'¤вились ≥ точн≥ вим≥ри печери: загальна довжина - 2525 метр≥в, площа - 4440 квадратних метр≥в, об'Їм - 11360 куб≥чних метр≥в. ¬одно механ≥чн≥ осади 2-5 метри, ¤к≥ зал¤гають у ходах печери, в≥дображають зм≥ни г≥дрогеолог≥чних умов цього масиву за останн≥ 700-800 тис¤ч рок≥в.

≈моц≥њ й асоц≥ац≥њ, ¤к≥ виникають при розгл¤д≥ чудових твор≥нь, у ¤к≥йсь м≥р≥ передають назви, дан≥ першов≥дкривачами гротам ≥ залам - Ќ≥жн≥сть, «олота ос≥нь, „ервон≥ маки, —н≥гова королева, ’рам бог≥в.

ƒетальн≥ карстолого-спелеолог≥чн≥ досл≥дженн¤, проведен≥ у печер≥ "јтлантида" ≤нститутом геолог≥чних наук јЌ ”–—–, дозволили зробити висновок, що формуванн¤ печери почалос¤ ще в к≥нц≥ неогенового пер≥оду. ÷≥кавим Ї пов≥домленн¤ науковц≥в ≥нституту, що в останн≥ роки косм≥чною розв≥дкою встановлено довжину "јтлантиди" - близько 60 к≥лометр≥в. ј оск≥льки досл≥джено лише к≥лька к≥лометр≥в печери, то перед спелеологами  ам'¤неччини - членами клубу "√оризонт" - попереду багато захоплюючих експедиц≥й, ¤к≥ в≥дкриють нов≥ таЇмниц≥ прекрасноњ "јтлантиди".

ƒеревич ѕ.
ѕерлина природи // ѕрапор ∆овтн¤, 1987. - 12 вересн¤.