Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

А. ПАРАВІЙЧУК.
"Прапор Жовтня", 21 січня 1978 р.

ПЛОЩА РЕВОЛЮЦІЇ

Є у Кам'янці-Подільському прославлена площа, яка стала площею революції. Це - Радянська площа.

Має вона давню і багатогранну історію. Закладена ще наприкінці XIV ст., коли у Кам'янці появилися вірмени і почали заселяти південну частину острова. До початку XIX ст. вона і назву мала - Вірменський ринок.

Після возз'єднання у 1793 році Кам'янця з Росією, на площі розташувалися установи новоствореної Подільської губернії. У правому південному кутку ринку містився палац колишнього коменданта фортеці, вірменина Яна Вітта. Російський уряд купив палац у спадкоємців Вітта і перетворив його на дім губернатора (згорів у 1920 р.). Вірменський ринок став Губернаторською площею.

Площа займала і зараз займає центральне місце у стародавній частині Кам'янця. Всі буремні революційні події завжди розпочиналися на цій площі перед будинком губернатора. Події революції 1905 року починалися тут. 18 жовтня 1905 року на площу вийшли з червоними прапорами понад 2 тисячі демонстрантів. Виникали стихійні мітинги, які проходили під лозунгами "Геть самодержавство!", "Хай живе свобода!". Наляканий губернатор у другій половині дня викликав військо, яке розігнало демонстрантів.

Лютнева революція 1917 року докотилася до Кам'янця тільки 4 березня. Протягом двох тижнів на площі щоденно відбувалися демонстрації і мітинги. 12 березня на цій же площі створено першу Раду робітничих і солдатських депутатів.

У вересні 1917 року Рада робітничих і солдатських депутатів перебралася із Старого бульвару безпосередньо на площу в приміщення духовної консисторії (тепер - Радянська площа, 4). Саме тут, в ніч на 1 листопада 1917 року (за старим стилем), проведено перевибори Ради. Більшовики здобули вирішальну більшість, проголосили радянську владу у місті, обрали чотирьох комісарів для контролю і керівництва установами міської і земської управ. Та боротьба на цьому не скінчилася, адміністративна влада залишалася ще в руках Тимчасового уряду, а потім Центральної Ради.

На початку січня 1918 року до міста перемістився з Жердя 12 армійський корпус на чолі з виборним командиром - більшовиком М. Г. Кропив'янським та головою ревкому, більшовиком Ф. В. Поповим.

Спираючись на реальну силу більшовиків 12 корпусу, Рада робітничих і солдатських депутатів 21 січня 1918 року повалила владу націоналістичної Центральної Ради і у всій повноті встановила в місті Радянську владу. Рада робітничих і солдатських депутатів перемістилася у губернаторський дім і розпочала створювати нові органи радянської влади.

Серед перших заходів було також перейменування Губернаторської площі на Радянську. Це відповідало змісту і характеру подій, які відбувалися на цій площі. Наприкінці січня 1918 р. тут була організована Червона гвардія, а 28 січня вийшла перша більшовицька газета "Известия Совета рабочих и солдатских депутатов".

Всі дальші заходи по організації і зміцненню радянської влади у місті та на Кам'янеччині розпочиналися на цій площі. Революційна площа міста стала Радянською, центром радянської влади у місті. Тут тепер міститься районна Рада народних депутатів.

На площі зараз знаходиться 15 будівель, 10 з них - пам'ятники архітектури XVI - VIII ст.