Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Поділля пензлем іноземців

Здавна іноземні мандрівники, серед яких було багато людей мистецтва, жваво цікавились Україною, особливо Поділлям. Їх приваблював цей край: відроги Карпат надавали ландшафту рідкісної своєрідності і краси, земля вражала родючістю, народ відзначався щирістю і доброзичливістю. Іноземні художники знаходили тут благодатний матеріал для своєї творчості.

У 1781-1783 рр. Україну відвідав І. Мюнте (1727-1789) - художник, архітектор, військовий інженер з Ельзасу. Під час подорожі він багато малював, зібрав альбом з 140 кольорових акварелей з видами сіл, міст і містечок Волині та Поділля.

Значний слід в історії мистецтва України, Литви та Білорусії залишив уродженець Відня живописець Іоганн Прахтель (1737-1799). Він створював портрети, розписував склепіння і стіни храмів. Його пензлю належав живопис в кам'янецькому Тринітарському костелі, що на жаль, не зберігся до нашого часу.

Часто бували на Україні італійські живописці. У середині XIX століття художник Джованні Сампіні розписав інтер'єр Кафедрального костьолу у нашому місті. Ці розписи збереглись дотеперішнього часу. Деякі іноземні художники назавжди пов'язували своє життя з Поділлям. Наприклад, італієць Матео Бачеллі (1769- 1850), портретист, двадцять років прожив у Чорному Острові, де і помер.

Великий інтерес до української тематики виявляли польські митці А. Гротгер, П. Гурський, Н. Орда та інші. Наполеон Орда (1807-1889), польський літератор, композитор і художник, багато подорожував по Україні. Він залишив альбом видів Київської, Волинської, Подільської та інших губерній Російської імперії. У фондах історико-архітектурного заповідника зберігаються 123 літографії з його акварелей, видані М. Файансом у Варшаві в кінці XIX століття. Серед них ми бачимо пейзажі, малюнки палаців, оборонних замків, культових споруд. Види Кам'янця-Подільського і Жванця. Славути, Меджибожа, Зінькова та Летичева - все це є серед робіт Наполеона Орди. У них відчувається захоплення автора мальовничим Поділлям, його природою, містами і селами. Міжнародні зв'язки були плідними і корисними як для українських митців, що засвоювали нові віяння у мистецтві, так і для іноземних художників, які приїжджали на Україну. Новий художній досвід поєднувався з місцевою традицією, що створювало благодатними грунт для дальшого розвитку мистецтва.

Осетрова Г.
Поділля пензлем іноземців // Прапор Жовтня, 1989. - 9 вересня.