Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

Сергій ТРУБЧАНІНОВ

Історія Поділля та Південно-Східної Волині. Книга 2 (XIV-XVIІІ ст.)
Подільське князівство Коріатовичів

1362 року, як свідчать літописи, литовський великий князь Альгірдас (Ольгерд) вирушив походом проти татар і розбив трьох татарських ханів - "отчичів і дідичів Подільської землі" в степу коло річки Сині Води (вважають, що це Синюха - ліва притока Південного Бугу). Ольгерд повернувся до Литви з частиною війська, а другу частину залишив на Поділлі, над якою поставив старшими дітей свого брата Коріата - Коріотайтісів (Коріатовичів). Літопис називає нам Олександра, Костянтина, Юрія та Федора.

Літописець говорить, що Коріатовичі увійшли в приязнь з отаманами (тобто старшинами з місцевого населення), стали боронити Подільську землю від татар, а баскакам дані більше не давали. Вони звернули увагу передусім на те, щоб зміцнити Поділля Один замок було збудовано на місці давньої Бакоти (тепер село Бакота затоплено Дністровським водосховищем), інший замок - Смотрич, від річки Смотрич названий. Розбудувались замки в інших містах Поділля: у Брацлаві, Вінниці, Меджибожі. Літопис розповідає про те, як Коріатовичі, будучи на ловах, убили багато зубрів, ланей, сарн та диких кобил над річкою Смотричем - там, де тепер Кам'янець-Подільський. Побачивши це чудове місце, ніби самим Богом обране, вирішили збудувати замок й місто. Щоб заохотити людей селитися в новому місті, Юрій Коріатович, разом з братом Олександром, видав 1374 року грамоту, в якій обіцяв міщанам Кам'янця лани и вигони для худоби, дарував їм право самим судитися и порядкувати та на двадцять років увільнив їх від усіх податків. Місто стало швидко рости,. Після смерті старших братів у Подільському князівстві правив молодший брат - Федір. Він проводив незалежну політику, чим обурив правителя Литви князя Вітовта. За висловом літописця, Федір Коріатович "из підданства і повинності великого князя литовського вибився". 1393 року Вітовт пішов походом на Поділля. Біля Брацлава військо Вітовта розгромило Федора Коріатовича, той ледве втік до Кам'янця. Вітовт зайняв Брацлавський і Смотрицький замки, а також Червоний Городок, Бакоту і Скалу. Переслідуючи Федора, він обклав Кам'янець (ще в XIX ст. в районі вулиці Пушкінської зберігалися залишки земляних укріплень, які називали Вітовтовими шанцями). Федір Коріатович покликав на допомогу союзників - молдаван та угорців. Але це не допомогло. Кам'янець було взято. Так Вітовт, за словами літописця, "прилучив усе Подоллє до князівства Литовського". А Федір Коріатович з 20 тисячами подолян оселився на Закарпатті, де довгий час правив у місті Мукачеві.

Трубчанінов С.
Подільське князівство Коріатовичів // Подолянин, 1994. - 5 травня.