Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ПОДІЛЬСЬКІ ШЛЯХИ КОБЗАРЯ

22 вересня 1846 року в канцелярії київського генерал-губернатора співробітник Археографічної комісії художник Тарас Григорович Шевченко одержав документ про чергове відрядження. Він повинен був у Київській, Подольскией, Волинській губерніях зібрати відомості по народні перекази, місцеві повісті та оповідання й пісні і записати їх в такому вигляді, як вони є.

Це відрядження відповідало внутрішнім потребам поета, який виявляв великий інтерес до фольклору, історії й археології.
Свою подорож Шевченко розпочав з Кам'янця-Подільського. Робити записи поетові допомагали знайомі. Так, учитель географії Кам'янець-Подільської міської гімназії Петро Чуйкевич записав до альбома Тараса Григоровича народні пісні "Пливе щука з Кременчука", яку й тепер можна почути в подільських селах, а також "Зійшла зоря із вечора", "Ой, Кармелюче, по світу ходиш".

П. Чуйкевича Шевченко міг знати ще з Києва. Адже у 1847 році вчителя притягував III відділ у справі кирило-мефодіївців. Можливо, через Чуйкевича та інших кам'янчан поет ознайомився ще з деякими матеріалами про Устима Кармалюка. У місті та навколишніх селах жили тоді люди, які особисто знали народного месника, давали йому притулок.

Під час подорожі по Поділлю та Волині Т. Г. Шевченко записав невідомий варіант народної пісні про Кармалюка.

Зібрані фольклорні матеріали поет старанно зберігав і взяв з собою на заслання. Вони були знайдені під час обшуку в Орській фортеці 1850 року. На допиті Шевченко відповідав: "Стихи и песни на малороссийском наречии не моего сочинения, а записанные мною во время бытности моей в Киевской, Каменец-Подольской и Волынской губерниях, как песни народные, 1846 года".

Про почуте, побачене і пережите під чаc подорожі по Волині і Поділлю Шевченко розповів у своїх творах, написаних на засланні. В них він щедро використовував народні пісні, перекази та легенди.

Тема поеми "Варнак" та однойменної повісті про отамана ватаги селян-месників, безперечно, пов'язана з іменем Устима Кармалюка. "Пісні і легенди про Кармалюка являють собою поетично-народну основу поеми ї паралель до неї", - пише дослідник творчості Кобзаря Є. Ненадкевич.

Згадані у повісті населені пункти - це всі місця, де побував Шевченко під час подорожі. І всюди - на Волині і Поділлі - ще живі були спогади про виступи Кармалюка проти панів, співали пісні про його героїчні вчинки. Напади повстанців, яких очолював герой повісті Кирило (у поемі він безіменний), здійснювались не в інтересах власної наживи. Награбоване брали у багатих і віддавали бідним. Це відтворює вчинки Кармалюка, оспівані народом у широко відомій пісні "Повернувся я з Сибіру". Слова цієї пісні повністю записані в щоденниках Шевченка 20 травня 1856 року. Автор називає Кармалюка "славним лицарем".

Враження від поїздки 1846 року, зібрані фольклорні матеріали лягли в основу ще одного твору, написаного Т. Г. Шевченком на засланні, - поеми "Марина" - 1846 рік. Автор не вказує місце події, але ми можемо здогадатися, що дія відбувається десь на Поділлі чи Волині.
Ще одним свідченням цього, що "Марина" створена під впливом подорожі 1846 року, є використання в поемі народних пісень, записаних на Поділлі та Волині.

Пісню "Зійшла зоря із вечора, та й назорілася", записану подолянином Чуйкевичем до альбома Шевченка, поет використав у повістях "Близнецы" і "Прогулка с удовольствием и не без морали".

На підставі вивчення історичних пам'яток і фольклору Т.Г. Шевчевко робить висновки про героїчне минуле українського народу, про його боротьбу проти гнобителів, відображену в піснях і легендах.

Подорож 1846 року допомогла революціонерові - демократу ще більше вивчити свій край і народне життя, краще зрозуміти революційні прагнення народних мас і глибше відобразити їх у своїх творах.

Подорожуючи Поділлям, Т.Г. Шевченко бачив знедолених людей. Яка щаслива і світла доля їхніх онуків і правнуків, що живуть на оновленій землі! Подоляни свято шанують великого співця. Його ім'я носять 19 колгоспів, 6 населених пунктів. У Кам'янці-Подільському одну з кращих вулиць названо, іменем Шевченка. На вулиці Шевченка; у Хмельницькому височить пам'ятник Кобзареві.

А. СВАРИЧЕВСЬКИЙ.

Читайте ще про Шевченка на Поділлі, а також про кобзаря у Кам'янці