Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ПОДОЛЯНИ У КОЗАЦЬМУ РЕЄСТРI.

Довелося учням вiдповiдати на запитання: яке вiдношення має до iсторiї козацтва Подiлля? Думаю, що це цiкавить i читачiв "Радянського Подiлля". Так от, уже перша достовiрна звiстка про дiї козакiв польського хронiста Мартина Бєльського свiдчить, що 1489 року козацькi загони попереду литовського вiйська переслiдували на Подiллi татарськi орди, якi вдерлися в їхнi краї. Iнший хронiст С.Грондський твердить: "Хто не хотiв ходити в ярмi й терпiти владу мiсцевих панiв, iшли в далекi краї, тодi ще не залюденi , й здобували собi право на свободу... засновували новi селища i , щоб вiдрiзнятись вiд селян , що належали панам, стали називати себе козаками" (тобто вiльними людьми). Подiлля вже в XV столiттi було територiєю, де пани, i мiсцевi, i зайди, закрiпачували селян i з цього селяни тiкали в Приднiпров'я. Та великi феодали з своєю збройною силою дiстали i туди. В Середньому Приднiпров'ї виникло магнатське землеволодiння, а бiльшiсть козакiв i там попала в феодальну залежнiсть.

Частина ж козакiв, однак, вiдступила за Днiпровi пороги, де стала захищати з зброєю в руках свою волю, утворивши Запорiзьку Сiч.Впродовж столiть тривала боротьба проти феодального гноблення, а також проти польсько-литовських загарбникiв i турецько-татарської агресiї. Найпершою органiзацiйною формою козацького вiйська були окремi загони-ватаги. I було це в другiй половинi XV столiття.

Не маючи змоги розгромити козакiв, польський уряд вирiшив розколоти їх, взявши не значну частину на вiйськову державну службу. Вперше це сталося в 1572 роцi. Прийнятi на службу козаки записувалися до спецiальних спискiв (реєстрiв). Всiм iншим козакам належало повернутися до панiв, стати крiпаками.

Звiдкiля були родом козаки? Про сiчовикiв, нереєстрованих козакiв вiдомостей того часу немає. А про вiйсько, створене за наказом короля Стефана Баторiя в 1578 роцi, до нас дiйшлов важливий документ "Реєстр козакiв низовий запорозьких i рiчкових, якi ходили на вiйськову службу з його милостю королем до Москви. Складений пiд час видачi сукна i грошей i останньої чвертi року служби. Привiз i виплачував пан Собестiан Недзвiцький... року нинiшнього 1581, мiсяця березня, дня 30". В реєстрi записано iмена, рiдко прiзвища i, що особливо важливо, в абсолютнiй бiльшостi назви сiл, мiстечок, мiст, а iнодi повiтiв, звiдкiля родом були козаки, якi брали участь у Лiвонськiй вiйнi. Це список 532 з козакiв i старшин. Серед них 25 уродженцiв населенних пунктiв, якi тепер знаходяться на територiї Хмельницької областi: Iван з Острополя Савицький, Iван Подолянин, Мисько Городчанин, Iван з Городка, Яцько з Плоскої, Iван з Константинова, Хришко з Красилова, Петро з Констатинова, Степан з Красилова, Грицько з Купеля, Мартин з Сатанова, Семен Красиловець, Юсько Ямполець, Семен з Константинова, Iван Березецький з Константинова, Душицький з повiту Кам'янецького, Стачко з Константинова, Степан Городчанин, Мацейовський з Ямполя, Мартин з Константинова, Iван з Городка, Войцек з Кам'янця, Антон з Кам'янця, Гаврило з Васьковець.

Реєстр є доказом того, що кожний полк мав не регiональний, а всеукраїнський характер. У реєстрi представленi всi воєводства, якi були на Українi в той час.Вiн показує, що подоляни в першому письмовому документi були представленi, хоча до середини XVII столiття козацькi полки не були розташованi на Подiлля.

Є.Назаренко, краєзнавець.
Газета "Радянське Подiлля" м.Хмельницький.
№199 вiд 16.10.1991 року.