Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ПОДВИГ КОЖУМ'ЯКИ

У січні 1831 року молодий військовий лікар, майбутній письменник і лексикограф Володимир Даль прибув у Кам'янець-Подільський для боротьби з епідемією холери. Недовго він перебував на Поділлі - менше року, і часи були дуже несприятливі для вивчення краю. Все ж 30-річний медик знаходив вільну годину, щоб ознайомитися з його історією, археологією та архітектурою, життям і побутом народу, збирати легенди і повір'я.

Про Поділля Даль писав, що, здається, не було "у цьому краї жодної історичної події, яка б не залишила по собі пам'ятником пісні або казки в устах сліпого бандуриста". Цю думку він підтверджує легендами, які записав на подільській землі і включив у статтю "Місцеві перекази". Серед них привертає увагу легенда про страшного чарівника Буняка.

На крутому кам'янистому березі річки Збруч, говориться у ній, розкинулося Голенищеве із залишками укріплень, серед яких знаходиться джерело. Селяни це місце називають Забутком. Вони пам'ятають і донині, пише Даль, переказ, в якому істина переплелася з фантазією. У давнину стояв тут замок, що належав молодій вродливій княжні. Сусідніми землями володів сильний І страшний чарівник. Ніхто і ніщо не витримувало його погляду. Він руйнував очима все, на що дивився. На щастя людям, вії чарівника майже завжди були закриті, за що й одержав прізвисько сплячого Баняка. Він навіть сам не міг розплющити очей: два помічники, ставши за його спиною (щоб не зустріти страшного погляду), піднімали вії золотими підпорками.

І ось Баняк, прочувши про молоду прекрасну сусідку, послав до неї представників своїх, щоб запропонувати княжні вийти за нього заміж. Та відмовила. Баняк послав воїнів на замок, але вони нічого не могли вдіяти, бо тут було достатньо оборонців, їжі та джерельної води. Тоді до фортеці прибув сам Баняк. Помічники підняли його вії, і від погляду впали стіни замку, вояки Баняка перебили воїнів княжни і всіх жителів містечка Дівич (долина ця, зазначає Даль, і досі зветься Дівич).

Образ Баняка з подільської легенди нагадує нам образ страховиська з народного переказу, який використав М. Гоголь при написанні повісті "Вій". Та виявляється, що на Поділлі дуже поширені були легенди і перекази про страшного завойовника і руйнівника сіл та міст. Він виступає у них під іменами Баняка, Буняка чи Буйнака.

Так, відомий археолог, професор Київського університету В.Б. Антонович, який неодноразово бував на Поділлі і цікавився його історією, археологією і фольклором, у 1892 році у журналі "Киевская старина" під криптонімом "В. А." вміщує матеріал "Подільська легенда про Буняка".

У передмові автор зазначає, що за розпорядженням Центрального статистичного комітету по волостях був зібраний матеріал для вивчення пам'яток старовини, його зацікавили дані, що належать до території Подільської губернії, зокрема, легенда, записана у 1873 році писарем у Миньковецькій волості (Ушицького повіту) від старожилів про городище поблизу села Велика Кужелева (нині Дунаєвецького району).

Городище це старожили називають "мистисько", бо у давності воно було зайнято містом, яке називають Кружель. Місто це, як говорить легенда, спустошив солуднявий Буняк. Одночасно він зруйнував містечко, на місті якого тепер село Тишків, і місто, де нині знаходиться село Городиська (нині Дунаєвецького району). Цікаво, що у цій легенді розповідається і про безславну смерть завойовника. Буняк закінчив свої розбійницькі пригоди біля містечка Городка (Грудка) Кам'янець-Подільського повіту, де його переміг Кожум'яка Самсон Кирилович.

Кожум'яка був настільки сильний, що коли, бувало, розсердиться на кого-небудь, то у хвилини гніву в одну мить роздере дванадцять волових шкір. Коли Буняк підступив до Городка зі своїм військом, Кожум'яка Кирилович спав. Мешканці розбудили його і просили захисту. Кирилович наказав зробити з шовку товсту тасьму, на яку почепив млинове жорно, і круговим рухом його знищив все військо Буняка, а потім переміг і його самого. Буняк мав вії до самої землі, які, коли він підходив до якого-небудь міста, двоє вояків піднімали спеціальними вилами, і він показував, звідки починати наступ. Але якщо хтось із противників без дозволу господаря підніме ці вії, то переможе Буняка. Кожум'яка Кирилович підняв їх, врятувавши містечко Городок і прикоротив дальший розбій Буняка.

...Поширення на Поділлі легенд і переказів на таку тему дає підставу твердити, що вони виникли на грунті живої дійсності. Прототипом для створення образу страшного чарівника і завойовника, можливо, послужив якийсь феодал чи кривавий розбишака. Але вірогідно, що це узагальнений образ завойовників, яких чимало побувало на Поділлі. А переможцем народ змалював представника простого люду - Кожум'яку з Городка.

А. СВАРИЧЕВСЬКИЙ.
Подвиг Кожум'яки \\ Радянське Поділля. - Хмельницький, 1980. - 13 січня.