Вернуться в главное меню | на исторические сведения | к списку статей

ПОШУК У СТАРІЙ ФОРТЕЦІ

З XII віку Кам'янець-Подільський рахувався одним а великих міст багатого Поділля. "Земля тут дуже добре родила, - розповідають старожили. - в степах росла така висока трава, що роги найбільшого вола були непомітні здаля. Частенько забута на полі соха за три-чотири дні закривалась поростом густої, соковитої трави...".

Подільські багатства вабили і татарських ханів, і турецьких яничар, і сусідніх польсько-литовських поміщиків. Кожне нашестя залишало слід в історії міста і його неприступного бастіону - Старої фортеці.

У травні 1977 року в Кам'янці-Подільському працювала експедиція Московського авіаційного інституту. Вона організована за ініціативою Московського міськкому партії і управління кінопрограм Центрального телебачення. Спелеологи й аквалангісти, археологи й реставратори досліджували деякі питання з історії Старої фортеці і міста.

Треба було визначити, яким чином під час штурму захисники фортеці спілкувались з містом. Мостом проникнути в місто було небезпечно: легко вразять ворожі стріла або куля. Заклавши шурф, археологи виявили насипний грунт під фундаментом казематів, що прилягають до мосту. Таким чином, здогадка про існування галереї всередині мосту, що з'єднувала міські і фортечні укріплення, знайшла вагоме підтвердження.

Пошуком підземного ходу, який з'єднував Водяну башту і фортечні бастіони, займались Л. Кучура та Д. Кравченко.

Понад Водяною баштою виситься Рожанка. Перепад висоти між ними - тридцять метрів. А чому б будівельникам фортеці не прокласти прохід у скелі в цьому напрямі? Здогадки підтвердились, коли спелеологи С. Красносільськнй і М.Цуканов, опустившись на мотузяній драбині через бійницю Водяної башти на глибину 23 метри, побачили двоє замурованих дверей. За ними був завал. Розчистивши його, хлопці побачили камінні сходи. Стали підніматись ними вгору. Знову замуровані двері... І ось прохід звільнено. Ідуть далі, все вище, все ближче до Рожанки. То була важка і небезпечна робота: нетривкий грунт міг у кожну хвилину обрушитись на голову навіть від невмілого руху або стуку.

Заключний етап естафети пошуку, передано міській секції спелеології при музеї, яку очолює Михайло Цуканов.

Археологічна розвідка за допомогою металошукачів у казематах і і бастіонах принесла чимало знахідок. Особливий інтерес викликає лезо бойової сокири - зброя такого типу застосовувалась для озброєння руських воїнів у XII- XIII віках.

Московський художник-реставратор В.П. Бажанов допоміг працівникам історичного музею-заповідника встановити оригінали деяких експонатів.

Виїзна бригада Головного управління кінопрограм Центрального телебачення зняла документальний фільм про роботу експедиції в Старій фортеці. Ця кінорозповідь про розкриття таємниць в історії Кам'янця-Подільського буде демонструватись у одному з червневих випусків "Клубу кіноподорожей".

С. КОВАЛЕВСЬКА,
член експедиції, студентка Московського державного університету.
Пошук у старій фортеці // Радянське Поділля. - Хмельницький, 1981. - 21 липня.